Номер справи 175/353/26
Номер провадження 1-кс/175/1001/26
іменем України
05 травня 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025042150000117 від 19.12.2025 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпро (Дніпропетровськ), освіта неповна середня, офіційно не працевлаштований, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, знаючи порядок виділення безоплатного місця (для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих та виключний перелік платних послуг при похованні, в порушення вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг», діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, залучивши обізнаних у похованні та похоронній справі колишнього керівника підрозділу з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради ОСОБА_4 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 , розробивши злочинну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди з громадян за виділення місць для поховання померлих (їхніх останків) та урн із прахом померлих на кладовищах Слобожанської селищної ради, які перебувають на балансі комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба».
Так, поховальні процесії та здійснення поховання померлих громадян України, регулюються Законом України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон), статтею 1 якого передбачено, що поховання це - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована на забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла), забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є, створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань, організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих), надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Відповідно до ст. 2 Закону, «поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству», «користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону».
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про поховання і поховальну справу» основним принципом діяльності в галузі поховання є безоплатне виділення місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (у колумбарії).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про поховання і поховальну справу» органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання; забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання; створюють ритуальні служби; вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про поховання та поховальну справу» ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.
Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Згідно з розділом 2 ст. 11 Закону, поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.
Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
Відповідно до ст. 12 Закону особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.
Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Окрім цього, статтею 25 Закону передбачено, що за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.
Так, Слобожанською селищною радою створено комунальне підприємство «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» (код ЄДРПОУ 34504929, юридична адреса: Дніпропетровська область, селище Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 56б), яке діє на підставі статуту затвердженого рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.04.2022 № 125, відповідно до якого основною діяльністю підприємства є: організація поховань і надання суміжних послуг; роздрібний продаж ритуальної атрибутики та інших пов'язаних товарів; створення зручних умов для громадян та поліпшення якості надання ритуальних послуг, створення агентських, диспетчерських служб; вирішення відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховань; організація поховання померлих громадян, контроль за здійсненням поховання та надання ритуальних послуг; будівництво, утримання, охорона кладовищ та інших місць поховань; ведення обліку та реєстрації поховань померлих і намогильних споруд.
Також, встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» вартість поховання померлого на вільному місці складає 2971,22 гривень, яка включає в себе наступні платежі: 28,37 грн - оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; 21,08 грн - оформлення свідоцтва про поховання; 2 921,77 грн. - копання та закопування могили ручним способом у 2,3 групах ґрунтів.
Директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , 11 серпня 2016 року уклав трудовий контракт із Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області в особі селищного голови ОСОБА_8 , строком на 3 роки, тобто до 11 серпня 2019 року.
Розпорядженням селищного голови ОСОБА_8 № 39-р від 12.08.2019, на підставі додаткової угоди № 1 до контракту від 11.08.2016 ОСОБА_6 продовжено строк дії Контракту на три роки, тобто до 12 серпня 2022 року, на тих самих умовах.
Розпорядженням селищного голови ОСОБА_8 № 236/к/тр від 11.08.2022, на підставі додаткової угоди № 1 до контракту від 11.08.2016 ОСОБА_6 продовжено строк дії Контракту на три роки, тобто до 12 серпня 2025 року, на тих самих умовах.
Розпорядженням селищного голови ОСОБА_8 № 165/к/тр від 15.07.2025, на підставі додаткової угоди № 3 до контракту від 11.08.2016 ОСОБА_6 продовжено строк дії Контракту на три роки, тобто до 12 серпня 2028 року, на тих самих умовах.
