Справа № 464/5961/25 Головуючий у 1 інстанції: БЕСПАЛЬОК О.А.
Провадження № 22-ц/811/1633/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
08 травня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Савуляк Р.В., перевіривши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги,-
встановив:
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року у позові Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги відмовлено.
Рішення суду шляхом поштового відправлення 04 травня 2026 року оскаржила представник Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - Дівіна Л.В.
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
З відомостей Єдиного державного реєстру вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене Сихівським районним судом м.Львова 29 жовтня 2025 року.
Звернувшись 04 травня 2026 року до суду з апеляційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, з покликанням на те, що повний текст оскаржуваного рішення представником позивача отримано лише 01 травня 2026 року, що підтверджується наявними у матеріалах апеляційної скарги доказами, зокрема заявою про видачу судового рішення. Окрім цього, зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений поважними причинами, а саме станом здоров'я представника позивача, яка протягом тривалого часу перебувала на лікуванні, проходженні медичних обстежень, внаслідок чого була фактично позбавлена можливості належним чином реалізовувати процесуальні повноваження у даній справі. Окремо зазначає, що саме представник, яка подає апеляційну скаргу, була уповноважена на ведення цієї справи та безпосередньо здійснювала її супровід у суді першої інстанції.
Проте, покликання скаржника на отримання рішення суду 01 травня 2026 року як на підставу для поновлення строку є неспроможними, оскільки з відомостей «Електронного суду», а саме картки руху документу вбачається, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» копію рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року отримало 30 жовтня 2025 року о 16 год. 45 хв. в своєму кабінеті в системі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Тому, за наявності підтвердження належного надіслання судом та відповідно вручення копії судового рішення із застосуванням ЄСІТС є достатні підстави вважати, що позивач - ЛМКП «Львівтеплоенерго» отримало копію оскаржуваного рішення 30 жовтня 2025 року.
Із цього слідує висновок про те, що скаржник поза розумним сумнівом був обізнаний про ухвалення рішення у справі та мав достатньо часу для її оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Проте, з апеляційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року скаржник звернувся лише 04 травня 2026 року.
Будь-яких доказів, які б виправдовували тривале зволікання у період з жовтня по травень, скаржником не надано, що вказує на зловживання процесуальними правами та неповажність причин пропуску строку.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Апеляційний суд наголошує, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Підставами щодо поновлення строку скаржник вказав стан здоров'я представника позивача, яка протягом тривалого часу перебувала на лікуванні, проходженні медичних обстежень, на підтвердення чого долучено копії повідомлень щодо скерувань на обстеження та консультації.
Проте, посилання у клопотанні про поновлення строку на лікування, проходження медичних обстежень та консультацій представника заявника не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку, оскільки скаржником не долучено належних та допустимих доказів перебування представником на стаціонарному лікуванні за період з жовтня 2025 року по травень 2026 року, не долучено копію лікарняного листа, який би засвідчував тривалунепрацездатність представника позивача за період з жовтня 2025 року по травень 2026 року.
Таким чином, саме лише покликання в клопотанні про лікування та обстеження здоров'я представника позивача, не є об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення позивача чи пов'язаними з перешкодами, труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та не підтверджує неможливість подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Посилання у клопотанні про поновлення строку на те, що представник, яка подає апеляційну скаргу, була уповноважена на ведення цієї справи та безпосередньо здійснювала її супровід у суді першої інстанції, не може визнаватися поважною причиною пропуску строку, оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго» є юридичною особою, має значний досвід участі у судових процесах (як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень), має в своєму штаті певну кількість працівників, таким чином мало достатньо часу для оскарження рішення суду в межах строку, проте не вчинило таких дій.
Зазначене свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку ЛМКП «Львівтеплоенерго» та користування ним своїми процесуальними правами, що є порушенням вимог частини першої статті 44 ЦПК України, тому не можна вважати, що апеляційна скарга була подана у розумні строки і позивач вживав заходи для того, щоб реалізувати своє право на апеляційне оскарження, проте існували обставини, які об'єктивно перешкоджали йому своєчасно подати апеляційну скаргу.
З урахуванням зазначеного, наведені особою, яка подала апеляційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки нею не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року, визнаються неповажними, то скаржнику слід надати можливість для подання клопотання з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного строку в строки, зазначені процесуальним законом, зокрема про перешкоди, які унеможливили своєчасно оскаржити рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року та надати відповідні докази.
Згідно ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, залишається без руху.
Враховуючи допущені при подачі апеляційної скарги недоліки, вважаю за необхідне залишити таку без руху протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для їх усунення, попередивши апелянта, що у випадку невиконання цієї ухвали у зазначений строк йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами у визначений судом строк представити Львівському апеляційному суду.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
постановив:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року, наведені в апеляційній скарзі.
Апеляційну скаргуЛьвівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2025 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення апелянту ухвали, попередити апелянта, що у випадку невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали (не усунення недоліків, які зазначені в описовій частині даної ухвали), йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.