08 травня 2026 року
м. Київ
справа № 459/2230/24
провадження № 61-15737св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - Шептицька (Червоноградська) міська рада,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Шептицької міської ради на рішення Шептицького міського суду Львівської області від 07 травня 2025 року у складі судді Мельникович М. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М.,
Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до Шептицької (Червоноградської) міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання спадщини відумерлою.
2. На обґрунтування позову зазначало, що 29 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - ВАТ «Універсал Банк»), правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 079-2008-2812, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредитні кошти у розмірі 29 000,00 дол. США із кінцевою датою погашення кредиту 10 вересня 2023 року.
3. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 29 вересня 2008 року, відповідно до умов якого іпотекодавець передав у іпотеку нерухоме майно,
а саме: квартиру, що має одну кімнату, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
5. Оскільки станом на дату смерті ОСОБА_4 кредитні кошти, отримані останнім за умовами кредитного договору, не були повернуті, Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» неодноразово зверталося до Червоноградської державної нотаріальної контори із претензіями до спадкоємців ОСОБА_4 , а саме із претензіями від 09 листопада 2012 року, від 12 січня 2018 року, 15 серпня 2018 року, 28 липня 2020 року
6. Листом № 324/01-16 від 11 серпня 2020 року Червоноградська державна нотаріальна контора повідомила ПАТ «Універсал Банк» про те, що 11 серпня 2020 року на підставі претензії банка була відкрита спадкова справа № 177/2020 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на
11 серпня 2020 року жодні інші спадкоємці за оформленням спадщини не зверталися.
7. Листом від 19 вересня 2022 року № 3/15-5858/3-25 Червоноградська міська рада повідомила АТ «Універсал Банк», що ОСОБА_4 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06 листопада 2008 року. На день смерті останнього за вищевказаною адресою інших осіб зареєстровано не було.
8. Відтак, враховуючи, що з часу відкриття спадщини сплив однорічний строк та спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались,
АТ «Універсал Банк» вважає, що є підстави для визнання її відумерлою та передачі спадщини у власність Червоноградської територіальної громади,
в особі Червоноградської міської ради.
9. З урахуванням вищевказаного АТ «Універсал Банк» просило суд визнати відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 та передати у її власність Шептицької (Червоноградської) територіальної громади в особі Шептицької міської ради.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 07 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року,позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено.
Визнано відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Передано у власність Червоноградської територіальної громади в особі Шептицької міської ради відумерлу після смерті ОСОБА_4 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину, а саме квартиру, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з Шептицької міської ради на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
11. Задовольняючи позовні вимоги та, як наслідок, визначаючи спадщину відумерлою та передаючи останню у власність територіальної громади, міський суд, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні, з часу відкриття спадщини сплив один рік, а відтак дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання вищевказаної квартири, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною та передання її
у власність Червоноградської територіальної громади в особі Шептицької (Червоноградської) міської ради.
12. При цьому суди відхилили доводи Шептицької міської ради про відсутність підстав для визнання спадщини відумерлою у зв'язку з наявністю спадкоємиці, яка нібито проживала зі спадкодавцем на момент його смерті, оскільки
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спільно не проживали, а остання не подала заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 .
13. Відтак суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 вважається такою, що пропустила строк для прийняття спадщини та не прийняла її.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У грудні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Шептицької міської ради на рішення Шептицького міського суду Львівської області від 07 травня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2025 рокуу вказаній справі.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
17. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року в справі
№ 484/747/17, від 06 травня 2020 року у справі № 478/1995/18, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17, від 17 січня 2022 року у справі № 643/790/20, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 198/132/21, від 07 червня 2023 року у справі № 227/5018/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 204/1052/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Також підставою касаційного оскарження вказує недослідження зібраних в справі доказів, встановлення обставин справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. На переконання заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували правовий зміст частини третьої статті 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї, а відтак дійшли помилкового висновку про те, що відсутність заяви про прийняття спадщини спадкоємцем свідчить про її неприйняття, хоча Верховний Суд у низці рішень підтверджує, що такі спадкоємці приймають спадщину автоматично, незалежно від подання заяви.
20. Також, як зауважує Шептицька міська рада, суди неправильно витлумачили поняття «постійне проживання разом із спадкодавцем», не дослідивши належним чином усі докази, які підтверджують це проживання.
21. Крім того, Шептицька міська рада вказує, що судами попередніх інстанційне надано правової оцінки питанню дотримання банком строків пред'явлення вимог до спадкоємців спадкодавця.
22. Відтак, на переконання останньої, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що АТ «Універсал Банк» зверталося до Червоноградської нотаріальної контори з претензіями, датованими
09 листопада 2012 року, 12 січня 2018 року, 15 серпня 2018 року, а відтак вважає, що АТ «Універсал Банк» пропустило строк пред'явлення вимог до спадкоємців, визначений статтею 1281 ЦК України.
23. Таким чином, Шептицька міська рада вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили обставини справи та допустили істотні порушення норм процесуального права, що вплинуло на правильність вирішення спору.
24. Зокрема, на думку заявника, суди залишили поза увагою обставину, що факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджується належними і допустимими доказами, не надали оцінки доказам у їх сукупності, що суперечить статті 89 ЦПК України, а також не надали відповіді на доводи про те, що ОСОБА_1 не подавала заяви про відмову від спадщини.
25. Отже, за твердженням заявника, на підставі статті 1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину, що, своєю чергою, унеможливлює визнання спадщини відумерлою.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
26. У січні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Універсал Банк» на касаційну скаргу, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення постановлені із дотриманням норм матеріального та процесуального права,
а доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу.
27. Відтак, на переконання заявника відзиву, встановлені у справі обставини свідчать про наявність підстав для визнання спадщини відумерлою, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .
28. При цьому зауважує на безпідставність посилань касаційної скарги на пропуск строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців та, як наслідок, пропуск строків позовної давності, оскільки, по-перше позивачеві стало відомо про відсутність спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
а, по-друге, обмеження трьома роками права сторони на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою суперечить самій суті відумерлості майна, оскільки у такому разі не лише кредитор, а і територіальна громада втрачає право на відумерлу спадщину.
29. Також у січні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Бруха Андрія Олексійовича.
30. Вищевказаний відзив не береться Верховним Судом до уваги, оскільки останній поданий із пропуском строку на подачу відзива, встановленого ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року, відповідно, не враховується судом касаційної інстанції та залишається без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 вересня 2008 року між АТ «Універсал Банк» як кредитором та ОСОБА_4 як позичальником було укладено кредитний договір №079-2008-2812, відповідно до якого кредитор зобов'язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти
у розмірі 29 900 дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,95% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.
32. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов цього договору. Строк кредитування за договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по
10 вересня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення кредиту визначаються умовами цього договору (пункти 1.1, 1.2 Договору).
33. 29 вересня 2008 року між АТ «Універсал Банк» як іпотекодержателем та ОСОБА_4 як іпотекодавцем було укладено договір іпотеки нерухомого майна - квартири, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 , яка належить останньому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 2008 року.
34. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 61261825 від 11 серпня 2020 року спадкової справи (номер у спадковому реєстрі № 66248102, номер спадкової справи у нотаріуса №177/2020).
35. Зі змісту виписки з особового рахунку судами встановлено, що
ОСОБА_4 здійснював погашення кредиту, проте станом на дату смерті останнього кредит погашено не було.
36. Також судами зі змісту листів АТ «Універсал Банк», адресованих Червоноградській державній нотаріальній конторі, встановлено, що банком на адресу нотаріальної контори були направлені запити від 18 березня 2022 року, 30 червня 2022 року, 27 грудня 2022 року, 25 квітня 2023 року щодо надання інформації про відомих спадкоємців померлого ОСОБА_4 , про виявлену спадкову масу померлого, а також про те, чи видавалось свідоцтво про право на спадщину щодо майна останнього.
37. Крім того, зі змісту листів АТ «Універсал Банк», адресованих Червоноградській державній нотаріальній конторі 09 листопада 2012 року,
12 січня 2018 року, 15 серпня 2018 року та 23 липня 2020 року встановлено, що на адресу нотаріальної контори банком були направлені претензії, скеровані до спадкоємців боржника ОСОБА_4 про погашення заборгованості за кредитним договором №079-2008-2812 від 29 вересня 2008 року.
38. Відповідно до листа Червоноградської державної нотаріальної контори на підставі претензії кредитора ПАТ «Універсал Банк» від 28 липня 2020 року після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відкрито спадкову справу №177/2020. Станом на 11 серпня 2020 року жодні інші спадкоємці за оформленням спадщини не зверталися.
39. Зі змісту інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири за адресою:
АДРЕСА_1 , встановлено, що остання належить на праві власності ОСОБА_4 , а також встановлено наявність обтяження щодо вищевказаної квартири, накладеного приватним нотаріусом Степчук І. С. у вигляді заборони відчуження нерухомого майна на підставі договору іпотеки.
40. Також судами встановлено, що спадкова справа №177/2020 після смерті
ОСОБА_4 була заведена 11 серпня 2020 року за заявою АТ «Універсал Банк» від 28 липня 2020 року, а також встановлено відсутність звернень інших спадкоємців із заявами про прийняття спадщини.
41. Під час розгляду справи було оглянуто матеріали цивільної справи №459/2788/23 за заявою АТ «Універсал Банк» про визнання спадщини відумерлою, зі змісту якої встановлено таке.
Померлий ОСОБА_4 був одружений із ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого
22 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.
Зі змісту копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого
14 серпня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із копії паспорта ОСОБА_1 встановлено, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а також встановлено, що вищевказана квартира належить їй на праві власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
42. Зі змісту довідки Виконавчого комітету Червоноградської міської ради, встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 з 06 листопада 2008 року та знятий з реєстрації місця проживання
13 липня 2018 року.
43. На день смерті ОСОБА_4 за вищезгаданою адресою інших осіб зареєстровано не було.
44. Також зі змісту вищевказаного листа встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_3 та знятий з реєстрації місця проживання 06 листопада 2008 року.
45. Крім того, судами встановлено, що 16 серпня 2023 року АТ «Універсал Банк» вже зверталося до суду до Червоноградського міського суду Львівської області із заявою про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження (справа № 459/2782/23).
46. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області
від 15 лютого 2024 року у вищезгаданій справі заяву АТ «Універсал Банк» про визнання спадщини відумерлою було задоволено.
Визнано відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Передано у власність Червоноградської територіальної громади в особі Червоноградської міської ради відумерлу після смерті ОСОБА_4 спадщину, а саме квартиру, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
47. Постановою Львівського апеляційого суду від 13 черпня 2024 року апеляційну скаргу Червоноградської міської ради задоволено частково.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15 лютого
2024 року скасовано.
Заяву АТ «Універсал Банк» про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду з підстав наявності спору про право.
48. При розгляді справи судами попередніх інстанцій, третя особа ОСОБА_1 вказувала, що не приймала спадщини після смерті чоловіка і не претендує на спадщину після смерті останнього.
49. Також вказувала, що хоча на час смерті ОСОБА_4 перебувала із останнім у зареєстрованому шлюбі, однак була зареєстрована та проживала за іншою адресою.
Позиція Верховного Суду
50. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
51. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
52. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
53. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише
в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
54. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
55. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
56. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
57. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
58. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
59. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
60. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
61. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
62. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає
у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
63. Відповідно до глави 86 ЦК України за загальним правилом спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та на підставі споріднення. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
64. Згідно із статтею 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
65. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
66. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
67. Вищезазначене свідчить, що законодавцем у змісті ЦК України фактично передбачено механізм, який запобігає виникненню ситуації, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад та передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна (стаття 1277 ЦК України).
