вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" травня 2026 р. м. Київ
Справа № 910/14647/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»
про стягнення 66 694,02грн
Суддя Ейвазова А.Р.
без виклику учасників
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» (далі - відповідач, ТОВ «Фора») про стягнення 66 694,02грн, з яких: 35 586,26грн - основний борг; 7 300,55грн - 3% річних за період з 01.11.2018 по 31.08.2025; 23 807,21грн - втрати від інфляції за період з 01.11.2018 по 31.08.2025.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на не виконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.10.2015 №340836-02 на постачання теплової енергії, який укладено між відповідачем та ПАТ «Київенерго», право вимоги за яким набуто ним в силу договору від 11.10.2018 №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), в частині оплати теплової енергії, спожитої у жовтні 2016 року-квітні 2018 року, у визначений договором строк (а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Київської області за підсудністю (а.с.125-127).
Позовна заява надійшла до Господарського суду Київської області 20.01.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 передана судді Ейвазовій А.Р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2026: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; зобов'язано позивача надати докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків із додатком; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті.
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 16.02.2026 о 21:32 - позивачу; 16.02.2026 о 21:34 - відповідачу.
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 17.02.2026.
03.03.2026 від позивача, на виконання ухвали суду від 16.02.2026 надійшла заява, до якої долучені докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків з додатками.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
03.03.2026 у строк, визначений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Заперечуючи щодо задоволення заявлених вимог, ТОВ «Фора» вказує, що:
- сторони договору домовились про неможливість передачі прав та обов'язків за договором від 01.10.2015 №340836-02 без згоди іншої сторони, однак, відповідач згоди не надав;
- позивачем не доведено дотримання ним порядку визначеного договором, щодо прийняття частини боргових зобов'язань попереднього кредитора перед НАК «Нафтогаз України» за мировою угодою, затвердженою у справі №910/7807/18;
- позивач не довів наявності у нього права вимоги, так як ціна та обсяг відступлення відповідних прав не можуть бути встановлені через приховання таких показників у наданому договору та, у зв'язку із відсутністю акта, визначеного п.2.2 такого договору;
- відсутні докази повноважень представників на підписання договору;
- позивач не повідомив відповідача про заміну кредитора;
- у відповідача відсутній борг за договором від 01.10.2015 №340836-02, оскільки, на підставі листа відповідача, ПАТ «Київенерго» перенесло переплату за іншими рахунками в оплату боргу за вказаним договором.
Крім того, 03.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів та належним чином завірених копій документів. В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на подання позивачем доказів з приховуванням істотних умов договору, а також надання лише витягу з документу, що позбавляє можливості встановити істотні умови правочину, а також обсяг прав, який за таким договором перейшов від кредитора до нового кредитора. Крім того, за твердженнями відповідача, не дослідження витребуваних документів, може призвести до ухвалення судового рішення, без врахування всіх обставин справи.
03.03.2026 відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, в обґрунтування якого відповідач посилається на необхідність здійснення огляду в судовому засіданні оригіналів документів, на які посилається позивач, а також вирішити питання щодо призначення судової експертизи. За переконаннями відповідача, вирішення даних питань буде ефективніше в судовому засіданні за участі уповноважених представників.
Також, 03.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи, проведення якої відповідач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та винести на її вирішення такі питання:
- встановити фактичний стан взаєморозрахунків між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Фора» за період з жовтня 2016 року по дату подання позову за особовими рахунками №340836-02 (вул. Шолуденка, 16), №621510 (вул. Запорожця, 21 та га Перова, 20), №8383033 (вул. Їжакевича, 1/24), з визначенням помісячних нарахувань, помісячних оплат, наявності переплат/недоплат, залишку заборгованості або переплати по кожному рахунку;
- чи підтверджується первинними документами та бухгалтерськими регістрами наявність переплати за особовим рахунком №621510 у сумі 51 351,80грн? Якщо так - визначити дату її виникнення та документальні підстави;
- чи здійснювалося перенесення (зарахування) переплати з особового рахунку №621510 у рахунок: особового рахунку №340836-02 у сумі 35 586,26грн; особового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 15 718,60грн? Якщо так зазначити: дату кожної операції; суму; документ-підставу; бухгалтерські проводки; відображення у регістрах обліку; зміну сальдо по кожному рахунку після такого зарахування.
- визначити фактичний залишок боргу або переплати за особовим рахунком №340836-02 станом на такі дати: 01.05.2018; 11.10.2018; 01.11.2018; 25.11.2025 (дату звернення з позовом);
- чи відповідає заявлена позивачем сума основного боргу 35 586,26грн даним первинного бухгалтерського обліку? Якщо ні - визначити фактичний розмір боргу або переплати та причини розбіжностей;
- виходячи з фактичного залишку заборгованості, визначеного експертизою, встановити правильність розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем, та у разі невідповідності - визначити їх правильний розмір;
- чи відображена у бухгалтерському обліку сторін податкова накладна №31244 від 11.10.2018 (сума ПДВ - 5931,04грн), та чи вплинула вона на стан взаєморозрахунків сторін? Якщо так - то яким чином.
В обґрунтування поданого клопотання, позивач вказує, що для підтвердження наявності або відсутності боргу необхідні спеціальні знання.
У встановлений судом строк відповідь на відзив та заперечення до суду не надходили; із заявами про продовження строку для їх подання сторони до суду не звертались.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Дослідивши заявлені відповідачем клопотання, суд вважає, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України: суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно ч.7 вказаної норми, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні подано відповідачем з дотриманням встановленого строку.
Між тим, у відповідності до ч.6 ст.252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вбачається, ціна поданого позову становить 66 694,02грн, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (302 800грн).
Характер спірних відносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає необхідності здійснювати розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Відмовляючи у задоволенні відповідного клопотання, суд також бере до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. При цьому, заявами по суті згідно ч.2 такої статті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.176 ГПК України в ухвалі про відкриття провадження у справі суд зазначає строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами не порушуватиме прав учасників справи на висловлення своєї позиції та подання доказів на підтвердження обставин, на які особа посилається, як на підставу заявлених вимог чи заперечень, оскільки такі права сторони мають можливість реалізувати у встановленому законом порядку та у визначений строк. При цьому, суд не позбавлений можливості без проведення судового засідання визначитися відносно поданих учасниками справи клопотань, шляхом прийняття за результатами їх розгляду відповідних ухвал.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача щодо витребування у позивача оригіналу договору відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», а також додатку №1 до такого договору, оскільки ч.6 ст.91 ГПК України визначає право витребувати оригінали письмових доказів, у випадку подання стороною їх копій, зокрема на вимогу учасника.
При цьому, відповідач може мати можливість ознайомитись із відповідними документами у приміщенні Господарського суду Київської області після їх надання.
Поряд з цим, суд не вбачає підстав для витребування інших доказів, вказаних у клопотанні відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України: учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом; таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу; якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї;
Як установлено ч.2 ст.81 ГПК України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Заявляючи відповідне клопотання, відповідач вимагає витребувати у позивача документи, не вказуючи їх реквізитів, тобто не індивідуалізуючи відповідні докази. Наприклад, позивач просить витребувати документи, що підтверджують фактичне прийняття позивачем зобов'язань ПАТ «Київенерго» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України - листи, угоди, додаткові угоді, внутрішні рішення сторін. Разом з тим, відповідач не вказує іх дат, номерів тощо та не зазначає, які підстави вважати, що такі певні докази із визначеними реквізитами існують. Також, відповідач не вказує, які обставини або заперечення він буде доводи такими доказами і як це може вплинути на вирішення спору.
Також, відповідач вимагає витребувати у позивача докази наявності повноважень Саркісової К.М. діяти від імені позивача при підписанні договору цесії. Разом з тим, позивач не оспорює наявність повноважень у відповідної особи діяти від його імені, більш того, заявляє вимоги на підставі такого договору, тобто вважає його таким, що створив певні права та обов'язки, тобто є укладеним від його імені. На підтвердження яких пояснень чи заперечень відповідач вимагає витребувати такий доказ і яке це має значення для вирішення спору він не вказує.
Окрім того, відповідач просить витребувати докази надання ПАТ «НАК Нафтогаз України» згоди на заміну боржника у відповідному зобов'язанні. Однак, у заяві не вказано, які є підстави вважати, що відповідна згода надана і які є підстави вважати, що позивач володіє певним доказом про це, який не називає відповідач для ідентифікації. Також, із заяви не вбачається, що саме відповідач намагається довести відповідним доказом - які заперечення або пояснення, у разі якщо такий доказ існує.
Також слід зазначити, що, заявляючи таке клопотання, відповідач не надав доказів вжиття ним заходів щодо отримання відповідних доказів, а також інших витребуваних доказів (щодо проведення розрахунків за відступлене право, проведених зарахувань, прийняття боргових зобов'язань, виконання мирової угоди, укладення та виконання договорів кур'єрської доставки з додатками тощо), не лише у позивача, а й інших осіб, які можуть володіти такими доказами, лише зазначив, про неможливість їх отримання через перебування таких документів в розпорядженні позивача та третіх осіб. Разом з тим, факт необґрунтованої відмови відповідних осіб, а так само і факт звернення до ним, у встановленому порядку, не доведений відповідачем.
Не вживши заходів щодо отримання таких документів самостійно, відповідач фактично перекладає тягар збирання доказів на суд, який витребовує докази лише за наявності обґрунтованого клопотання, що свідчить про неможливість отримати відповідні докази самостійно, а також зазначення обставин, які може підтвердити відповідний доказ та підстав вважати, що відповідним доказом володіє особа, у якої просить витребувати такий доказ учасник, а також на підставі ч.4 ст.74 ГПК України у випадку, якщо має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків.
Так, суд не вбачає підстав для витребування оригіналів інших заявлених у такому клопотанні документів, оскільки в силу ч.6 ст.91 ГПК України, витребування оригіналу письмового доказу суд здійснює у особи, яка надала його копію та засвідчила її в установленому порядку, а також підтвердила наявність оригіналу доказів та є його володільцем. Проте, позивач у даній справі копії таких документів не подавав та не повідомляв про місцезнаходження їх оригіналів, отже, у суду відсутні підстави для витребування таких документів у позивача в оригіналі, через що, в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Частиною 3 ст.98 ГПК України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. При цьому, суд призначає експертизу, як визначено ч.1 ст.99 ГПК України, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У даній справі жодною із сторін не надано висновку експерта із заявлених питань.
Разом з тим, для з'ясування відповідних обставин потреби у спеціальних знаннях не має, оскільки суд може дослідити відповідні первинні бухгалтерські та зведені документи, у разі надання учасниками у встановлений строк. При цьому посилання відповідача на те, що без проведення судово-економічної експертизи суд буде змушений покладатися виключно на внутрішні розрахунку позивача хибні, оскільки суд оцінює кожний доказ окремо та докази в їх сукупності, а відповідач не був позбавлений можливості надавати такі докази в установлений строк та власні розрахунку для оцінки їх судом під час вирішення спору у сукупності з доказами, наданими позивачем.
За наведених обставин, у суду наразі відсутні підстави для призначення у справі судової економічної експертизи (експертиза документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності), у зв'язку із чим, у задоволенні заявленого клопотання суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 81, 91, 99, 233-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх.3646/26 від 03.03.2026).
2. Частково задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» про витребування доказів (вх.3643/26 від 03.03.2026) та витребувати у Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код 40538421; 1001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5) для огляду оригінали наступних документів:
- договору від 11.10.2018 №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»;
- додатку №1 «Перелік споживачів теплової енергії та зобов'язань, право вимоги яких відступається» до договору від 11.10.2018 №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
В іншій частині клопотання - відмовити.
3. Оригінали доказів, витребувані п.2 резолютивної частини даної ухвали, надати в строк до 18.05.2026.
4. Роз'яснити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», що у разі не подання оригіналів письмових доказів, копії яких надані, такі докази, що надані у копіях, відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України не будуть братись до уваги судом.
5. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» про призначення судової економічної експертизи (вх.1749 від 03.03.2026).
6. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає; заперечення щодо ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя А.Р. Ейвазова