06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 757/963/22
провадження № 61-2171св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року в складі судді Соколова О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року в складі колегії суддів Левенця Б. Б., Євграфової Є. П., Саліхова В. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у м. Києві, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у місті Києві, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 03 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про: скасування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд у справі №49-2954; внесення інформацію про скасування в ЄРДР; зобов'язання Головного управління Національної поліції у місті Києві в особі Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві внести до ЄРДР інформацію про закриття кримінальних справ № 49-3063, №49-2954 стосовно ОСОБА_1
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 07 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 884 400,00 грн.
Відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
Судові витрати зі сплати судового збору відніс на рахунок держави.
23 лютого 2026 року Офіс Генерального прокурора, в інтересах якого діє Кожушко В. Е., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року в частині стягнення моральної шкоди шляхом її зменшення до 104 586,63 грн.
Як на підстави касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України
Верховний Суд ухвалою від 12 березня 2026 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у цій справі, витребував справу із суду першої інстанції.
23 березня 2026 року Офіс Генерального прокурора через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2026 року цю справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.
Верховний Суд ухвалою від 01 квітня 2026 року зупинив виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У квітні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у м. Києві, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року призначити до судового розгляду.
Справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара