08 травня 2026 року
м. Київ
справа № 307/5904/23
провадження № 51-1533 ск 26
Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотаннязахисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зупинення виконання вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2024 року та ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року,
установила:
Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 04 травня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 для касаційного розгляду.
У клопотанні захисник ОСОБА_3 просить зупинити виконання вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2024 року та ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року. Зокрема, захисник, вважаючи, що оскаржувані судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню, стверджує, що у випадку виконання засудженим обов'язків та відбування випробування, а також стягнення з нього матеріальної шкоди за цивільним позовом, повернення стягнутого відшкодування стане утрудненим, а в частині виконання покладених на ОСОБА_2 обов'язків - неможливим.
Крім того, захисник звертає увагу на вік засудженого, а саме 58 років, ту обставину, що він має хвороби хребта, через які його пересування ускладнене. З огляду на зазначене, вважає, що виконання покладених на ОСОБА_2 обов'язків буде становите для нього великий тягар.
Перевіривши доводи захисника, не убачаю підстав для задоволення клопотання, оскільки наведене ним обґрунтування не є таким, що вимагає зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, а відкриття касаційного провадження автоматично не тягне за собою зупинення виконання судових рішень.
Так, відповідно до частини першої статті 430 КПК, зупинення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції та допускається лише за наявності належних і достатніх підстав, які свідчать про необхідність такого заходу.
Положеннями частини другої статті 21 КПК передбачено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають невідкладному виконанню на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 535 КПК, судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніше, як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляції інстанції.
Доводи клопотання щодо незгоди із судовими рішеннями та твердження про ускладнення повернення стягнутого відшкодування, не свідчать про наявність виняткових обставин та не можуть бути підставою для зупинення виконання судових рішень, оскільки подібні наслідки є типовими для виконання будь-якого рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, покликання захисника на незадовільний стан здоров'я засудженого не є безумовною підставою для зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили.
За таких обставин, клопотання захисника про зупинення виконання судових рішень задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною першою статті 430 Кримінального процесуального Кодексу України, суддя
постановила:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про зупинення виконання вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2024 року та ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1