Справа № 943/870/25 Головуючий у 1 інстанції: Кос. І.Б.
Провадження № 22-ц/811/3620/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
08 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: представник апелянта - Ясінець В.П.,
представника заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Буського районного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи - Виконавчого комітету Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання фізичної особи недієздатної та встановлення опіки,
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановити над нею опіку та призначити його опікуном такої.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року заяву
задоволено.
Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 недієздатною.
Встановлено опіку над ОСОБА_3 та призначено її опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду оскаржила військова частина НОМЕР_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду,
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що призов особи за мобілізацією та проходження нею військової служби на час розгляду справи у суді унеможливлює фактичне виконання особою обов?язків як опікуна. ОСОБА_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.10.2024 №301 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а відповідно заявник на момент подання заяви не мав можливості належним чином виконувати обов?язки опікуна ОСОБА_3 . Суд першої інстанції прийняв судове рішення, яке стосується порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже стосується прав та обов?язків військової частини НОМЕР_1 , у складі якої заявник проходить військову службу.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Малиняк В.А. подав письмові заперечення щодо апеляційної скарги, а в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Представник ВЧ НОМЕР_1 - Ясінець В.П., в режимі відеоконференції, наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції. Інші сторони у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому їхня неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим фактично вона проживає без реєстрації місця проживання разом зі своїм онуком - заявником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в одному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що убачається з довідки про склад сім'ї №05-14/66 від 12.05.2025 виданої відділом “Центру надання адміністративних послуг» Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області.
Відповідно до медичного висновку ЛКК № 189 від 16.05.2025 ОСОБА_3 має діагноз змішаної енцефалопатії з стійким цефалгічним та вестибуло-атоктичним синдромом нейрокогнітивними розладами, постійно потребує стороннього догляду.
Судом першої інстанції було призначено у справі судову - психіатричну експертизу.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1187 від 21.07.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий хронічний психічний розлад у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок хронічного ураження головного мозку з вираженим психоорганічним синдромом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У статті 41 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Враховуючи правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви в частині призначення заявника опікуном над ОСОБА_3 , суд першої інстанції, не встановивши всіх фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її правильного вирішення, виходив виключно з подання органу опіки та піклування - Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області №1265 від 14.08.2025, затвердженого рішенням Виконавчого комітету № 1265 від 14.08.2025, яким визнано доцільним призначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 , а також із факту їх спільного проживання із заявником.
Однак, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією, з 27.10.2024 включений до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та по теперішній час проходить військову службу у зазначеній військовій частині.
09.10.2025 ОСОБА_2 подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови відсутності опіки (піклування) з боку інших осіб.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Звертаючись до суду із заявою про призначення його опікуном над бабцею, ОСОБА_2 мав на меті після ухвалення судом першої інстанції судового рішення про задоволення таких вимог пред'явити до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі цього рішення. Вказане судове рішення стосується порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже, це стосується прав та обов'язків Військової частини НОМЕР_1 , у складі якої заявник проходить військову службу.
Як установлено судом, на момент звернення до суду першої інстанції ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2024 №301 зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення та безпосередньо виконує обов'язки за місцем несення служби. Оскільки ОСОБА_2 з 27.10.2024 призваний за мобілізацією та проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків опікуна ОСОБА_3 .
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23 (провадження № 61-3316св24)
В постанові від 04.12.2024 у справі № 634/1126/23, Верховний Суд розглядаючи питання призначення опікуном військовослужбовця вказав, що такий заявник не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном над недієздатним, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому у повному обсязі виконувати обов'язки опікуна.
Як убачається з матеріалів справи, у недієздатної ОСОБА_3 є син - ОСОБА_4 , який є пенсіонером, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 14.09.2022, однак у нього немає будь-яких об'єктивних перешкод щоб здійснювати догляд за своєю матір'ю.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи наведені обставини, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає задоволенню частково, а рішення Буського районного суду Львівської області від 09.09.2025 в частині призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 опікуном ОСОБА_3 , слід скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні такої вимоги відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Буського районного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року скасувати в частині призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , опікуном ОСОБА_3 . Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні такої вимоги.
В решті рішення суду залишити без змін.
Тимчасово покласти обов'язки опікуна над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікунську раду при виконавчому комітеті Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 08.05.2026.
Головуючий
Судді