68. Більше того, законодавцем у межах вищевказаного правового механізму передбачено право, зокрема, кредитора спадкодавця на ініціювання питання про визнання спадщини боржника відумерлою.
69. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України справи про визнання спадщини відумерлою суд розглядає в порядку окремого провадження.
70. Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини
(стаття 334 ЦПК України).
71. Відповідно до змісту статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
72. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
73. Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить
у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
74. Відтак, колегія суддів зауважує, що відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання відповідної процедури (постанови Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21, від 25 липня 2023 року у справі № 204/3252/21, від 22 квітня 2024 року у справі № 205/5655/21, від 17 липня 2024 року у справі № 522/1364/20, від 10 липня
2024 року у справі № 521/15714/22, від 02 жовтня 2024 року у справі справа
№ 522/2960/20).
75. Відтак, у справі, що є предметом касаційного перегляду, судами попередніх інстанцій встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно, а саме квартира, загальною площею 31,5 кв. м., житловою площею 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
76. Спадкоємцями щодо майна ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_1 та його діти (від іншого шлюбу): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які не не прийняли спадщину у встановлений законом строк.
77. АТ «Універсал Банк» є кредитором померлого ОСОБА_4 , оскільки останній за життя отримав кредит, який на момент смерті останнього погашено не було.
78. Таким чином, встановивши сукупність юридичних фактів, а саме смерть спадкодавця, неприйняття спадкоємцями останнього спадщини, а також дотримання АТ «Універсал Банк» відповідної процедури звернення до суду для вирішення питання про визнання спадщини відумерлою суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
79. Водночас колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи заявника щодо перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 та, як наслідок, прийняття нею спадщини, оскільки законодавство не пов'язує факт перебування особи на утриманні спадкодавця з виникненням у неї права на спадкування та не свідчить про прийняття спадщини.
80. Крім того, перебування ОСОБА_1 на утриманні у чоловіка та отримання нею пенсії також не підтверджує факту прийняття нею спадщини, оскільки такий факт повинен підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами.
81. Відтак, урахувавши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спільно не проживали, а остання не подала заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вона вважається такою, що пропустила строк для прийняття спадщини та не прийняла її.
82. Водночас колегія суддів відхиляє як неспроможні доводи касаційної скарги щодо недотримання АТ «Універсал Банк» строків звернення до суду із позовом про визнання спадщини відумерлою, оскільки частиною другою
статті 1277 ЦК України визначено спеціальний строк для звернення до суду з цього питання, який становить один рік з часу відкриття спадщини.
83. При цьому зазначений строк, на відміну від строків позовної давності, не є строком для захисту порушеного права, а має інший правовий характер.
84. Більше того, необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо пропуску АТ «Універсал Банк» як кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців, оскільки встановлені у справі обставини відсутності спадкоємців унеможливлюють застосування до спірних правовідносин строків пред'явлення таких вимог, передбачених статтею 1281 ЦК України, про що обґрунтовано зауважено судами попередніх інстанцій.
85. Посилання скарги на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не можуть бути застосовані у справі, що переглядається, оскільки сформульовані за інших фактичних обставин та не суперечать висновкам судів попередніх інстанцій у справі, яка є предметом касаційного перегляду.
86. Відтак, установивши, що наявними у справі доказами підтверджено сукупність юридичних фактів, а саме: смерть спадкодавця, неприйняття спадкоємцями спадщини, наявність у спадкоємця заборгованості перед
АТ «Універсал Банк» як кредитором, а також дотримання встановленої процедури і строків звернення до суду для вирішення питання про визнання спадщини відумерлою, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади.
87. Додатково, колегія суддів зауважує, що оскільки наведені в касаційній скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, на переконання Верховного Суду відсутні підстави повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
88. При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення
від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення
від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
89. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло
б призвести до неправильного вирішення справи та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
90. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
91. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
92. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Шептицької міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Шептицького міського суду Львівської області від 07 травня
2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк