65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4178/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу
за позовом Державного некомерційного товариства "СЛУЖБА МІСЦЕВИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ" (65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 42641417)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, код ЄДРПОУ 42846767),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856)
про стягнення 2 216 280,35 грн;
представники учасників справи:
від позивача - Мороз О. Р.,
від відповідача - Кондраков В. В.,
від третьої особи - Воєвода І. А. (в режимі відеоконференції),
Суть спору.
Державне некомерційне товариство "СЛУЖБА МІСЦЕВИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ" (далі - позивач, ДНТ "СМАД") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» (далі - відповідач, Товариство) суми завищення вартості робіт у розмірі 2 216 280,35 грн, з яких: 1 686 808,98 грн - за Договором підряду № 23К/21 від 29.03.2021; 529 471,37 грн - за Договором підряду № 10К/20 від 26.06.2020.
Процесуальні дії суду. Заяви та клопотання сторін.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 для розгляду справи № 916/4178/25 було визначено суддю Шаратова Ю. А.
Ухвалою від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4178/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державну аудиторську службу України (далі - третя особа, Держаудитслужба), підготовче засідання призначено на 17.11.2025, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - до 10.11.2025.
29.10.2025 від представника Держаудитслужби до суду надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про участь у судових засіданнях під час розгляду справи в режимі відеоконференції.
04.11.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, а 17.11.2025 - додаткові письмові пояснення по справі.
20.11.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
21.11.2025 до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі від представника Держаудитслужби.
25.11.2025 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
Ухвалою від 08.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 12.01.2026.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/4178/25, у зв'язку з відрахуванням судді Шаратова Ю. А. зі штату суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 для розгляду справи № 916/4178/25 визначено суддю Волкова Р. В.
Ухвалою від 24.12.2025 справу № 916/4178/25 прийнято до провадження суддею Волковим Р. В., розгляд справи постановлено здійснювати спочатку, підготовче засідання призначено на 28.01.2026.
27.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд 28.01.2026 задовольнив протокольною ухвалою та призначив наступне підготовче засідання на 23.02.2026.
Ухвалою від 23.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2026.
25.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів, а саме копії додаткової угоди № 9 від 25.12.2025 до договору підряду № 23К/21 від 29.03.2021.
05.03.2026 представник позивача подав до суду клопотання про залучення до справи документів щодо зміни назви позивача.
У судовому засіданні 16.03.2026 представник відповідача просив поновити строк на подання доказів та залучити до матеріалів справи копію додаткової угоди № 9 від 25.12.2025 до договору підряду № 23К/21 від 29.03.2021. Представники позивача та третьої особи не заперечували проти залучення доказу. Ухвалою від 16.03.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача та залучив указаний письмовий доказ до матеріалів справи. Ухвалу занесено до протоколу судового засідання.
16.03.2026, заслухавши вступні промови представників учасників справи, суд оголосив перерву в засіданні до 06.04.2026.
06.04.2026 суд дослідив наявні у матеріалах справи докази. Представник відповідача заявив клопотання про надання додаткового часу для підготовки до судових дебатів. Ухвалою від 06.04.2026 суд задовольнив вказане клопотання та призначив наступне судове засідання на 15.04.2026.
08.04.2026 представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці.
Судове засідання, призначене на 15.04.2026, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 16.04.2026 повідомлено сторін про те, що судове засідання призначено на 27.04.2026.
У судовому засіданні 27.04.2026 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи підтримав позицію позивача.
