07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 361/5524/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши заяви ОСОБА_1
про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І.
у справі за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про визнання рішень недійсними та зобов'язання підключити будинок до мережі електропостачання,
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (далі - СТ "Заліське") про:
1) визнання недійсними рішень загальних зборів СТ "Заліське" від 20.08.2016 відповідно до протоколу №2;
2) відновлення становища з споживання електричної енергії ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 в СТ "Заліське" в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області;
3) зобов'язання СТ "Заліське" підключити будинок по АДРЕСА_1 в СТ "Заліське" в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області до мережі електропостачання, що належить СТ "Заліське".
2. Господарський суд Київської області рішенням від 14.02.2023 позовні вимоги задовольнив частково; рішення загальних зборів СТ "Заліське" від 20.08.2016, відповідно до протоколу №2, визнав недійсними; у задоволенні вимог про відновлення становища з споживання електричної енергії за місцем проживання по АДРЕСА_1 в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, зобов'язання СТ "Заліське" підключити будинок по АДРЕСА_1 в СТ "Заліське" в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області до мережі електропостачання, що належить СТ "Заліське" відмовив; у задоволенні заяви СТ "Заліське" про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
3. Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 15.05.2023 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково; стягнув з СТ "Заліське" на користь ОСОБА_1 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні заяви в частині стягнення з відповідача 132 500 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Столяра О.А., а також в частині стягнення з відповідача 17 850 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Панамаренка Д.М. відмовив; заяву в частинах стягнення з відповідача 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Столяра О.А. та стягнення з відповідача 3 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Панамаренка Д.М. залишив без розгляду.
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.06.2025 рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 залишив без змін.
5. 30.07.2025 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 та постанову Північного Апеляційного Господарського Суду від 04.06.2025.
6. 04.08.2025 СТ "Заліське" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 та постанову Північного Апеляційного Господарського Суду від 04.06.2025.
7. 25.08.2025 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025, у якій просить її скасувати в повному обсязі та ухвалити нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача про розподіл судових витрат в повному обсязі, або направити справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
8. Верховний Суд ухвалами від 22.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" на рішення, додаткове рішення та постанову, а ухвалою від 25.09.2025 - за скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову.
9. 07.10.2025 від ОСОБА_1 надійшло два клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2025 справу №361/5524/19 було передано для розгляду колегії суддів: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 19.11.2025 частково задовольнив клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №361/5524/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та передав справу за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" на розгляд Великої Палати Верховного Суду, однак з підстав, викладених у цій ухвалі.
12. Велика Палата Верховний Суд ухвалою від 18.03.2026 повернула справу №361/5524/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
13. Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2026 для розгляду справи №361/5524/19 визначено склад суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 31.03.2026 прийняв справу №361/5524/19 до провадження, призначив її до розгляду на 08.04.2026.
15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 08.04.2026 передав справу №361/5524/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
16. Палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.04.2026 повернула справу №361/5524/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Садівничого товариства "Заліське" відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
17. При цьому судді Кібенко О.Р., Бакуліна С.В. та Студенець В.І., не погодившись з ухвалою палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.04.2026, виклали окрему думку відповідно до ч.3 ст.34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
18. Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2026 для розгляду справи №361/5524/19 визначено склад суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
19. 01.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява (№5) про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №361/5524/19.
20. Верховний Суд ухвалою від 01.05.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №361/5524/19 залишив без розгляду на підставі ч.3 ст.43 ГПК та звернув увагу заявника, що він не позбавлений права подати заяву про відвід, добросовісно користуючись цим правом, тобто не використовуючи нецензурну, образливу, провокативну лексику, виявляючи повагу до суду, учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного законодавства.
21. 04.05.2026 від ОСОБА_1 надійшли дві заяви про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №361/5524/19.
22. Суддя Студенець В.І. перебував у відпустці з 04.05.2026 до 05.05.2026 (наказ в. о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2026 №1504/0/5-26).
23. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці 06.05.2026 (наказ в. о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2026 №1283/0/6-26).
24. У вказаних заявах (№6 та №7) про відвід заявник посилається на п.5 ч.1 ст.35 ГПК та зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
25. В заяві №6 зазначає таке:
- 28.04.2026 о 17:53 до "електронного кабінету" ОСОБА_1 по справі №361/5524/19 надійшов документ: "(ЄДСР) ст. 234 ГПК (з ЕЦП суддів та більше) Винесено ухвалу ВС"; 28.04.2026 о 22:23 до "електронного кабінету" ОСОБА_1 по справі №361/5524/19 надійшов документ: "(ЄДСР) (з та більше ЕЦП суддів) п. З ст. 34 ГПК ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ"; ці два документа стали підставою для того, щоб позивач заявив відвід колегії суддів: головуючий суддя - Кібенко О.Р., суддя Бакуліна С.В., суддя Студенець В.І.
- відповідач не оскаржував в апеляційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №361/5524/19; ГПК чітко і однозначно встановив, що рішення суду першої інстанції можна оскаржити до суду касаційної інстанції тільки після апеляційного перегляду справи;
- позивач не просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, які в своїй ухвалі вказала колегія суддів; ГПК чітко і однозначно встановив, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду можлива або за клопотанням сторони, або за ініціативою суду; в своєму клопотанні позивач не просив з таких підстав передавати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а це означає, що судді не сказали правду, коли зазначили, що задовольнили клопотання саме позивача, хоча і частково;
- Велика Палата Верховного Суду повернула справу колегії суддів для розгляду; "чи може Колегія суддів Касаційного Господарського Суду: Головуючий суддя - Кібенко О. Р., суддя Бакуліна С. В., та суддя Студенець В. І. так вигадувати підстави для того, щоб … Для чого? Для чого Колегія суддів ВИГАДУЄ ПІДСТАВИ?";
- 22.04.2026 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного Господарського Суду постановив ухвалу, якою повернув справу колегії суддів для розгляду; "на думку Позивача, Колегії суддів Касаційного Господарського Суду: Головуючий суддя - Кібенко О. Р., суддя Бакуліна С. В., та суддя Студенець В. І., знову, вигадала підстави…Для чого? Для чого Колегія суддів ВИГАДУЄ ПІДСТАВИ ?";
- судді Бакуліна С.В. Кібенко О.Р. та Студенець В.І, висловили окрему думку про те, що ч.6 ст.303 ГПК передбачає можливість повернення справи відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті), для розгляду саме Великою Палатою Верховного Суду, однак не передбачає такої можливості після передання справи на розгляд Палати (як у цьому випадку); "А чи мали право суддя Бакуліна С.В., суддя Кібенко О.Р., та суддя Студенець В.І., висловлювати "окрему думку" в даному випадку? Господарським Процесуальним Кодексом України встановлена можливість суддям висловлювати окрему думку виключно з питань про передачу (відмову у передачі) Справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, але ні в якому випадку не з питань повернення";
- 25.10.2023 Верховний Суд у складі Колегії суддів Касаційного Господарського Суду: головуючий суддя - Кібенко О.Р., суддя Бакуліна С.В. та суддя Студенець В.І. постановила ухвалу у справі №910/1338/21 про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; 11.03.2024 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного Господарського Суду постановив ухвалу у справі №910/1338/21, якою справу повернув колегії суддів для розгляду; в тексті цієї ухвали було зазначено, що: "ГПК України не містить положень, як діяти палаті у випадку встановлення порушення порядку для передачі справи на її розгляд...; …є вже усталеною практикою об'єднаних палат Касаційного господарського суду, Касаційного адміністративного суду та Касаційного цивільного суду повернення справи відповідній колегії, коли встановлено відсутність підстав для передачі справи на розгляд об'єднаної палати"; "Позивач констатує, що суддя Бакуліна С. В., суддя Кібенко О. Р., та суддя Студенець В. І., в різних справах, але до одних і тих самих процесуальних норм, та при однакових правових обставинах, мають "різні думки";
