номер провадження справи 34/37/23
04.05.2026 Справа № 908/441/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді: Науменка А.О.,
За участю секретаря судового засідання Концур Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124» про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 908/441/23
за позовом: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр-т Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124», ідентифікаційний код юридичної особи 33836489 (вул. Макаренка, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032; адреса адвоката Скрима В.А.: вул. Олександрівська, 18, а/с 4237, 69063)
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Савченко І.Г., на підставі службового посвідчення № 1600 від 20.05.2024, витяг з ЄДР;
від відповідача: не з'явився
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/441/23.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 10.05.2023 у справі № 908/441/23 скасовано та прийнято нове рішення. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124», ідентифікаційний код юридичної особи 33836489 (вул. Макаренка, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032) суму судового збору за апеляційною скаргою у розмірі 4026 грн 00 коп. та суму судового збору за заявою у розмірі 4026 грн 00 коп.
23.01.2026 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 (підписане 26.12.2025) у справі № 908/441/23, яке набрало законної сили 16.01.2026, видано наказ про примусове стягнення.
23.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124» надійшла заява про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 908/441/23.
За результатами авторозподілу від 23.04.2026 вказана вище заява передана на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2026 у справі № 908/441/23 заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні на 04.05.2026 о 10 год. 00 хв., про що всі учасники судового провадження повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 04.05.2026 здійснювався запис судового засідання технічними засобами.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, заявою від 01.05.2026 просив суд розглянути заяву за відсутності представник відповідача.
Представник позивача залишив розгляд заяви на розсуд суду.
За наслідками судового засідання 04.05.2026 судом постановлено ухвалу.
Відповідно до ст. 160 Господарського процесуального кодексу України:
Суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Відповаідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФІНІТІ ГРУП» з метою примусового виконання судових рішень у справі № 908/252/24 звернулось з заявами про виконання судових рішень щодо стягнення коштів шляхом їх списання з рахунків Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.
Листом Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області від03.02.2026 р. № 04-08.3-06/789 на вх.. № 30/01 від 30.01.20226, повернено без виконання наказ про примусове виконання рішення суду від 23.01.2026 у справі № 908/441/23 у зв'язку з тим, що згідно з пунктом 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в територіальних органах Державної казначейської служби України, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Повідомлено, що боржник за виконавчим документом по вказаній справі - Запорізька міська рада не має відкритих рахунків в Головному управлінні та територіальних органах Державної казначейської служби України Запорізької області.
Також зазначено, що на виконання виконавчого документа по справі № 908/441/23 не розповсюджуються положення Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі по тексту - Закон України № 4901-VI). Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України № 4901-VI Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна боржником за яким є: - державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); - юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Запорізька міська рада має наступну організаційно-правову форму - орган місцевого самоврядування. Таким чином, враховуючи положення частини 1 статті 2 Закону України № 4901-VI, дія вказаного Закону України не розповсюджується на рішення суду, боржником за яким є орган місцевого самоврядування.
Підпунктом 3 пункту 9 Порядку № 845 передбачено, що орган Державної казначейської служби України повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Державної казначейської служби України або в органі Державної казначейської служби України відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Одночасно проінформовано, що на обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області знаходиться - Виконавчий комітет Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892), який згідно з частиною 1 статті 11 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі по тексту - Закон України № 280/97-ВР) є виконавчим органом Запорізької міської ради. Частинами 1. 2 статті 11 та частиною 8 статті 51 Закону України № 280/97-ВР встановлено, що виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Відповідно до статті 28 Закону України № 280/97-ВР до відання виконавчих органів міських рад належить власні повноваження, зокрема, щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Отже, враховуючи положення Закону України № 280/97-ВР, Виконавчий комітет Запорізької міської ради здійснює фінансування видатків з місцевого бюджету, у зв'язку з чим стягнення коштів з Запорізької міської ради може бути здійснено за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради шляхом списання коштів з відповідного рахунку виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892), що є окремою юридичною особою.
За змістом ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі ор гани рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах(у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно із ч.1,2 ст.11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міськ их, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створюва ні радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійсне ння делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
За змістом ч. 1, 8 ст. 51 Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно із ч. 2 ст. 64 Закону сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
За умовами п. 27 ч. 1 ст. 26 Закону рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету приймаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Частиною 2 статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно із п.п. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Складання проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України).
Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст. 63, 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).
Тобто, виконавчі комітети міських рад утворюються в тому числі для здійснення фінансування видатків з місцевого бюджету. Фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 916/1952/17.
Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ст. 124 Конституції України та ст.18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
З метою забезпечення своєчасного захисту та відновлення порушеного права особи ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту прав та інтересів громадян судом.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов'язки субЙ'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Слід зауважити, що законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Враховуючи той факт, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення з аналізу судової практики вбачається, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Таким чином, з метою встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення у разі наявності вказаних обставин, стягувач чи виконавець має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із відповідною заявою та підтверджуючими доказами для задоволення судом відповідної заяви.
Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Законодавцем передбачено право суду за заявою особи змінити порядок виконання судового рішення у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням, або у разі існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення у справі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що наказ суду у даній справі не може бути виконаний, оскільки боржник за виконавчим документом по вказаній справі Запорізька міська рада не має відкритих рахунків в Головному управлінні та територіальних органах Державної казначейської служби України Запорізької області.
В свою чергу Виконавчий комітет Запорізької міської ради здійснює фінансування видатків з місцевого бюджету, у зв'язку з чим стягнення коштів з Запорізької міської ради може бути здійснено за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради шляхом списання коштів з відповідного рахунку виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892), що є окремою юридичною особою.
Таким чином, виконання судового рішення у первісно визначений спосіб є об'єктивно неможливим, що повністю відповідає умовам застосування ст. 331 ГПК України.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі «Савіцький проти України», no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі «Глоба проти України», no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.
У рішеннях у справі «Антонюк проти України», no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі «Мкртчян проти України», no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейський суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.
Судом також зазначалось, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі «Чіжов проти України», заява № 6962/02).
За таких обставин, суд вважає заяву стягувача обґрунтованою та змінює порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025, на підставі кого був виданий наказ Господарського суду Запорізької від 23.01.2026 у справі № 908/441/23, та визначити його таким чином: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр-т Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) шляхом списання коштів з відповідного рахунку виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124», ідентифікаційний код юридичної особи 33836489 (вул. Макаренка, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 суму судового збору за апеляційною скаргою у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп та суму судового збору за заявою у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124» про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 908/441/23 задовольнити.
2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025, на підставі кого був виданий наказ Господарського суду Запорізької від 23.01.2026 у справі № 908/441/23, та визначити його таким чином: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр-т Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) шляхом списання коштів з відповідного рахунку виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬКОНТРУКЦІЯ-124», ідентифікаційний код юридичної особи 33836489 (вул. Макаренка, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 суму судового збору за апеляційною скаргою у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп та суму судового збору за заявою у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп.
3. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.05.2026.
Суддя А.О. Науменко