27.04.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій та доводів учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на укладення з відповідачем договорів підряду № 23К/21 від 29.03.2021 та № 10К/20 від 26.06.2020 на виконання капітального ремонту автомобільних доріг, виконання відповідачем підрядних робіт за вказаними договорами та прийняття їх позивачем за актами форми № КБ-2в і довідками форми № КБ-3, сплату ДНТ "СМАД" виконаних Товариством підрядних робіт та встановлення в подальшому Держаудитслужбою факту завищення відповідачем вартості робіт через необґрунтоване включення заготівельно-складських витрат на суміші асфальтобетонні різних типів і марок на загальну суму 2 216 280,35 грн. Так, посилаючись на складений Держаудитслужбою аудиторський звіт № 001700-22/27 від 06.06.2025, позивач зазначає, що при проведенні робіт відповідач неправомірно включив у Підсумкові відомості ресурсів Актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за 2020-2021 роки заготівельно складські витрати на суміші асфальтобетонні різних типів і марок та суміші бетонні готові, чим завищив вартість робіт на загальну суму 2 216 280,35 грн та, як наслідок, спричинив необґрунтоване витрачання коштів державного бюджету (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) на відповідну суму.
Заперечення проти позову відповідач мотивує тим, що при укладанні договорів підряду сторони узгодили, зокрема й договірну ціну, яка включала складські витрати для сумішей асфальтобетонних різних типів і марок та сумішей бетонних готових. Звертає увагу, що уповноважений представник ДНТ "СМАД" підписав договори підряду № 23К/21 від 29.03.2021 та № 10К/20 від 26.06.2020, договірні ціни, без зауважень та заперечень підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3). Наголошує, що під час приймання і перевірки виконаних будівельних робіт у позивача не виникло будь яких зауважень щодо вартості виконаних робіт. Стверджує, що, підписавши акти та довідки, позивач погодився як з якістю виконаних робіт, так і з їх вартістю та витратами, а в подальшому оплатив виконані відповідачем роботи. Вважає, що звіт Держаудитслужби, складений за результатами державного фінансового аудиту діяльності позивача за 2018 - 2023 роки, не може бути підставою для повернення коштів, адже сам по собі звіт не визначений законодавством України як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення, не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін та зобов'язання, визначені укладеними договорами. Також відповідач стверджує про презумпцію правомірності укладених з позивачем правочинів, у разі не спростування якої всі права за договорами повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок їх укладення, підлягають виконанню.
Держаудитслужба підтримує заявлені позивачем вимоги та просить врахувати, що за результатами фінансового аудиту діяльності ДНТ "СМАД" за період з 22.11.2018 по 31.12.2023 встановлено низку чинників, які негативно впливали на діяльність позивача та на ефективність використання коштів, спрямованих на реалізацію завдань і заходів щодо забезпечення утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Так, Держаудитслужба посилається на встановлення факту безпідставного включення до договірної ціни та Підсумкових відомостей ресурсів Актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в вартості заготівельно-складських витрат сумішей асфальтобетонних гарячих і теплих різних типів і марок та сумішей бетонних готових, що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних відповідачем робіт на загальну суму 2 216 280,35 грн, а саме:
- за договором № 23К/21 від 29.03.2021 - на суму 1 686 808,98 грн;
- за договором № 10К/20 від 26.06.2020 - на суму 529 471,37 грн.
Вказані обставини, як звертає увагу Держаудитслужба, відображено в її аудиторському звіті від 06.06.2025 № 001700-22/27, матеріали якого надіслані до Служби безпеки України, Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та до Малиновської окружної прокуратури міста Одеса.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.
Щодо Договору підряду № 10К/20 від 26.06.2020.
26.06.2020 між ДНТ "СМАД" (замовник) та Товариством (підрядник) укладено Договір підряду № 10К/20 (далі - Договір № 10К/20), згідно з п. 1.1. якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався своїми силами і засобами виконати на свій ризик роботи по капітальному ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С160405 Дальнічень - Руськоіванівка - /Р-72/ км 28+200 - км 30 - 710, Білгород-Дністровський район, Одеська область.
Згідно з п. 1.3 Договору № 10К/20 склад і об'єми робіт, які доручаються підряднику до виконання, визначені проєктно-кошторисною документацією.
Пунктом 3.1 Договору № 10К/20 визначено, що ціна договору становить 66 160 000,00 грн, у тому числі ПДВ 11 026 666,67 грн.
Відповідно до п. 3.5 Договору № 10К/20 договірна ціна є твердою і може бути уточнена за наступних умов: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; відповідно до п.6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (зі змінами).
Згідно із п. 4.2 Договору № 10К/20 підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти прийняття виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 01 числа місяця, наступного за звітним. Після здійснення приймання виконаних робіт замовник проводить оплату за фактично виконані роботи на умовах п. 17.1 цього Договору.
Пунктом 17.1 Договору № 10К/20 передбачено, що замовник зобов'язаний, виходячи з фактичного виділення коштів замовнику з бюджету, забезпечити безперервне і своєчасне фінансування робіт, доручених для виконання підряднику, на основі договірної ціни, згідно з п. 3.1. цього Договору, яка уточняється по фактичних витратах.
Відповідно до п. 22.1 Договору № 10К/20 він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх грошових зобов'язань.
Згідно з п. 23.15 Договору № 10К/20 до цього договору додається: договірна ціна, календарний план та план фінансування.
В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору № 10К/20, а саме: № 1 від 16.07.2020, № 2 від 23.10.2020, № 3 від 17.12.2020, № 4 від 29.12.2020, № 5 від 01.03.2021.
Додатковою угодою № 5 від 01.03.2021 зменшено ціну Договору № 10К/20 на 15 023 416,60 грн - до 51 136 583,40 грн у т.ч. ПДВ і викладено п. 3.1 цього договору у новій редакції; змінено (зменшено) строк виконання робіт та строк дії договору до 02.03.2021 і викладено п. 5.1 та п.22.1 договору у новій редакції; фінансування із субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (КПКВК 1517462) на 2021 рік встановлено у розмірі 0,00 грн, фінансовий план на 2021 рік встановлено у розмірі 0,00 грн.
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 12.10.2020 та № 1 від 19.10.2020 за жовтень 2020 р., № 1 від 25.11.2020 та № 1 від 27.11.2020 за листопад 2020 р., № 1 від 24.12.2020 та № 1 від 24.12.2020 за грудень 2020 р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) № 277/10/10 від 12.10.2020 та № 276/10/10 від 19.10.2020 за жовтень 2020 р., № 341/11/10 від 25.11.2020 та № 342/11/10 від 27.11.2020 за листопад 2020 р., № 416/12/10 від 24.12.2020 та № 415/12/10 від 24.12.2020 за грудень 2020 р. Товариство виконало, а ДНТ "СМАД" прийняло підрядні роботи за Договором № 10К/20 на загальну суму 51 136 583,40 грн.
Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3) підписані позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень.
ДНТ "СМАД" здійснило оплату виконаних Товариством підрядних робіт за Договором № 10К/20 на загальну суму 51 136 583,40 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення № 364 від 16.07.2020, № 586 від 19.10.2020, № 654 від 04.11.2020, № 740 від 27.11.2020, № 817 від 24.12.2020, № 818 від 24.12.2020.
Щодо Договору підряду № 23К/21 від 29.03.2021.
29.03.2021 між ДНТ "СМАД" (замовник) та Товариством (підрядник) укладено Договір підряду № 23К/21 (далі - Договір № 23К/21), згідно з п. 1.1. якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався своїми силами і засобами виконати на свій ризик роботи по капітальному ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О161525 КПП «Федосіївка» - Подільськ - Ананьїв, км 52+772 - км 60+297, Одеська область.
Згідно з п. 1.3 Договору № 23К/21 склад і об'єми робіт, які доручаються підряднику до виконання, визначені проєктно-кошторисною документацією.
Пунктом 3.1 Договору № 23К/21 визначено, що ціна договору становить 144 233 997,00 грн, в. т.ч. ПДВ 24 038 999,50 грн.
Відповідно до п. 3.5 Договору № 23К/21 договірна ціна є твердою і може бути уточнена за наступних умов: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; відповідно до п.6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (зі змінами).
Згідно з п. 4.2 Договору № 23К/21 підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акти прийняття виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 01 числа місяця, наступного за звітним. Після здійснення приймання виконаних робіт замовник проводить оплату за фактично виконані роботи на умовах п. 17.1 цього Договору.
Пунктом 17.1 Договору № 23К/21 визначено, що замовник зобов'язаний, виходячи з фактичного виділення коштів замовнику з бюджету, забезпечити безперервне і своєчасне фінансування робіт, доручених для виконання підряднику, на основі договірної ціни, згідно з п. 3.1. цього договору, яка уточняється по фактичних витратах.
Відповідно до п. 21.1 Договору № 23К/21 він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх грошових зобов'язань.
Згідно із п. 23.20 Договору № 23К/21 до цього договору додається: договірна ціна, календарний план та план фінансування.
В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору № 23К/21, а саме: № 1 від 29.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 3 від 09.06.2021, № 4 від 30.11.2021, № 5 від 24.12.2021, № 6 від 26.12.2022, № 7 від 26.12.2023, № 8 від 26.12.2024, № 9 від 25.12.2025.
Додатковою угодою № 5 від 24.12.2021 до Договору № 23К/21 фінансування із субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (КПКВК 1517462) на 2021 рік збільшено на 944 082,20 грн та встановлено у розмірі 122 832 292,20 грн, фінансовий план на 2021 рік встановлено у розмірі 144 178 079,20 грн.
Додатковими угодами №№ 6-9 до Договору № 23К/21 змінювався строк виконання робіт та строк дії цього договору.
Відповідно до останньої наявної у матеріалах справи додаткової угоди № 9 до Договору № 23К/21 строк виконання робіт та строк дії цього договору визначено до 31.12.2026.
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 19.07.2021 за липень 2021 р., № 1 від 18.08.2021 за серпень 2021 р., № 1 від 14.12.2021, № 1 від 17.12.2021, № 1 від 29.12.2021 за грудень 2021 р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) від 19.07.2021 за липень 2021 р., від 18.08.2021 за серпень 2021 р., від 14.12.2021, від 17.12.2021 та від 29.12.2021 за грудень 2021 р. Товариство виконало, а ДНТ "СМАД" прийняло підрядні роботи за Договором № 23К/21 на загальну суму 144 178 079,20 грн.
Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3) підписані позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень.
ДНТ "СМАД" здійснило оплату виконаних Товариством підрядних робіт за Договором № 23К/21 на суму 144 178 079,20 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення № 215 від 08.04.2021, № 57 від 11.06.2021, № 134 від 19.07.2021, № 135 від 19.07.2021, № 158 від 18.08.2021, № 159 від 18.08.2021, № 218 від 17.09.2021, № 219 від 17.09.2021, № 300 від 22.10.2021, № 374 від 03.12.2021, № 384 від 14.12.2021, № 467 від 17.12.2021, № 539 від 29.12.2021, № 540 від 29.12.2021, № 541 від 29.12.2021.
Щодо Аудиторського звіту № 001700-22/27 від 06.06.2025.
На виконання пункту 8.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2024 року проведено державний фінансовий аудит діяльності ДНТ "СМАД" (попередня назва - Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг») за період з 22.11.2018 по 31.12.2023, за результатами якого складено Аудиторський звіт № 001700-22/27 від 06.06.2025 (т. 3 а.с. 207-248).
У вказаному звіті йдеться, зокрема про таке:
- при виконанні договорів, укладених між ДНТ "СМАД" та підрядними організаціями, як у договірній ціні, так і в Підсумкових відомостях ресурсів Актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за 2021-2023 роки, при використанні сумішей асфальтобетонних гарячих і теплих різних типів і марок та сумішей бетонних готових включалися заготівельно-складські витрати;
- в підпунктах "а" та "б" пункту 5.5.2 ДСТУ-НБД. 1.1-2:2013 і підпунктах "а" та "б» пункту 4.13 Настанови з визначення вартості будівництва Кошторисних норм України у будівництві, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11.2021 № 281, перелічено конкретні будівельні матеріали, які зберігаються на складах; суміші асфальтобетонні, суміші бетонні готові в даний перелік не включено;
- деякими підрядними організаціями на стадії складання та погодження договірних цін, ДНТ "СМАД", як замовником, враховуються кошти на покриття заготівельно-складських витрат за максимальним відсотковим показником - 2 % від суми відпускної ціни та ціни транспортування матеріальних ресурсів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва, в тому числі і тих матеріальних ресурсів, що не зберігаються на складах, а саме: готових сумішей розчин бетону та асфальтобетонної гарячої суміші;
- за відсутності документального обґрунтування застосування відсоткового показника заготівельно-складських витрат за його максимальною величиною 2 %, враховані у договірній ціні та в актах форми КБ-2в зазначені кошти на заготівельно-складські витрати сумішей асфальтобетонних гарячих і теплих різних типів і марок та сумішей бетонних готових призвели до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 7 299 518,80 грн з ПДВ, у тому числі ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» - 2 216 280,35 грн з ПДВ;
- щодо ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» встановлено завищення вартості робіт через необґрунтоване включення заготівельно-складських витрат на суміші асфальтобетонні різних типів і марок на загальну суму 2 216 280,35 грн з ПДВ, в тому числі: за Договором № 23К/21 - на суму 1 686 808,98 грн; за Договором № 10К/20 - на суму 529 471,37 грн;
- неналежне виконання ДНТ "СМАД" функцій замовника та технічного нагляду фактично призвело до завищення вартості виконаних робіт на спричинило необґрунтоване зайве витрачання коштів державного бюджету (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) на загальну суму 7 620 067,81 грн, в тому числі, через необґрунтоване включення заготівельно-складських витрат на суміші асфальтобетонні різних типів і марок та суміші бетонні готові на загальну суму 7 299 518,80 грн;
- у розділі IV "Висновки звіту" вказано, що за результатами аудиту встановлено низку чинників, які негативно впливали на діяльність ДНТ "СМАД" та на ефективність використання коштів, що спрямовувались для реалізації завдань і заходів на забезпечення утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, в тому числі проведення на них капітального та поточних ремонтів. Зокрема, через необґрунтоване включення заготівельно-складських витрат на суміші асфальтобетонні різних типів i марок та суміші бетонні готові спричинило зайве витрачання коштів державного бюджету (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) на загальну суму 7 299 518,80 грн.
- у розділі VI "Пропозиції та рекомендації звіту" йдеться про необхідність ДНТ "СМАД" забезпечити усунення встановлених під час аудиту випадків завищення підрядниками вартості робіт, зокрема, через необґрунтоване включення заготівельно-складських витрат на суміші асфальтобетонні різних типів і марок та суміші бетонні готові.
Позивач направив відповідачу вимоги від 21.08.2025 № 956-25 та від 25.09.2025 № 1138-25 з пропозицією до 05.10.2025 у добровільному порядку повернути суму завищення вартості робіт в розмірі 2 216 280,35 грн.
Відмова Товариства виконати вказані вимоги стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача суми завищення вартості робіт у розмірі 2 216 280,35 грн, з яких: 1 686 808,98 грн - за Договором № 23К/21; 529 471,37 грн - за Договором № 10К/20.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з такого.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Як встановлено господарським судом, протягом 2020 - 2021 років між сторонами у справі було укладено відповідні договори підряду, згідно з умовами яких відповідач на замовлення позивача виконав підрядні роботи, котрі позивач прийняв без зауважень та оплатив їх у повному обсязі, що не заперечується обома сторонами та підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), платіжними дорученнями.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зроблено висновок, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач покликається на завищення вартості виконаних відповідачем робіт за договорами підряду № 23К/21 від 29.03.2021 та № 10К/20 від 26.06.2020 на загальну суму 2 216 280,35 грн, яку визначено під час проведення Держаудитслужбою державного фінансового аудиту діяльності ДНТ "СМАД" за період з 22.11.2018 по 31.12.2023.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Суд зауважує, що статтею 853 ЦК України врегульовані питання наслідків виявлення недоліків, які поділяються на явні та приховані.
Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник втрачає право заявляти про явні недоліки роботи після її прийняття, тобто ті, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.
Натомість, за приписами ч. 3 ст. 853 ЦК України замовник має право заявити про приховані недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, після їх прийняття негайно після їх виявлення.
Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у справі № 922/3166/23 вказано, що значення огляду у прийнятті робіт полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.
Частиною 1 ст. 858 ЦК України встановлено якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як вище встановлено господарським судом, та не заперечується обома сторонами, на виконання договору сторонами підписані та скріплені печатками відповідні акти прийняття виконаних робіт форми КБ-2в.
Отже, протягом 2020-2021 років, тобто в період, який охоплювався проведеною Держаудитслужбою перевіркою, відповідач, згідно з договорами підряду № 23К/21 від 29.03.2021 та № 10К/20 від 26.06.2020, виконав, а позивач прийняв за актами форми КБ-2в без заперечень підрядні роботи на загальну суму 195 314 662,60 грн та здійснив оплату цих робіт.
Доказів наявності зауважень з боку позивача щодо робіт, виконаних відповідачем протягом 2020-2021 років, до перевірки Держаудитслужбою, до суду не надано.
Беручи до уваги встановлену ч. 2 ст. 853 ЦК України відсутність у позивача права посилатись на явні недоліки, які могли бути виявлені при звичайному способі прийняття, суд доходить висновку про необхідність встановлення у виконаних відповідачем підрядних роботах прихованих недоліків, лише наявність яких дає позивачу право вимагати пропорційного зменшення ціни роботи.
В той же час, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у виконаних відповідачем роботах прихованих недоліків, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття.
Щодо наявного в матеріалах справи Аудиторського звіту № 001700-22/27 від 06.06.2025, суд зазначає наступне.
Вказаний звіт не має для суду заздалегідь встановленої сили, оскільки суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 86 ГПК України.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
В свою чергу, юридична рівність учасників цивільно-правових відносин проявляється в тому, що сторони визнаються самостійними, незалежними одна від одної особи, а, отже, кожна особа має власний комплекс прав та обов'язків. При цьому не допускається надання певній особі переваг у випадку не вжиття такою особою своєчасних та розумних заходів з метою недопущення порушення власних прав.
Таким чином, на позивача як замовника підрядних робіт, згідно договорів підряду, покладається відповідальність за неналежне виконання покладених на нього обов'язків щодо прийняття робіт із урахуванням фактичних обсягів робіт та обсягів, зазначених відповідачем в актах прийняття робіт.
Тобто позивач мав довести, що у даному випадку були відсутні неналежне виконання з його боку як замовника, своїх обов'язків з прийняття підрядних робіт по кількості та якості, а завищення вартості виконаних робіт відбулося саме з вини відповідача, і такі недоліки не могли бути встановлені та усунені на етапі приймання виконаних робіт. Отже позивач мав довести наявність у виконаних роботах прихованих недоліків, які неможливо було встановити на момент приймання таких робіт.
Крім того, позивач мав довести факт того, що відповідач відступив від умов договорів в частині якості, кількості та вартості підрядних робіт.
За ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Отже, враховуючи, що позивачем були прийняті виконані відповідачем роботи за договорами підряду без зауважень та оплачені в повному обсязі, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів наявності зауважень з боку позивача щодо робіт, виконаних відповідачем протягом 2020-2021 років, до проведеної Держаудитслужбою перевірки, господарський суд виснує про недоведеність позивачем обставин протиправної поведінки відповідача у вигляді завищення вартості підрядних робіт, та відповідно про недоведеність позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача суми завищення вартості робіт у розмірі 2 216 280,35 грн, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд врахував, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За приписами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 27 квітня 2026 р. Повне рішення складено та підписано 07 травня 2026 р.
Суддя Р.В. Волков