майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
05 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/128/26
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Козачок І. П. - ордер серії АІ №2101517 від 19.01.2026;
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА"
до Фермерського господарства "Агро-Союз"
про стягнення 2 039 951,29 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Агро-Союз" 2 039 951,29 грн., з яких: 1 483 657,97 грн основного боргу, 105 659,43 грн пені, 88 617,59 грн процентів річних, 296 731,59 грн штрафу та 65 284,71 грн різниці в ціні товару.
Ухвалою від 03.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.03.2026.
Ухвалою від 10.03.2026 суд відклав підготовче засідання на 24.03.2026.
Розгляд справи №906/128/26, призначеної на 24.03.2026 о 16:00, не здійснювався, оскільки 24.03.2026 з 12 год. 57 хв. до 17 год. 55 хв. у Житомирській області оголошено сигнал "Повітряна тривога".
Ухвалою від 24.03.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 23.04.2026.
У судовому засіданні 23.04.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Ухвалою від 23.04.2026 суд відклав розгляд справи на 05.05.2026.
У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні; повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку ухвал суду в електронний кабінет ФГ "Агро-Союз".
Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
22.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (постачальник, позивач) та Фермерським господарством "Агро-Союз" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №36928650/2025 від 10.02.2025 (далі - договір (а.с. 18-24).
За умовами п..1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари, визначені у додатках (надалі також згадуються як "специфікація") до договору (надалі "товар"), а покупець прийняти та оплатити такий товар.
Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
За умовами п. 3.1. договору загальна ціна договору визначається як загальна вартість усього товару, поставленого за цим договором, що визначається відповідно до цін товару, визначених згідно умов договору, з урахуванням знижок та надбавок, які можуть надаватися/застосовуватися за цим договором та призводити до зміни ціни товару та договору після поставки товару.
Ціна товару у національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США) зазначається у додатках (специфікаціях) до цього договору (п. 3.2. договору).
Ціна товару у національній валюті є попередньою та остаточно визначається у порядку, передбаченому умовами цього договору та додатками (специфікаціями) до нього (п. 3.3. договору).
Згідно з п.4.1 договору розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі, у гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, згідно банківських реквізитів, зазначених у рахунку на оплату товару. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Сторони у п.4.2 договору домовились, що попередня ціна товару у гривнях, яка вказується у специфікації та/або рахунку на оплату товару, визначається відповідно до положень п. 4.3.1. договору, виходячи із курсу продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів на ньому, і який публікується на сайті https://kurs.com.ua (надалі - "курс"), у робочий день, що передує даті відповідного рахунках на оплату товару, реквізити якого зазначаються у специфікації та/або видатковій накладній на відповідний товар.
Умови поставки та оплати товару визначаються сторонами у додатках (специфікаціях) на поставку товару з урахуванням положень цього договору (п. 5.1. договору).
За умовами п. 5.3. договору товар вважається прийнятим за якістю та кількістю (видимі дефекти) на підставі та з дати, вказаної у відповідній видатковій накладній.
Договір підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб.
У період дії договору між сторонами складено та підписано ряд специфікацій (додатків) до договору на загальну суму 1 483 657,97грн.
У специфікації від 22.05.2025 (рахунок №3973 від 22.05.2025) сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну в гривнях та доларах, а також загальну вартість, яка складає 332 477,29грн (на звороті а.с.24).
За умовами вказаної специфікації визначено наступний порядок оплати:
- 20 % вартості Товару в строк до 06.06.2025 року (включно);
- 80 % вартості Товару у строк до 15.11.2025 року (включно).
Строк поставки товару - до 21.06.2025.
На виконання умов даної специфікації позивач здійснив поставку товару загальна вартість якого становить 332 477,30 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 7106 від 22.05.2025 року (а.с. 25).
У специфікації від 22.04.2025 (рахунок 3974 від 22.05.2025 року) сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну в гривнях та доларах, а також загальну вартість, яка складає 836 830,57грн (а.с.26).
За умовами вказаної специфікації позивач зобов'язався здійснити поставку товару загальною вартістю 836 830,57 грн з ПДВ в термін до 21.06.2025 року.
Порядок оплати визначено наступний:
- 20 % вартості товару в строк до 06.06.2025 року (включно);
- 80 % вартості товару у строк до 15.11.2025 року (включно).
На виконання умов даної специфікації позивач здійснив поставку товару загальна вартість якого становить 836 830,57грн, що підтверджується наступними, підписаними сторонами, видатковими накладними:
- видаткова накладна 7107 від 22.05.2025 на суму 404 582,34 грн (а.с. 28 (на звороті);
- видаткова накладна 7108 від 22.05.2025 на суму 303 410,34 грн (а.с. 28);
- видаткова накладна 7109 від 22.05.2025 на суму 54 569,90 грн (а.с. 27 (на звороті);
- видаткова накладна 7110 від 22.05.2025 на суму 49 511,99 грн (а.с. 27);
- видаткова накладна 7111 від 22.05.2025 на суму 24 756,00 грн (а.с. 28 (на звороті).
У специфікації від 16.06.2026 (рахунок №6808 від 16.06.2025) сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну в гривнях та доларах, а також загальну вартість, яка складає 314 350,10грн (а.с.29 (на звороті)).
