07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 755/115/25
провадження № 61-636св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Ганни Іванівни, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Костенко Тетяна Анатоліївна, про визнання частково недійсним шлюбного договору, поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Ганни Іванівни, на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Костенко Т. А., про визнання частково недійсним шлюбного договору, поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, повний текст якої складено 11 грудня 2025 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду
м. Києва від 02 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано шлюбний договір, укладений 02 серпня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Костенко Т. А., зареєстрований у реєстрі за № 1151, недійсним у частині:
- пункту 3, згідно з яким подружжя дійшло згоди про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу і вважають його особистою приватною власністю кожного з них та встановлюють, що при відчуженні (продаж, міна, парування, передача в оренду, найм), купівлі та передачі в заставу (іпотеку) такого майна згода другого з подружжя не потрібна;
- підпункту 3.2., згідно з яким все нерухоме майно, належне чоловіку або дружині, придбане та/або набуте чоловіком або дружиною після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім'я воно було придбане або набуте чи зареєстроване.
Таким чином, за дружиною залишається право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.07.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 176311980000.
- підпункту 3.8., згідно з яким у випадку розірвання шлюбу всі об'єкти нерухомого майна, належні чоловіку або дружині, вважаються особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім'я таке майно придбане або набуте або зареєстроване.
Поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наступним чином:
- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
- визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
14 січня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Шкнай Г. І., подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року скасувати, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 лютого
2026 року клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Г. І., на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року залишено без розгляду. Відкрито касаційне провадження
у вищевказаній справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Витребувано справу із суду першої інстанції.
У квітні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Г. І., про забезпечення позову у вищевказаній справі.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє у порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України «Касаційне провадження».
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вирішення питання про забезпечення позову правилами вищезазначеної глави ЦПК України не передбачено та до компетенції Верховного Суду не належить.
Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій, Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 761/13847/15-ц (провадження № 61-4629ск21), від 30 липня 2021 року у справі № 522/17026/14-ц (провадження № 61-11447ск21) та від 11 лютого 2022 року у справі № 415/380/20 (провадження № 565св22).
Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Г. І., про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 149, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шкнай Ганни Іванівни, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Костенко Тетяна Анатоліївна, про визнання частково недійсним шлюбного договору, поділ спільного майна подружжя відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник