ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2026Справа № 917/2340/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Герасименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №917/2340/25 за позовом Решетилівської міської ради (код 21044065, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, 38400) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (код 44245840, бульвар Л.Українки, 26, м. Київ, 01133) за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Крамар Вікторії Вікторівна, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради (код 04382895, вул. Покровська, 14 м. Решетилівка, Полтавська обл., 38400) про визнання права власності, за участю представника Богачик Н.І
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - новостворену ним річ, самочинне будівницвто на належній йому земельній ділянці.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 26.06.2015 між Решетилівською селищною радою (замовник) та ПП «ПОЛТАВАТЕПЛОБУД» (підрядник) укладено Договір підряду №1 «Будівництво та газопостачання окремо розташованої теплогенератоної будинку селищної ради по вул. Леніна, 14 в с.м.т. Решетилівка, Полтавської області».
2.2. До Договору підряду №1 від 26.06.2015 було укладено додаткову угоду №1 від 23.12.2015.
2.3. 14.04.2025 КП «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області» виготовлено Технічний паспорт: будівля громадського призначення - теплогенераторна адміністративної будівлі за адресою Полтавська область, Полтавський район, місто Решетилів, вулиця Покровська, будинок 14-Д.
2.4. 23.05.2025 Експертами ТОВ «Будтехнагляд-С» складено Звіт з технічного обстеження та оцінці технічного стану будівельних конструкцій будівлі теплогенераторної (літера А-1) адміністративної будівлі міської ради за адресою Полтавська область, Полтавський район, м. Решетилівка, вул. Покровська з наданням висновків про можливість подальшої безпечної експлуатації об'єкта.
2.5. Решетилівська міська рада звернулась до Державної інспекції архітектури та містобудування України із листом від 13.10.2025 №01-39/3695 про прийняття в екплуатацію будівлі і видачу сертифіката готовності.
2.6. Державна інспекції архітектури та містобудування України листом від 05.11.2025 №7310/03/18-25 у відповідь на лист Решитилівської міської ради від 13.10.2025 №01-39/3695 надала роз'яснення про порядок подання документів на розгляд Інспекції.
2.7. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Крамар Вікторії Вікторівни №82451561 від 17.12.2025 відмовлено Решетилівській міській раді у проведені реєсраційних дій.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
3.1. Належним способом визнання за Решетилівською міською радою право власності на самочинне будівництво - новостворену річ - будівлю громадського призначення, теплогенераторна адміністративної будівлі Решетилівської міської ради, що знаходиться за адресою Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14-Д та розташована на земельній ділянці кадастровий номер 5324255100:30:004:0623 загальною площею 0,6021 га., належній позивачеві є пред'явлення до органів архітектурно-будівельного контролю вимоги про визнання права власності.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 15, 16, 316, 328, 329, 331, 376 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є відсутність документів, які можуть бути підставою для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
3.4. Належним відповідачем за позовом є Державної інспекції архітектури та містобудування України на підставі висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
4.1. Відповідач просить суд відмовити у задоволені позову.
4.2. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає:
- позов пред'явлено до ДІАМ як неналежного відповідача, оскільки ДІАМ реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, до повноважень ДІАМ не відноситься визнання права власності;
- прийняти в експлуатацію за рішенням суду можна лише об'єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1);
- будівля теплогенераторної належить до об'єктів класу наслідків - СС2 (середні наслідки), що унеможливлює прийняття в експлуатацію такого об'єкту за рішенням суду про визнання права власності;
- лише висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи є належним та допустимим доказом того, чи велося самочинне будівництво з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією;
- позивач не надає доказів отримання містобудівних умов та обмежень, які визначають межі будівництва, відповідність містобудівній документації на місцевому рівні та запобігають порушенню прав та інтересів інших осіб.
4.3. Третя особа не скористалася правом на подання пояснень щодо позову та/або відзиву.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2026 передано справу №917/2340/25 за виключною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху.
5.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Крамар Вікторії Вікторівна, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради (код 04382895, вул. Покровська, 14 м. Решетилівка Полтавська обл., 38400). Підготовче засідання призначено на 12.03.2026.
5.4. 12.03.2026 суд постановив відкласти підготовче засідання на 02.04.2026.
5.5. 02.04.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.04.2026.
5.6. 21.04.2026 виконано вимоги ст 208, 210 ГПК України, суд відповідно до ст216 ГПК оголосив перерву у судовому засіданні до 30.04.2026.
5.7. 30.04.26 після перерви у судовому засіданні представник позивача повідомила, що у технічногому паспорті помилково вказано Клас наслідків СС2 (середні наслідки), замість вірного Клас наслідків СС1 (незначні наслідки).
5.8. У судовому засіданні 30.04.2026 виконано вимоги ст. 217-220 ГПК України, відповідно до положень статей 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи дотримано позивачем процедуру щодо введення експлуатацію та отримання сертифікату на об'єкт нерухомого майн?
- Чи наявні обставини, які свідчать про порушення в діях відповідача (неправомірні дії чи бездіяльінсть) щодо оформлення документів і реєстрації права власності позивача на самочинне будівницвто, або вчинено дії, які призводять до невизнання такого права?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на запитання, а відповідач навпаки.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕОБҐРУНТОВАНІТЬ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ДО ВІДПОВІДАЧА.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
7.2. Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
7.3. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
7.4. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
7.5. Позивач вважає, що його право власності на об'єкт нерухомого майна не визнано, а для визнання такого права позивач заявляє позовну вимогу до Державної інспекції архітектури та містобудування України.
7.6. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
7.7. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України)
7.8. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (стаття 329 ЦК України).
7.9. Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
7.10. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
7.11. Позивач на підтвердження права власності на об'єкт нерухомого майна, що є предметом позову, надає: Договір підряду №1 від 26.06.2015; Додаткова угода №1 від 23.12.2015 до Договору підряду №1 від 26.06.2015; Акт №575 приймання виконаних будівельних робіт листопад 2015 року; Акт №2 приймання виконаних робіт за листопад 2015 року; Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року; Акт №4; Технічний паспорт від 14.04.2025 (ідентифікатор об'єкту нерухомого майна: 01.3408002.4956296.20250424.32.0000.78).
7.12. Позивач повідомляє, що звернувся до державного реєстратора для здійснення державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, що є предметом позову у даній справі, однак отримав відмову у проведені реєстрації.
7.13. В матеріалах справи наявне Рішення №82451561 від 17.12.2025 державного реєстратора прав на нерухоме майно Вікторії Крамар, яким відмовлено у проведені реєстраційних дій за Заявою (Решетилівська міська рада від 15.12.2025 за реєстраційним номером 70530658) на будівлю громадського призначення - теплогенераторна адміністративної будівлі літ. А-1, ідентифікатор об'єкта нерухомого майна 01.3408002.4956296.20250424.32.0000.78, за адресою м. Решетиліка, вул. Покровська, будинок 14-Д, у зв'язку із тим, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
7.14. Суд зазначає, що вказане вище рішення не містить інформації, які саме вимоги до документів не дотримані заявником.
7.15. Водночас позивач звернувся з листом №01-39/3695 від 13.10.2025 оформленим у паперовій формі пошштовим зв'язком до Державної інспекції архітектури та містобудування України, яким просить прийняти в експлуатацію об'єкт - будівлю громадського призначення - теплогенераторну адміністративної будівлі Решетилівської міської ради, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 Д та розташована на земельній ділянці кадастровий номер 5324255100:30:004:0623, площею 0,6021 га; видати Сертифікат готовності до експлуатації об'єкта - будівлю громадського призначення - теплогенераторну адміністративної будівлі Решетилівської міської ради, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 Д, відповідно до додатку 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
7.16. Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) листом №7310/03/18-25 від 05.11.2025 відповіла на лист №01-39/3695 від 13.10.2025. Зі змісту відповіді вбачається, що ДІАМ роз'яснила порядок подання документів встановлений ст.26-1Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядок набуття права на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками встановлений ст.39 цього Закону. Крім того вказано, що листи ЦОВВ мають інформаційний характер.
7.17. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7.18. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
7.19. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів):
- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.
7.20. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 3038-VI ліцензування, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних здійснюються з урахуванням вимог цього Закону та Закону України «Про адміністративну процедуру».
7.21. Відповідно до Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
7.22. Пунктом 4 Положення визначено, що ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення;
- видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;
- приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).
7.23. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
7.24. Відповідно до частини 2 статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».
Перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта замовник забезпечує проведення контрольного геодезичного знімання такого об'єкта. Контрольне геодезичне знімання здійснюється особами, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів. Результати контрольного геодезичного знімання відображаються у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особа, яка здійснила контрольне геодезичне знімання об'єкта, вносить його результати до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Результати контрольного геодезичного знімання та відомості про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії до Державного земельного кадастру та відображаються на його картографічній основі.
Порядок електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, а також перелік відомостей, обмін якими здійснюється в порядку такої взаємодії, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами.
У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об'єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об'єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об'єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
7.25. З листа №01-39/3695 від 13.10.2025 та Звіту з технічного обстеження та оцінці технічного стану будівельних конструкцій будівлі теплогенераторної (літера А-1) адміністративної будівлі міської ради вбачається, що об'єкт нерухомого майна, який є предметом спору у даній справі, за класом наслідків будівництва - СС2 (середні наслідки).
7.26. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката (абзац 2 пункту 3 Порядку).
7.27. Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю: 1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) або засобами іншої державної інформаційної системи, інформаційно-комунікаційної системи, інтегрованої із Порталом Дія, користувачами якої є замовник і відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що подаються в електронній формі, формуються у формі, придатній для сприйняття їх змісту, та містять відомості, передбачені цим Порядком;
2) у паперовій формі - особисто через центр надання адміністративних послуг або шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
7.28. Водночас Порядок визначає, що виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», а також на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану щодо об'єктів критичної інфраструктури, об'єктів оборонного призначення, відомостям про які присвоєно гриф «Для службового користування»).
7.29 Пунктом 24 вказаного Порядку передбачено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката щодо об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», а також на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану щодо об'єктів критичної інфраструктури, об'єктів оборонного призначення, відомостям про які присвоєно гриф «Для службового користування», подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю» за формою, визначеною в додатку 6 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об'єкта.
7.30. Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об'єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (далі - чек-лист).
7.31. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
7.32. З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином не сформовано та не подано заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, відповідно ДІАМ не ухвалювалось рішення про задоволення або відмову у задоволенні заяви.
7.33. Отже, відповідач не вчиняв дій, які за своїм змістом та суттю є невизнанням права власності позивача за об'єктом нерухомого майна, а також відповідачем не було вчинено дій, які перешкоджають визнанню права власності.
7.34. Водночас нерозгляд по суті Документів для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту подані за вибором замовника, позивача у справі, до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю у паперовій формі шляхом надсилання поштового відправлення від 13.10.2025 вих. №01-39/3695, не є протипарвною бездіяльністю, яка призводить до невизнання права власності, оскільки відповідач, як орган державної влади, може діяти тільки в межах приписів законодавства та нормативно-правових актів. Отже, заява позивача може бути розглянута по суті, за умови дотримання правил її поданя встановлених Законом і Порядком, зазначених вище.
7.35. Позивачем не надано, зокрема, акт готовності об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2), складений у визначеній формі, а також позивач стверджує, що об'єкт є самочинним будівництвом.
7.36. Відповідно до частин 1-4 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
7.37. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині 1 статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
7.38. Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
7.39. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому при вирішенні спору, що виникає у зв'язку із будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинні досліджуватися питання щодо наявності документів про виділення земельної ділянки, дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів та щодо відповідності побудованого об'єкта будівельним нормам і правилам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №915/1268/23).
7.40. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №680/214/16, від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 23.06.2020 у справі №680/214/16, від 20.07.2022 у справі №923/196/20).
7.41. Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 , від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 35), від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 (пункт 103)).
7.42. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).
7.43. Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту (схожий висновок викладено в пункті 7 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18).
7.44. Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
7.45. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).
7.46. Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту (схожий висновок викладено в пункті 7 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18).
7.47. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (висновки викладені в постанові КГС ВС від 22.05.2018 у справі №923/1283/16).
7.48. Водночас суди не можуть підміняти уповноважений державний орган, у разі, якщо такий не розглядав заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об'єкта до експлуатації. Схожий висновок зроблено Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №727/9974/17.
7.49. Задоволення позову про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва можливе виключно за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (постанова КЦС ВС від 08.05.2024 року у справі №126/1663/23).
7.50. Питання оформлення права власності на самочинне будівництво не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права.
Аналогічною є правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 25.08.2020 у справі №760/21223/17-ц, від 18.04.2019 у справі №306/2140/17.
7.51. Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
7.52. Таким чином, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Аналогічні правові висновки закріплені Верховним Судом України в постанові від 27.05.2015 у справі №6-159цс15 та Верховним Судом в постанові від 19.03.2018 у справі №2-4435/2008.
7.53. Отже, як вже зазначалось, позивач належним чином не звернувся до відповідача із відповідною заявою; відповідач не ухвалював рішень про задоволення або відмови у задоволенні заяви; позивачем не надано доказів наявності всіх документів, які є підставою для ухвалення відповідачем рішення про задоволення заяви про прийняття до експлуатації та видачу сертифіката на об'єкт нерухомого майна, а відповідно відсутні підстави для визнання права позивача на ведення в експлуатацію та отримання сертифіката.
7.54. Відомості про об'єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) не можна змінити лиш однією усною заявою про помилку в документах, що подані державному реєстратору, ДІАМ і у подальшому суду як доказ у справі.
7.55. У разі некоректності цих відомостей - цієї суттєвої обставини, заявник має її усунути у першоджерелі і реалізувати свої права відповідно до дійсних осбтавин. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів можуть бути подані за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг.
7.56. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що відповідач порушив порядок розгляду документів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2); ухвалив протиправне рішення чи допустив протиправну бездіяльність та/або вчинив інші дії які б вказували на оспорення /невизнання права власності позивача на об'єкт нерухомого майна, а тому позовна вимога до відповідача є безпідставною.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
8.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
8.5. Враховуючи викладене у мотивувальній частині та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 145, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 08.05.2026
Суддя Ігор Курдельчук