Розділом 2 трудового контракту з директором комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», визначені права та обов'язки сторін, а саме: керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. Керівник зобов'язується забезпечити: виконання показників ефективності використання майна і прибутку, дотримання бюджетної та податкової дисципліни, належне виконання працівниками підприємства своїх обов'язків. Керівник підприємства щоквартально подає Органу управління звіт про результати діяльності підприємства. Керівник підприємства зобов'язується організувати забезпечення умов праці та соціального захисту працівників підприємства. Орган управління: надає інформацію на запит керівника; звільняє керівника у разі закінчення контракту, достроково за вимогою керівника, а також у випадку порушень ним законодавства та умов контракту; організовує фінансовий контроль за діяльністю підприємства; здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємством майна. Керівник має право: діяти від імені підприємства, представляти його інтереси у всіх підприємствах, установах та організаціях; укладати від імені підприємства господарські та інші договори та угоди; видавати від імені підприємства довіреності; відкривати від імені підприємства рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштами підприємства; заохочувати та накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, Органом управління, статутом підприємства і цим контрактом до компетенції керівника. Орган управління делегує керівнику повноваження щодо проведення колективних переговорів, укладення колективного договору на підприємстві та укладення трудових договорів з працівниками підприємства, установи, організації. Керівник укладає трудові договори з працівниками відповідно до чинного законодавства. Керівник зобов'язаний вжити заходів до створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. При укладанні трудових договорів з працівниками, визначенні та забезпеченні умов їх праці та відпочинку, керівник керується трудовим законодавством з урахуванням галузевих особливостей, передбачених статутом підприємства, генеральною та галузевою угодами, колективним договором і фінансовими можливостями підприємства.
Таким чином, директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 на комунальному підприємстві «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» в період з 11.08.2016 до теперішнього часу обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і згідно з приміткою до ст. 364 КК України являється службовою особою.
Як встановлено в ході досудового розслідування, у директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , під час виконання ним своїх службових обов'язків, у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 19.12.2025, виник умисел, направлений на вимагання та одержання від осіб, які ховають померлих родичів та близьких, неправомірної вигоди за виділення місць під поховання на кладовищах, що знаходяться на балансі цього комунального підприємства.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, під час виконання ним своїх службових обов'язків директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 19.12.2025, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, зустрівся та попередньо домовився про вимагання та одержання неправомірної вигоди від осіб, які ховають померлих родичів та близьких, за виділення місць під поховання на кладовищі з раніше знайомими йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, та мав досвід у похованні та похоронній справі, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований як фізична особа-підприємець та мав дозвіл на ведення діяльності за КВЕД 96.03 організування поховань і падання суміжних послуг та досвід у похованні похоронній справі, із якими підтримував стабільні, довірливі, тривалі за часом стосунки та у яких користувався авторитетом, під час зустрічі із якими ознайомив останніх зі своїми злочинними намірами, та разом із ними розробив злочинну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди з громадян за виділення місць для поховання померлих (їхніх останків) та урн із прахом померлих на кладовищах Слобожанської селищної ради, які перебувають на балансі комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», зі створенням штучних умов, які унеможливлюють отримання вказаних місць для поховання у законний спосіб, не пов'язаний з наданням неправомірної вигоди.
При цьому, згідно розробленого злочинного плану директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , під час виконання ним своїх службових обов'язків та звернення до нього громадян за виділення місць для поховання померлих. (їхніх останків) та урн із прахом померлих на кладовищах Слобожанської селищної ради буде повідомляти останніх про надання необхідних сум коштів у якості неправомірної вигоди за надані послуги з поховання та про неможливість отримання місць для поховання на кладовищах Слобожанської селищної ради у законний спосіб за передбачені у нормативних актах платежі, не пов'язані з наданням неправомірної вигоди, направляти цих громадян на кладовища безпосередньо до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та повідомляти співучасникам ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про необхідність відшукування конкретних місць на кладовищах для поховання, попередньо погоджуючи із ним виділення таких місць для захоронення та суми неправомірної вигоди за виділення місць для поховання, які після одержання від громадян в подальшому за його вказівкою розподілялися між усіма учасниками злочинної групи.
У свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підшукували конкретні місця на кладовищах Слобожанської селищної ради для поховання, вимагали від громадян за виділення місць для поховання померлих (їхніх останків) та урн із прахом померлих неправомірну вигоду у збільшених розмірах, що у кілька разів перевищували передбачені у нормативних актах платежі, та одержували її від них в заздалегідь обумовленій сумі у протиправний спосіб для подальшого розподілу між усіма учасниками злочинної групи.
При цьому, директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що відповідно до рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» вартість поховання померлого на вільному місці складає 2971,22 гривень, а сплату комунальне підприємство «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» за такі послуги має приймати шляхом безготівкового перерахунку. через банківські установи на спеціальний рахунок комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», усвідомлюючи безальтернативність та монополію на надання ритуальних послуг, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовували те, що громадяни, які звертаються до комунального підприємства з приводу поховання осіб на кладовищах, перебуваючи у складному емоційному стані, пов'язаному із втратою близьких людей, не здатні об'єктивно встановити справжню вартість ритуальних послуг, будучі обмежені у часі для поховання. Також ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розуміли, що громадяни будуть вимушені сплачувати їм грошові кошти за виділення місць для поховання на кладовищах у розмірах, які вони вимагали від цих громадян, оскільки у випадку відмови громадян сплачувати вказану суму грошових коштів, директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 буде безпідставно відмовляти у наданні таких ритуальних послуг.
За такою схемою, після отримання злочинною групою грошових коштів від громадян, співучасники будуть самостійно сплачувати в касу комунального підприємства за фактично надані ритуальні послуги грошові кошти в сумі, визначеній договором-замовленням, яка складає не більше 2971, 22 гривень, а решту грошових коштів, одержану у якості неправомірної вигоди, співучасники кримінального правопорушення розподілять між собою.
Так, 10.01.2026 приблизно о 09:57 год. громадянин ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_6 , який повідомив, що з усіх питань щодо поховання необхідно спілкуватись з «бригадиром» на ім'я ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ) та надав мобільний номер телефону останнього ( НОМЕР_1 ).
У подальшому, 10.01.2026 ОСОБА_9 приїхав на кладовище Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області де його зустріла особа на ім'я ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ), який у період часу з 12:12 - 12:48 годин показав місця для поховання та повідомив, що місце для поховання на кладовищі коштує 20000 гривень.
Так, ОСОБА_9 зателефонував особі на ім'я ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ), в ході телефонної розмови останній повідомив, що всі питання з приводу захоронення необхідно вирішувати з його братом на ім'я ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ).
Далі, 10.01.2026 приблизно о 12:55 год. ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що на кладовищі знаходиться особа на ім'я ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ) та ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ) зазначив, що всі питання пов'язані з похованням необхідно вирішувати з ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ). Окрім цього, ОСОБА_9 зауважив, що ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ), зазначив суму у розмірі 20000 гривень за одинарне місце для поховання на що ОСОБА_6 відповів позитивно та підтвердив визначену ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ) суму.
В подальшому, 10.01.2026, приблизно о 13:16 годин, ОСОБА_7 знаходячись на території кладовища Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 20000 грн, за надання ритуальних послуг, а саме поховання померлого ОСОБА_13 , з яких: 2971,22 гривень - офіційна вартість ритуальних послуг, визначена рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради,№ 488 від 23.11.2022, а 17028,78 гривень є неправомірною вигодою, яку ОСОБА_7 одержав для подальшого розподілу між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також видав ОСОБА_9 свідоцтво про поховання, із зазначенням користувача місця поховання, дати, номеру місця поховання, прізвища померлої особи, на бланку комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», із печаткою та підписом директора - ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 368 КК України.
У подальшому встановлено, що громадянин ОСОБА_14 , з метою захоронення урни з прахом близької його родині особі - ОСОБА_15 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та кремована ІНФОРМАЦІЯ_4 , приблизно наприкінці грудня 2025 року зателефонував до Слобожанської селищної ради, де йому повідомили, що з питань поховань необхідно звернутися до директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» - ОСОБА_6 .
У подальшому, приблизно наприкінці грудня 2025 року в ході телефонної розмови ОСОБА_6 під час виконання ним своїх службових обов'язків, з метою вимагання та отримання неправомірної вигоди за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_14 , що дійсно допоможе у вирішенні питання про захоронення урни з прахом та висунув вимогу, що виділення місця для поховання коштує близько 13000 грн, в залежності від місця розташування, тим самим повідомляючи ОСОБА_14 про вимогу надання необхідних сум коштів у якості неправомірної вигоди за надані послуги з поховання та про неможливість отримання місця для поховання на кладовищі Слобожанської селищної ради у законний спосіб за передбачені у нормативних актах платежі, не пов'язані з наданням неправомірної вигоди.
Розуміючи, що ОСОБА_6 діє неправомірно та реалізовує свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в розмірі не менше 13000 гривень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер дій ОСОБА_6 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та не бажаючи їх настання, ОСОБА_14 звернувся із відповідною заявою до правоохоронного органу.
В подальшому, ОСОБА_14 , діючи під контролем правоохоронних органів, 06.01.2026 зателефонував ОСОБА_6 , який під час виконання ним своїх службових обов'язків відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , підтвердив необхідність надання неправомірної вигоди за виділення місця для поховання урни з прахом у розмірі не менше 13000 гривень, та повідомив останньому, що з усіх інших питань щодо поховання урни з прахом на кладовищі Слобожанської селищної ради необхідно спілкуватись з його співробітником на ім'я ОСОБА_10 та надав мобільний номер телефону останнього, уточнивши, що грошові кошти за поховання потрібно передати готівкою також ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ).
Після цього, в той же день 06.01.2026 ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_4 , який в ході телефонної розмови підтвердив узгодження платного виділення місця для поховання урни з прахом на кладовищі Слобожанської селищної ради.
Далі, ОСОБА_14 12.01.2026 приблизно о 11:42 годині, прибув до кладовища Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, та зателефонував ОСОБА_4 , який повідомив, що для вирішення питання про визначення місця для поховання урни з прахом йому треба звернутися до особи на ім'я ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ).
У той же день ОСОБА_14 зустрівся на вказаному кладовищі Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області із ОСОБА_7 , який приблизно в період з 11:43 до 11:53 годин, виконуючі свою роль у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди директором комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , показав ОСОБА_14 кілька місць для поховання урни з прахом з можливістю виділення подвійного місця поховання, пояснивши останньому, що він забезпечить безперешкодне надання місця для поховання, після чого визначив в якості обов'язкової умови поховання урни з прахом близької особи ОСОБА_14 , необхідність внесення ним оплати за надання місця на кладовищі та викопування могили 15000 гривень за виділення одинарного місця для поховання та 27000 гривень за виділення подвійного місця для поховання, тим самим повідомляючи ОСОБА_14 про вимогу надання необхідних сум коштів у якості неправомірної вигоди за надані послуги з поховання та про неможливість отримання місця для поховання на кладовищі Слобожанської селищної ради у законний спосіб за передбачені у нормативних актах платежі, не пов'язані з наданням неправомірної вигоди.
Також 12.01.2026 о 13:17-13:19 годин ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ) направив його на кладовищі до ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ) з питань поховання, та зауважив, що ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ), зазначив суму за надання послуг з поховання у розмірі 15000 гривень за одинарне місце та 27000 гривень за подвійне місце, на що ОСОБА_6 підтвердив зазначені ОСОБА_7 суми, тим самим повідомляючи ОСОБА_14 про вимогу надання збільшених сум коштів у якості неправомірної вигоди за надані послуги з поховання та про неможливість отримання місця для поховання на кладовищі Слобожанської селищної ради у законний спосіб за передбачені у нормативних актах платежі, не пов'язані з наданням неправомірної вигоди.
Далі 13.01.2026, приблизно о 09 годині 20 хвилин, ОСОБА_7 , виконуючи свою роль у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди директором комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , знаходячись на території кладовища Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_6 за вчинення вказаною службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в сумі 27000 грн, за надання ритуальних послуг, а саме поховання урни з прахом померлої ОСОБА_15 у землю, з яких: сума у розмірі 2971,22 гривень може бути офіційною вартістю ритуальних послуг, яка визначена рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022, а сума у розмірі 24028,78 гривень є неправомірною вигодою за виділення місць для поховання, яку директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 в результаті спільних злочинних дій з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 одержав для подальшого розподілу між собою, а також видав ОСОБА_14 свідоцтво про поховання, із зазначенням користувача місця поховання, дати, номеру місця поховання, прізвища померлої особи, на бланку комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», із печаткою та підписом директора - ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене повторно, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в межах строку досудового розслідування з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Зазначив, що ОСОБА_4 та захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування, триває процедура відкриття матеріалів. Прокурор просив залишити умови застави у раніше визначеному вигляді.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання, вважав, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені, прокурор затягує час.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання під вартою.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
30.01.2026 о 12:17 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
30.01.2026 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 30.03.2026 включно.
10.03.2026 постановою керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 13.04.2026 включно.
11.03.2026 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 13.04.2026 включно.
09.04.2026 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
10.04.2026 слідчим суддею Дніпровського районного суду Дніпропетровської області продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.05.2026 включно.
Оскільки 09.05.2026 спливає строк дії тримання під вартою ОСОБА_4 , триває процедура надання доступу до матеріалів досудового розслідування після завершення досудового розслідування, прокурор просить продовжити строк цього запобіжного заходу на 60 днів.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч.5 ст.219 КПК України).
Згідно ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відтак подане клопотання підлягає розгляду слідчим суддею Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст.368 КК України, а саме: заява про вчинення злочину, протоколи оглядів телефону свідка, протоколи допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів, протокол затримання підозрюваного ОСОБА_7 , протоколи обшуків, а також протоколи про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю осіб; контролю за вчиненням злочину; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а також інші матеріали в їх сукупності.
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_4 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_4 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувався ОСОБА_4 . Відомості відображені у протоколі, вказують на те, що підозрюваний у спілкуванні висловлював намір ухилитись від слідства.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Підозрюваний ОСОБА_4 , який раніше виконував обов'язки начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, добре обізнаний з особливостями поховання громадян, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід кримінального провадження, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочинних дій.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувався ОСОБА_4 . Відомості відображені у протоколі, вказують на те, що підозрюваний у спілкуванні повідомляв про обізнаність із методами роботи правоохоронних органів, вживав заходів для переміщення автомобіля, яким користується, протидіяв таким чином проведенню слідчих дій з ним, а саме проведенню обшуку з метою встановлення місцезнаходження та вилучення речей, що мають значення для встановлення істини.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно біографічних даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини із цим та іншими свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувався ОСОБА_4 , та телефону іншого підозрюваного. Зокрема, зафіксовано неодноразове спілкування із різними особами з приводу оплатного виділення місць під поховання на кладовищі. Ці особи можуть свідчити про обставини, які мають значення у справі.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Під загрозою такого суворого покарання ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або вплинути на хід досудового розслідування.
Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у дослідженому протоколі про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувався ОСОБА_4 , та телефону іншого підозрюваного. Зокрема, зафіксовано, що підозрюваний вживав заходів для переміщення автомобіля, у спілкуванні повідомляв про потребу вирішувати питання з правоохоронними органами, спонукав до вирішення питань інших осіб.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що відносно ОСОБА_4 , який раніше обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження №42022042000000042 від 24.05.2022, за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 255 КК України, за обставин схожих із тими, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Це безпосередньо свідчить про те, що після обвинувачення у вчиненні злочину, особа на шлях виправлення не стала, та наразі підозрюється знову у вчиненні нового умисного тяжкого злочину. Таким чином реальним є ризик того, що ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти тотожні кримінальні правопорушення.
Відтак встановлено, що ризики, наявні на момент обрання запобіжного заходу не зменшились і залишаються реальними.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та продовжити застосування запобіжних заходів щодо підозрюваного.
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо продовження виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, погашення судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Недостатність застосування домашнього арешту обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує постійного цілодобового стороннього контролю за діями підозрюваного, що неможливо досягти при домашньому арешті. У цьому провадженні дослідженими доказами, зокрема, протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільного телефонного номеру, який використовувався ОСОБА_4 , та телефону іншого підозрюваного зафіксовано, що підозрюваний, перебуваючи вдома, вільно спілкуючись за допомогою мобільного зв'язку, уникав проведення слідчих дій з ним, вживав заходів для приховування речей, у спілкуванні спонукав інших осіб до вирішення питань з правоохоронними органами, намагався протидіяти слідству, тобто вчиняв дії, які і складають категорію ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Недостатність застосування застави обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.255, ч.4 ст.58, ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні №42022042000000042 від 24.05.2022 Індустріальним районним судом міста Дніпра застосовано запобіжний захід у виді застави. Однак такий вид запобіжного заходу видається недостатнім для запобігання ризику продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується особа, оскільки наразі ОСОБА_4 вже повідомлено про підозру у вчиненні нового злочину.
Інші запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та особистої поруки із тих самих причин є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають ще більш м'який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваного.
За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом, а тому слід продовжити його дію.
Вирішуючи питання тривалості застосування запобіжного заходу слід зауважити, що відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Водночас 09.04.2026 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Триває стадія відкриття матеріалів розслідування.
Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч.5 ст.219 КПК України).
Для дотримання вимог наведених норм та забезпечення ознайомлення з матеріалами провадження, на думку судді, достатньо продовжити строк тримання під вартою на 30 днів.
При цьому умови альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначені 30.01.2026 ухвалою слідчого судді Дніпровським районним судом Дніпропетровської області, слід залишити без змін.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 395 КПК України,
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 30 днів, тобто до 03.06.2026 включно, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з внесенням застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1