- "Позивач вивчив інші, різні справи в яких суддя Бакуліна С. В., суддя Кібенко О. Р., та суддя Студенць В. І., або в одній Колегії, або в складі різних колегій, або в складі колегій відповідних палат, стикалися з питаннями передачі справ, на розгляд Палати, відповідно до ст. ст. 302, 303, Господарського Процесуального Кодексу України, і встановив, що ці судді як передавали справи на розгляд палат так і повертали справи, а "окрему думку" про те, що так не можна робити висловили тільки у Справі №361/5524/19";
- "Окремо, про "межі розгляду Справи", при передачі Справи на розгляд палат, відповідно до ст. ст. 302, 303 Господарського Процесуального Кодексу України. І знову приклад із судової практики судді Бакуліної С. В., судді Кібенко О. Р., та судді Студенця В.І."; 11.03.2024 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного Господарського Суду постановив ухвалу у справі №910/1338/21, якою справу повернув колегії суддів для розгляду; в тексті цієї ухвали було зазначено, що: " Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі палати, діє як суд касаційної інстанції відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, що визначені у статті 300 ГПК України. Тому суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати з урахуванням доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції; "У Справі № 361/5524/19 жоден із скаржників не заявляв про необхідність предачі Справи на розгляд палат з підстав які написали суддя Бакуліна С. В., суддя Кібенко О. Р. та суддя Студенць В. І.".
26. В заяві №7 заявник зазначає:
- 01.05.2026 до "електронного кабінету" позивача у справі №361/5524/19, надійшов документ: "(ЄДСР) ст.43 ГПК Ухвала ВС про неприпустимість зловживання процесуальними правами"; постановлення цієї ухвали викликає у позивача ще більше сумнівів в об'єктивності та неупередженості колегії суддів;
- 14.09.2022 Верховний Суд, у складі палати для розгляду справ, щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного Господарського Суду ухвалив постанову у справі №909/298/21, до якої суддя Кібенко О.Р., виклала "окрему думку", яку потрібно покласти як підставу для цієї "заяви про відвід"; оскільки ухвала Верховного Суду від 01.05.2026 у справі №361/5524/19 не підлягає оскарженню, то позивач не має юридичної можливості, в "процесуальний спосіб" довести її незаконність; саме спосіб реагування колегії суддів на "письмову заяву №5" - залишення заяви без розгляду на підставі ст.43 ГПК, без оцінки "суті наведених підстав" створює у позивача додатковий сумнів в неупередженості та об'єктивності цього складу суду; заява, яка містить фактичні обставини та мотиви сумніву в неупередженості суддів, не може бути визнана такою, що суперечить завданню господарського судочинства лише з огляду на емоційну форму окремих висловлювань; Верховний Суд у складі колегії суддів Кібенко О.Р., Бакуліна С.В., Студенець В.І. у формі - не толерантній, не процесуальній, не прийнятній для верховенства права залишив без розгляду заяву про відвід; судді Кібенко О.Р., Бакуліна С.В., Студенець В.І., або не знають, що між поняттями "завдання" і "засади" господарського судочинства" є різниця, або умисно, вважаючи позивача недосвідченим, маніпулюють "процесуальними нормами", щоб тільки не розглянути "по суті" його "письмову заяву №5";
- "Шановна суддя Кібенко О. Р., шановна суддя Бакуліна С. В., шановний суддя Студенець В. І. !!! А чи можете ви вказати, в своєму "Судовому Рішенні", яке ви будете постановляти за результатом розгляду "Письмова Заява № 7", закони України які надали вам повноваження визнавати які вирази Позивача, ОСОБА_1 , написані ним в "Письмова Заява № 5", є "Нецензурною Лексикою", які слова є "Образливими" та "Лайливими", та що саме, в них, є "Неповагою До Суду"? Позивач знайшов тільки один Закон України який це регламентує - це "Кодекс України про Адміністративні Правопорушення"; Суддя Кібенко О. Р., суддя Бакуліна С. В., суддя Студенець В. І., ні яким чином не обгрунтували на ЯКІЙ ПІДСТАВІ, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, вони визнали лексику Позивача, ОСОБА_1 , яку він застосував при написанні "Письмова Заява № 5", "Нецензурною Лексикою", "Образливими Словами" та "Лайливими Словами", зокрема, для надання особистих характеристик; Позивач нагадує Високому Суду, що Судом, ніяким Судом, не встановлена його вина в "Нецензурній Лайці" та в "Неповазі До Суду"";
- Позивач розуміє суддів Касаційного Господарського Суду: суддю Кібенко О. Р., суддю Бакуліну С. В., та суддю Студенця В. І., таким чином, що судді сприйняли стилістику Позивача, яку Позивач застосував при написанні "Письмова Заява № 5", як "Неповагу" і "Образу", і визнали це "Зловживанням Процесуальними Правами"; ТАКІ ДІЇ судді Кібенко О. Р., судді Бакуліної С. В., та судді Студенця В. І., надають Позивачу підстави сумніватися в неупередженості і об'єктивності суддів"; Зверніть, будь ласка, увагу, що "Зловживання" можливе тільки "Процесуальними Правами" і, що до таких "Процесуальних Прав" не входять Прояви Неповаги До Суду" !!!; Те що ви визнали ЗЛОВЖИВАННЯМ "Неповагу До Суду" - так це не може бути ЗЛОВЖИВАННЯМ і регламентується ЗОВСІМ ІНШОЮ НОРМОЮ Господарського Процесуального Кодексу України; "Неповага До Суду" не може мати наслідком залишення без розгляду "Письмова Заява № 5" !!! "Неповага До Суду" тягне на зовсім інші наслідки !!!; "Неповага До Суду" може бути тільки у Справі "Про адміністративне правопорушення" !!!; Позивач, ОСОБА_1 , не притягувався до "Адміністративній Відповідальності" за "Неповагу До Суду" !!!!".
27. Розглянувши вказані заяви, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
28. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.
29. В силу положень частин 2 та 3 ст.38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
30. Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
31. Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
32. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
33. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
34. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
35. Отже, особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Крім того, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для його відводу від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
36. Водночас приписами ч.4 ст.35 ГПК імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
37. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
38. Одним з найважливіших принципів судочинства є nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
39. Отже, судові рішення та окремі думки як у цій справі №361/5524/19, так і у інших, наведених заявником справах, в розгляді яких брали участь судді Кібенко О.Р., Бакуліна С.В., Студенець В.І., не є підставою для відводу від розгляду справи №361/5524/19 згідно з вищезазначеною нормою ч.4 ст.35 ГПК.
40. Наведені заявником доводи заяв про відвід ґрунтуються на припущеннях заявника, а не на достовірно встановлених обставинах, які могли б свідчити про наявність підстав для відводу у розумінні частин 1-3 ст.35, ст.36 ГПК.
41. Інших доводів, які викликають сумнів у неупередженості та/або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.35 ГПК) заявник не зазначив.
42. Верховний Суд додатково звертає увагу на те, що ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п.3 ч.1 ст.234 ГПК).
43. У кожній із згаданих заявником ухвал Верховний Суд виклав мотиви, керуючись якими він дійшов тих чи інших висновків, а також зазначив норми закону та послався на судову практику, якими керувався, постановляючи ту чи іншу ухвалу.
44. Також, відповідно до ч.2 ст.34 ГПК питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
45. Отже, кожен суддя, у разі незгоди з ухваленим більшістю голосів суддів рішенням щодо будь яких питань, що виникають в процесі колегіального розгляду справи, має право викласти свою окрему думку.
46. Натомість та обставина, що заявник не погоджується з мотивами судових рішень (ухвал) та окремих думок та/або з висновками, яких дійшов суд (судді) на підставі таких мотивів, не свідчить про упередженість та/або необ'єктивність суддів та не є підставою для відводу.
47. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №361/5524/19 є безпідставними, необґрунтованими та не містять посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
48. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч.1 ст.39 ГПК).
49. Згідно з ч.3 ст.39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №361/5524/19 визнати необґрунтованими.
2. Передати справу №361/5524/19 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Студенця В.І.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець