ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2026Справа № 916/3061/22
За позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі: 1)Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, 2) Південного офісу Держаудитслужби,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси"
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 2131817,76 грн
Суддя Сташків Р.Б. Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від прокуратури - Синюк І.А.,
від позивача-1 - не з'явився,
від позивача-2 - не з'явився,
від відповідача-1 - не з'явився,
від відповідача-2 - Руснак С.В.
Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, Південного офісу Держаудитслужби, Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", згідно якої просить:
- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 13.04.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 26.05.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 30.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 31.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 29.09.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 27.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду №11 від 29.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 01.11.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
- стягнути 2131817,76 грн безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів.
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорювані додаткові угоди, якими безпідставно збільшено ціну товару, укладено з порушенням вимог законодавства, в т.ч. Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим їх слід визнати недійсними. При цьому, оскільки Комунальна установа "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" мала сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" за фактично одержаний на підставі договору від 16.02.2021 № 48 обсяг електричної енергії (3303679,1 кВт*год) 6409137,45 грн, натомість сплатила 8540955,21 грн, переплачені кошти в розмірі 2131817,76 грн мають бути повернуті Комунальній установі "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3061/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Київською окружною прокуратурою міста Одеси 18.06.2024 через систему "Електронний суд" було подано: заяву про зміну предмета позову, заяву про часткове залишення позову без розгляду та клопотання про залучення співвідповідача.
Так, у заяві про зміну предмета позову прокурор зазначає, що орган, який уповноважений вживати заходи щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із забезпеченням раціонального та максимально ефективного використання бюджетних коштів є Департамент освіти та науки Одеської міської ради, а тому надмірно сплачені бюджетні кошти у сумі 2131817,76 грн повинні бути стягнуті з відповідача-1 на користь саме Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів. Враховуючи наведені обставини, прокурор вважав за необхідне змінити предмет позову у десятому пункті прохальної частини позовної заяви, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь Департаменту освіти та науки Одеської міської ради до місцевого бюджету надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 2 131 817,76 грн. У поданій заяві про часткове залишення позову без розгляду, прокуратура зазначила, що у зв'язку з тим, що прокурор не може звертатись до суду в інтересах держави в особі комунального закладу, Київська окружна прокуратура міста Одеси просила суд залишити позов без розгляду в частині звернення Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 справу №916/3061/22 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято справу №916/3061/22 до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.10.2024.
Відповідачем були подані письмові пояснення по справі 30.09.2024.
01.10.2026 від позивача-2 надійшли пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без участі його представника.
03.10.2024 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 заяву Київської окружної прокуратури міста Одеси про зміну предмету позову прийнято до розгляду та вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зміни предмету позову. Позовну заяву в частині звернення Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" залишено без розгляду. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Комунальну установу "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси"
20.11.2024 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву.
14.01.2025 прокуратурою подано відповідь на відзив.
17.01.2025 відповідач-2 подав заперечення на відповідь на відзив та заперечення на прийняття відповіді на відзив.
20.01.2025 відповідачем-1 подані письмові пояснення.
Розгляд справи у підготовчих засіданнях неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 20.01.2025 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 17.02.2025.
У судовому засіданні 17.02.2025 було оголошено перерву до 10.03.2025.
10.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Прокуратурою були подані 19.03.2025 заперечення на вказане клопотання.
Ухвалою від 02.04.2025 суд перейшов зі стадії розгляду справи №916/3061/22 по суті на стадію підготовчого провадження та зупинив провадження у справі № 916/3061/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвалою суду від 11.02.2026 поновлено провадження у справі №916/3061/22 та призначено підготовче судове засідання на 09.03.2026.
Ухвалою суду від 09.03.2026 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 30.03.2026.
Проте, судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 30.03.2026 не відбулося, у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 30.03.2026 призначено іншу дату судового засідання з розгляду справи по суті на 15.04.2026.
У судовому засіданні 15.04.2026 було оголошено перерву до 22.04.2026.
У судовому засіданні 22.04.2026 з розгляду справи по суті представник прокуратури вимоги позову підтримав повністю, просив позов задовольнити, представник відповідача-2 проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Представники інших сторін у судове засідання не з'явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" як постачальником укладено договір №48 від 16.02.2021 про постачання електричної енергії на суму 9315880,00 грн з ПДВ (далі - Договір).
За умовами п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - «Електрична енергія» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно переліку, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору період постачання електричної енергії: з 21.02.2021 по 31.12.2021.
Місце постачання електричної енергії: 65000, Одеська область, м. Одеса, заклади освіти Київського району м. Одеси (за адресами згідно заяви приєднання).
Відповідно до п. 5.1 Договору його ціна становить 9315880 грн з ПДВ.
За умовами п. 5.3 Договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її інформування.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5 Договору).
Відповідно до п. 13.1 Договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, що викладена в Додатку № 2 до цього договору та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частіші проведення розрахунків.
За умовами п. 13.2 Договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом про будь-яке збільшення ціни і право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Відповідно до п. 8 Додатку № 2 до Договору він діє з моменту підписання до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
19.02.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору у якій було викладено додаток до заяви-приєднання із коригуванням ЕІС-код точок комерційного обліку.
Надалі між відповідачами було укладено додаткові угоди, якими зменшено обсяги закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару, а саме:
- Додаткова угода № 2 від 23.02.2021 на підставі якої зменшено обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника на 476349,54 грн та відповідно зменшено загальну вартість договору до 8839530,46 грн. Річний обсяг споживання зменшено до 4556,459 тис. кВт*год.
- Додаткова угода № 4 від 13.04.2021 на підставі якої зменшено обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника на 298575,25 грн та відповідно зменшено загальну вартість договору до 8540955,21 грн. Річний обсяг споживання зменшено до 4180000 тис. кВт*год. Ціну (тариф) електричної енергії у період з 21.02.2021 по 31.03.2021 залишено без змін - 1,94 грн з ПДВ. За період з 01.04.2021 ціну збільшено до 2,057664 грн. за 1 кВт*год.
- Додаткова угода № 5 від 26.05.2021 на підставі якої підвищено ціну з 01.06.2021 на електричну енергію з 2,057604 грн за кВт*год до 2,151876 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 4047,598693 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн).
- Додаткова угода № 7 від 30.08.2021 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 01.08.2021 з 2,151876 грн до 2,331612 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено 3 873,883221 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн).
- Додаткова угода № 8 від 31.08.2021 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 15.08.2021 з 2,331612 грн. до 2,5293 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії знову зменшено та встановлено 3715,637489 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн).
- Додаткова угода 9 від 29.09.2021 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 01.09.2021 з 2,5293 грн. до 2,724972 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії знову зменшено та встановлено 3589,514167 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн).
- Додаткова угода № 10 від 27.10.2021 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 01.10.2021 з 2,724972 грн. до 2,96196 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії знову зменшено та встановлено 3477,469123 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн).
- Додаткова угода № 11 від 29.10,2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 10.10.2021 з 2,96196 грн. до 3,222612 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії знову зменшено та встановлено 3383,379342 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн).
- Додаткова угода №12 від 01.11.2021 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 20.10.2021 з 3,222612 грн. до 3,509304 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії знову зменшено та встановлено 3 306,246947 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8 540 955,21 грн).
Прокуратура зазначає, що внаслідок укладення додаткових угод №4 від 13.04.2021, № 5 від 26.05.2021, № 7 від 30.08.2021, № 8 від 31.08.2021, № 9 від 29.09.2021, № 10 від 27.10.2021, № 11 від 29.10.2021, № 12 від 01.11.2021 до Договору сторонами було збільшено
ціну за одиницю товару з 1,94 кВт*год до 3,509304 за 1 кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 4802 тис. кВт*год до 3306,246947 тис. кВт*год. Фактично ціна збільшилася на 44,72 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.
Крім того, прокуратурою встановлено, що такі угоди укладені безпідставно, у порушення вимог Договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якими збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору.
У зв'язку із чим заявлено позов про визнання недійсними додаткових угод №4 від 13.04.2021, № 5 від 26.05.2021, № 7 від 30.08.2021, № 8 від 31.08.2021, № 9 від 29.09.2021, № 10 від 27.10.2021, № 11 від 29.10.2021, № 12 від 01.11.2021 до Договору.
Також прокуратура вважає, що відповідач-1 повинен повернути позивачу-1 сплачені кошти за електричну енергію у сумі 2131817,76 грн у зв'язку зі збільшенням ціни товару за спірними угодами.
Відповідач-1 заперечуючи проти позову зазначає, що підставою укладення спірних додаткових угод стало дійсне коливання ціни за одиницю товару на ринку, що підтверджується відповідними ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати, які наявні у справі. При підвищенні ціни по кожній додатковій угоді не було перевищено 10% від ціни за кВт на год. електричної енергії. Відповідач посилається на умови п. 2, ч. 5, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» де вказано, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Відповідач-2 заперечуючи проти заявлених вимог позову зазначає наступне.
Зростання відпускної ціни на електричну енергію було збільшено уповноваженим органом держави, що в свою чергу призвело до автоматичного збільшення відпускної ціни для кінцевих споживачів. Обставини коливання цін на електричну енергію в бік збільшення були підтвердженні експертними висновками (ціновими довідками) Харківської торгово-промислової палати та даними з сайту ДП «Оператор ринку».
Діючим законодавством України не визначено, якими саме документами може підтверджуватися коливання ціни товару на ринку, не встановлена їх форма чи зміст та не врегульовано як саме має бути підтверджено коливання ціни на ринку.
За твердженнями відповідача-2 до суб'єктів надання інформації щодо цін на товар можна віднести Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Вирішуючи питання щодо правомірності спірних додаткових угод суд зазначає наступне.
Пунктом 13.10 Договору передбачено, що зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з п.п. 13.11.2 п. 13.11 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Згідно з п. 13.8 Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього Договору (допускається надання документального підтвердження середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в діапазоні з моменту укладання Договору до надання пропозиції Постачальником) та середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення Постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації, виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово- промисловою палатою, або органами державної статистики. Споживач має право не приймати пропозицію Постачальника. У такому випадку зміни до Договору не вносяться. У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору, шляхом укладання Додаткової угоди стосовно зміни ціни, у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, ціна за одиницю товару може бути збільшена на відсоток коливання ціни на ринку такого товару, але не більше ніж: 10 %. Наступне підвищення ціни можливе лише за результатами коливання ціни на ринку з моменту укладання останньої Додаткової угоди на підвищення ціни на одиницю товару. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення Договору та оспорюваних додаткових угод до нього).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;
- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.
Норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Наведені вище правові висновки були наведені Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Додатковою угодою № 4 від 13.04.2021 до Договору було зменшено обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника на 298575,25 грн та відповідно зменшено загальну вартість договору до 8540955,21 грн, річний обсяг споживання зменшено до 4180000 тис. кВт*год.
Одночасно на підставі вказаної угоди з 01.04.2021 збільшено ціну на електроенергію до 2,057604 грн« за 1 кВт*год.
Отже ціну на товар за додатковою угодою № 4 збільшено на 6,06%.
Так, в обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 30.03.2021 за №704Ю2 повідомлено споживача про коливання ціни у березні 2021 року у бік збільшення та надано пропозицію щодо збільшення ціни, до якої долучено цінову довідку Харківської ТПП № 783/21 від 30.03.2021, відповідно до якої середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України з початку березня 2021 року (01.03-15.03) (1349,50 грн) у порівнянні з другою половиною березня 2021 року (16.03.-26.03) (1449,46 грн.) зросла на7,41%. А саме, у період з 01.03-15.03.2021 вказана ціна становила 1349,50 грн, у той час як у період з 16.03-26.03.2021 вона вже становила 1449,46 грн.
Між тим, в порушення п. 13.8 Договору, ані матеріали тендерної документації, ані Договір та додатки до нього, ані вказана вище пропозиція постачальника щодо збільшення ціни, ані додаткова угода № 4 від 13.04.2021 не містять доказів на підтвердження середньо-ринкової ціни на електроенергію на день укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з 16.02.2021 (дата укладення Договору) по 01.04.2021 (дата набрання чинності додатковою угодою № 4 від 13.04.2021).
Крім того, за даними офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https:www.oree.com.ua), на інформацію якого посилається у своїх цінових довідках Харківська ТПП як на джерело доказів, у період з 16.02.2021 (дата укладання договору) до 28.02.2021 середньозважена ціна РДН ОЕС України становила 1625,76 грн, а за період з 01.03.2021 по 26.03.2021 становила 1394,54 грн. Тобто, у випадку порівняння середньоринкової ціни на день укладення Договору із днем укладення додаткової угоди № 4 або датою, з якої збільшено ціну договору, відбулось навпаки зменшення ціни на електроенергію.
Також за даними офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна у період з 01.03.2021 (період початку коливання ціни за даними Постачальника) до 13.04.2021 (дата укладання додаткової угоди) становила 1373,04 грн, що є меншою ніж надано постачальником за період 16.03-26.03 - 1449,46 грн.
На підставі Додаткової угоди №5 від 26.05.2021 сторонами підвищено ціну з 01.06.2021 на електричну енергію з 2,057604 грн за кВт*год до 2,151876 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором встановлено в розмірі 4047,598693 тис. кВг*тод при незмінній ціні Договору (8540955,21 грн). Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 5 збільшена на 10,9 % більше від ціни, встановленої у Договорі.
Так, в обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 29.04.2021 за № 788/Ю2 надано розрахунок збільшення ціни та цінову довідку Харківської ТПП № 1038/21 від 29.04.2021, згідно якої середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.03.2021 по 31.03.2021 (1374,25 грн) та періодом з 01.04.2021 по 30.04.2021 (1450,22 грн.) зросла на 5,53%.
Вказану довідку було враховано в умовах додаткової угоди №5, як підставу для збільшення ціни.
Однак, попередня цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №783/21 від 30.03.2021, на підставі якої укладено додаткову угоду №4 від 13.04.2021, вже передбачала весь період березня 2021 року, а саме 01.03-15.03.2021 та 16.03-26.03.2021.
Отже, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1038/21 від 29.04.2021 не може бути прийнята, як належне обґрунтування підстав для укладання додаткової угоди № 5 від 26.05.2021, оскільки не відображає факту коливання рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС за період з 27.03 по 31.03.2021 року.
На підставі додаткової угоди №7 від 30.08.2021 до Договору сторонами підвищено ціну на електричну енергію з 01.08.2021 з 2,151876 грн до 2,331612 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено 3873,883221 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн). Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 7 збільшена на 20,1 % більше від ціни, встановленої у Договорі № 48.
В обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 16.08.2021 № 1001/Ю2 споживачу спрямовано пропозицію збільшення ціни на електроенергію у зв'язку із коливаннями ціни у бік збільшення у липні 2021 року, долучивши цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1876-3/21 від 13.08.2021, згідно якої середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України у порівнянні між першою декадою червня 2021 року (01.06.2021-10.06.2021) та 3 декадою липня 2021 року (21.07.2021-31.07.2021) зросла на 25,53%.
Вказаною ціновою довідкою Харківської ТПП порівнюються періоди не з моменту врахування показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін, а саме з 01.05.2021 (кінцева дата порівнювального періоду згідно довідки Харківської ТПП), а з 01.06.2021 (початковий період порівняння цін згідно довідки Харківської ТПП від 13.08.2021). Таким чином, цінова довідка Харківської ТПП № 1876-3/21 від 13.08.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Додатковою угодою №8 від 31.08.2021 до Договору сторонами підвищено ціну на електричну енергію з 15.08.2021 з 2,331612 грн до 2,5293 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії зменшено та встановлено 3715,637489 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн.). Отже ціна на товар за додатковою угодою № 8 збільшена на 30,3 % більше від ціни, встановленої у Договорі.
Так, в обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 17.08.2021 № 1007/Ю2 повідомлено споживача про коливання ціни у бік збільшення у серпні 2021 року та в якості обґрунтування необхідності внесення змін до Договору додано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1914-1/21 від 17.08.2021, згідно якої середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України у порівнянні між 3 декадою липня 2021 року (21.07.2021-31.07.2021) та 1 декадою серпня 2021 року (01.08.2021-10.08.2021) зросла на 31,04 %.
Вказана цінова довідка Харківської ТПП №1914- 1/21 від 17.08.2021 не відображає факту коливання рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС за період з 11 червня 2021 року по 21 липня 2021 року, а також повинна охоплювати початок періоду коливання ціни з 01.08.2021 (дата набуття чинності додаткової угоди № 7 від 30.08.2021) до 14.08.2021 (дата набуття чинності додатковою угодою № 8 від 31.08.2021), що вимагається п. 13.8 Договору.
29.09.2021 було укладено Додаткову угоду №9 від 29.09.2021 якою сторонами підвищено ціну на електричну енергію з 01.09.2021 з 2,5293 грн. до 2,724972 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії зменшено та встановлено 3 589,514167 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн). Отже ціна на товар за додатковою угодою № 9 збільшена на 40,5 % більше від ціни, встановленої у Договорі.
В обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УKP ГАЗ РЕСУРС» від 15.09.2021 за № 1068/Ю2 повідомив споживача про зміну ціни на електроенергію у бік збільшення долучивши копію цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 2198-2/21 від 15.09.2021, згідно якої середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між 3 декадою серпня 2021 року (21.08.2021-31.08.2021) та 1 декадою вересня 2021 року (01.09.2021-10.09.2021) зросла на 8,99 %.
У вказаній ціновій довідці Харківської ТПП порівнюються періоди не з моменту врахування показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін, а саме з 15.08.2021 (дата набрання чинності додатковою угодою № 8 від 31.08.2021) або з 10.08.2021 (кінцева дата порівнювального періоду згідно довідки Харківської ТПП), а не з 20.08.2021 (початковий період порівняння цін згідно довідки Харківської ТПП від 15.09.2021).
27.10.2021 було укладено Додаткову угоду №10 на підставі якої сторони підвищили ціну з 01.10.2021 з 2,724972 грн до 2,96196 грн/за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії зменшено та встановлено 3477,469123 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн). Отже ціна на товар за додатковою угодою № 10 збільшена на 52,7 % більше від ціни, встановленої у Договорі.
Обґрунтовуючи збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 08.10.2021 № 1165/Ю2, надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2511/21 від 08.10.2021 згідно якої ціни на майданчику ринку двосторонніх договорів (РДД) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за місячним індексом базового навантаження, які склались за серпень (01.08.2921 - 31.08.2021) та вересень (01.09.2021 - 30.09.2021) та відсоток коливання цін між вказаними періодами становив 32,72 % у бік збільшення.
Між тим, у додатковій угоді № 10 від 27.10.2021 міститься посилання, крім вказаної довідки, на довідку Харківської ТПП № 2644/21 від 22.10.2021, згідно якої середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України у порівнянні між 1 декадою вересня 2021 року (01.09.2021-10.09.2021) та 1 декадою жовтня 2021 року (01.10.2021-10.10.2021) зросла на 15,84 %.
29.10.2021 сторонами було укладено додаткову угоду №11 до Договору на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 10.10.2021 з 2,96196 грн. до 3,222612 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії зменшено та встановлено 3383,379342 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8 540 955,21 грн.). Отже ціна на товар за додатковою угодою № 11 збільшена на 66,1 % більше від ціни, встановленої у Договорі.
В обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 22.10.2021 № 1195/Ю2 додано цінову довідку Харківської ТПП від 22.10.2021 № 2644-1/21, згідно з якою середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України у порівнянні між 2 декадою вересня (11.09-20.09) 2021 року та 2 декадою жовтня (11.10-20.10) 2021 року зросла на 28,68 %.
Так, оскільки останнє збільшення ціни відбулось 01.10.2021 згідно додаткової угоди № 10 від 27.10.2021, то й порівняльний період повинен використовуватись з 01.10.2021 або з 11.10.2021 (остання дата порівняльного періоду попередньої цінової довідки № 2511/21 від 08.10.2021, що стала підставою для укладання додаткової угоди № 10 від 27.10.2021), а не з 11.09.21, що є порушенням вимог п. 13.8 Договору.
Також, датою, з якої визначено змінити тариф, що передбачено додатковою угодою № 10 від 27.10.2021 є 10.10.2021, у той час як підставою для зміни цього тарифу був порівняльний період з 11.10.21 до 20.10.21, тобто після дати підвищення ціни.
01.11.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду №12 на підставі вказаної угоди Сторонами підвищено ціну з 20.10.2021 з 3,222612 грн до 3,509304 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії знову зменшено та встановлено 3306,246947 тис. кВт*год. при незмінній ціні договору (8540955,21 грн). Отже ціна на товар за додатковою угодою № 11 збільшена на 80,9 % більше від ціни, встановленої у Договорі.
Так, в обґрунтування збільшення ціни супровідним листом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 25.10.2021 за № 1205/Ю2 без надання розрахунку нової ціни, додано цінову довідку Харківської ТПП № 2511/21 від 08.10.2021 та № 2644-2/21 від 22.10.2021.
Згідно довідки Харківської ТПП від 22.10.2021 № 2644-2/21 середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед (РДН)» у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.10.2021 по 10.10.2021 та періодом з 11.10.2021 по 20.10.2021 зросла на 10,66 %.
Вказана цінова довідка має аналогічний порівняльний період (з 01.10.2021 по 10.10.2021), який вже було зазначено у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати № 2644/21 від 22.10.202 при укладанні додаткової угоди № 10 від 127.10.2021.
Кожна зміна до Договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Усі спірні угоди укладені на підставі довідок Харківської ТПП (№783/21, №1038/21, №1876-3/21,№1914/1/21,№2198-2/21, №2511/21, №2644-1/21, №2644-2/21), які: не містять порівняльних ринкових цін станом на момент укладення первинної та попередньої угод, а лише фіксують значення середньозваженої ціни за обрані дати; не обґрунтовують вибір періоду, за який виявлене «коливання»; не доводять факт саме ринкового коливання, яке б виникло після укладення останньої зміни до договору; не є документом, виданим компетентним органом, уповноваженим підтверджувати коливання ціни на електроенергію.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, не будь-яка довідка про ціни може бути підставою для зміни істотних умов договору закупівлі, а лише така, що містить чітке співставлення ринкових цін на відповідні дати з належними поясненнями і підтвердженням непередбачуваності такого коливання.
При цьому, як підтверджено в судовій практиці (постанова Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №916/1491/17), якщо закон дозволяє зміну ціни не більше ніж на 10%, то перевищення цього ліміту, навіть за взаємної згоди сторін, свідчить про порушення імперативної норми закону, що є підставою для визнання змін недійсними.
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Втім їх слід досліджувати у порядку статті 86 ГПК України та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які стали підставою для збільшення ціни на електричну енергію згідно з умовами спірних додаткових угод не підтверджують коливання ціни на електричну енергію на ринку, а відображають інформацію станом на певні дати та/або періоди.
Тобто, в даному випадку констатовано ціни на електричну енергію на певні дати та/або періоди без відображення будь-якого коливання.
Водночас, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
З огляду на наведене, доводи відповідачів про наявність правових підстав для укладення спірних додаткових угод до Договору є необґрунтованими, а самі угоди укладеними з порушенням законодавства та підлягають визнанню недійсними як нікчемні відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Приписами частини першої статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина 1 цієї норми містить вимогу до змісту правочину, який не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З урахуванням наведеного, доводи прокуратури про недійсність спірних додаткових угод є обґрунтованими.
За приписами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом першим частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.
Вказаний правовий висновок міститься у поставах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14 та у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18.
Натомість, прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження перерахування КУ "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" за Договором та спірних додаткових угод до нього коштів у сумі 2131817,76 грн.
Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача-1 заявленої суми коштів, а тому в цій частині вимоги позову не підлягають задоволенню.
Щодо повноважень прокурора на подання цього позову.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Тобто, у вирішенні питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором дослідженню підлягають наступні обставини: (1) чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; (2) чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 924/524/24).
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 923/449/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 912/9/20, від 25 червня 2024 року у справі № 918/760/23, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/778/23, від 20 лютого 2025 року у справі № 910/16372/21).
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради зазначає, що органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах є Департамент освіти та науки Одеської міської ради, посилаючись на статті 4, 10, частини 1, 2 ст. 11, частину 1 статті 17, статтю 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", положення пунктів 1.3, 1.4, 1.5, підпунктів 2.2.22, 2.2.25, 2.2.28, 2.2.30 пункту 2.2 та підпункту 3.4.1.15 пункту 3.4 Положення про Департамент освіти та науки Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.09.2022 № 976-VIII.
Одеська обласна прокуратура листом №15/2/1 -530вих-22 від 15.07.2022 повідомила Департамент освіти та науки Одеської міської ради та листом №15/2/1-529вих-22 від 15.07.2022 Одеську міську раду про порушення законодавства під час проведення тендеру ІІА-202О-12-18-О1565О-С, укладення та виконання Договору № 48 від 16.02.2021 та додаткових угод до вказаного договору.
Згідно відповіді Департаменту освіти та науки Одеської міської ради №01- 19-1/1768/1941 від 29.07.2022 (відповідь надана за дорученням Одеської міської ради) порушень законодавства при проведенні вказаного тендеру та укладенні та виконанні Договору № 48 від 16.02.2021 та додаткових угод до вказаного договору не вбачається.
Враховуючи зазначене, прокурор вказує, що не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів Департамент освіти та науки Одеської міської ради не вживав заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладенні договору постачання електроенергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.
Листом від 03.11.2022 №6006ВИХ-22 було повідомлено Департамент освіти та науки Одеської міської ради про намір прокуратури подати позов про визнання додаткових угод до Договору недійсними та стягнення 2131817,76 грн.
Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Департаменту освіти та науки Одеської міської ради щодо захисту інтересів держави, яке є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, та зобов'язане ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, в тому числі реагувати на порушення вимог законодавства, що впливають на інтереси територіальної громади.
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби зазначає про визначені норми пункту 36 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", частини 1 статті 2, пункти 1, 7, 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43 та Положенням про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016.
Як зазначає прокурор, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17). Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Прокурор також посилається на те, що Одеська обласна прокуратура листом № 15/2/1-530вих-22 від 15.07.2022 повідомила Південний офіс Держаудитслужби про встановлення порушень законодавства під час виконання договірних відносин за проведеною закупівлею за бюджетні кошти UA-2020-12-18-015650-c.
Прокурор зазначає, що згідно відповіді Південного офісу Держаудитслужби № 151503-17/2029-20221 від 05.08.2022 вбачається, що підстави для проведення моніторингу на даний час відсутні, оскільки процедуру закупівлі виконано у повному обсязі. Враховуючи зазначене, прокурор вказує, що Південним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору не вживалися.
Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункти 1, 7 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43).
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 23.01.1993 № 2939-XII зі змінами (далі - Закон № 2939-XII) передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до п.п. 3 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (далі - Положення) Офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
Південний офіс Держаудитслужби вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме, вимагає від керівників та інших осіб підприємства, установ та організацій, що контролюються усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за використанням таких вимог (абз. 1 п.п. 7 пункту 4 Положення).
Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України від 25 грудня 2015 року № 922- VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).
Згідно з абзацом другим частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.
03.11.2022 листом № 6007ВИХ-22 Київська окружна прокуратура міста Одеси повідомила Південний офіс Держаудитслужби про намір прокуратури подати позов про визнання додаткових угод до Договору недійсними та стягнення 2131817,76 грн.
Разом з тим, прокурором не доведено, які саме права та обов'язки Південного офісу Держаудитслужби були порушені внаслідок укладення спірних додаткових угоди та перерахування коштів. Відповідно необґрунтовано, яким чином будуть відновлені права чи обов'язки у випадку задоволення позову враховуючи, що останній не проводив перевірки щодо виконання Договору та спірних додаткових угод до нього.
У зв'язку із чим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог прокуратури саме в інтересах Південного офісу Держаудитслужби.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволені позову заявленого в інтересах Південного офісу Держаудитслужби відмовити.
Позов заявлений в інтересах Департаменту освіти та науки Одеської міської ради задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 13.04.2021 до договору про постачання електричної енергії №48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС".
Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 26.05.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 30.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 31.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 29.09.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 27.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 29.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";
Визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 01.11.2021 до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 укладену між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, будинок 25, літера Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код 03528552) судовий збір у сумі 9924 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн.
Стягнути з Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" (м. Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 2-А; ідентифікаційний код 40703015) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код 03528552) судовий збір у сумі 9924 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено 08.05.2026.
Суддя Р.Б. Сташків