Згідно з п.2 специфікації оплата товару проводиться в наступному порядку: 100% від вартості товару покупець оплачує постачальнику до 15.11.2025 (включно).
Відповідно до п.4 специфікації постачальник зобов'язується здійснити поставку товару у строк до 16.07.2025.
На виконання умов договору та специфікації від 16.06.2026 позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 314 350,10грн, що підтверджується видатковою накладною №8900 від 29.04.2026, яка підписана обома сторонами (на звороті а.с.15).
Доказів оплати відповідачем вартості товару матеріали справи не містять.
ТОВ "Адама" звернулося до ФГ "Агро-Союз" із вимогою №287 від 20.11.2025 про сплату впродовж 7 (семи) календарних днів з дати отримання цієї вимоги заборгованості у розмірі 1 483 657,97 грн з оплати поставленого товару, 25 800,55 грн пені, 32822,98 грн процентів, 296731,59 грн штрафу. Зазначено, що у разі невиконання вимоги Товариство буде змушене звернутися з позовом до господарського суду (а.с.41-42).
Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №36928650/2025 від 22.04.2025 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 2 039 951,29 грн., з яких: 1 483 657,97 грн основного боргу, 105 659,43 грн пені, 88 617,59 грн процентів річних, 296 731,59 грн штрафу та 65 284,71 грн різниці в ціні товару, а також судові витрати.
Відповідач процесуальним правом на подачу письмового відзиву не скористався. Доказів оплати вартості товару не надав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частин 1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №36928650/2025 від 22.04.2025 (а.с. 18-24).
Згідно зі ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст.712 ЦК України).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках/специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.
Судом встановлено, що в межах дії договору між сторонами складено та підписано 3 (три) специфікації, а саме: від 22.04.2025 на суму 332 477,29грн; від 22.05.2025 на суму 836 830,57грн; від 16.06.2026 на суму 314 350,10 грн. (а.с. 24, 29 (на звороті), 26).
На виконання умов договору поставки та вказаних специфікацій позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 483 657,97грн, що підтверджується видатковими накладними №7106 від 22.05.2025 на суму 332 477,30 грн, № 7107 від 22.05.2025 на суму 404 582,34 грн № 7108 від 22.05.2025 на суму 303 410,34 грн, № 7109 від 22.05.2025 на суму 54 569,90 грн, № 7110 від 22.05.2025 року на суму 49 511,99 грн; № 7111 від 22.05.2025 року на суму 24 756,00 грн та №8900 від 19.06.2025 на суму 314 350,10 грн (а.с. 25- 30).
Проте відповідач вартість поставленого товару не оплатив.
Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вартості отриманого товару в повному обсязі, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 483 657,97грн основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до частини 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З наведених вище положень статей 549, 551, 611 ЦК України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.
У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17 від 02.04.2019 у справі №917/194/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
За умовами п. 6.3. договору, у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення без обмеження тривалості такого періоду, тобто починаючи з першого дня прострочення і до дня оплати простроченого платежу.
У випадку, якщо умовами специфікації передбачено оплату товару на умовах попередньої оплати, в т.ч. часткової, проте постачальник поставив товар до отримання попередньої оплати, в т.ч. часткової, від покупця, останній зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який вона нараховується, від простроченої суми коштів (попередньої оплати), за кожен день прострочення протягом всього періоду прострочення без обмеження тривалості такого періоду, починаючи з наступного дня після поставки товару і до дня оплати простроченого платежу.
Відповідно до п.6.4 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару у гривнях з ПДВ, зазначеної у специфікації та/або видатковій накладній на поставку товару, строки оплати якого порушені.
У п. 6.9. договору сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони домовились про те, що позовна давність щодо стягнення неустойки, штрафу, пені становить 3 (три) роки (п. 6.10. договору).
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 105 659,43грн пені, яка нарахована за період (а.с.47):
- по специфікації від 22.04.2025 на суму 332 477,29 грн за період з 07.06.2025 по 14.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 66 495,46 грн (20% від 332 477, 29 грн) -12537,58грн; та за період з 18.11.2025 по 14.01.2026 на суму боргу у розмірі 265 981,83 грн (80% від суми 332 477,29грн) - 13102,34грн;
- по специфікації від 22.04.2025 на суму 836 830,11 грн за період з 07.06.2025 по 14.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 167 366,11 грн (20% від 836 830,57 грн) - 31556,54грн; та за період з 18.11.2025 по 14.01.2026 на суму боргу у розмірі 669 464,46 грн (80% від суми 836 830,57грн) - 32978,00грн;
- по специфікації від 16.06.2025 на суму 314 350,10 грн за період з 18.11.2025 по 14.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 314 350,10 грн - 15484,97грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та виконаним у відповідності до приписів чинного законодавства
Також позивач заявив до стягнення з відповідача 296 731,59грн штрафу, який розраховано у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (а.с. 48 (на звороті).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку, що він є математично вірним та обґрунтованим.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами п. 6.5. договору сторони погодили, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочить оплату товару, то на прострочену суму постачальник може нарахувати, а покупець на вимогу постачальника повинен сплатити 26 (двадцять шість) процентів річних від простроченої суми коштів. У випадку, якщо умовами специфікації передбачено оплату товару на умовах попередньої оплати, в т.ч. часткової, проте постачальник поставив товар до отримання попередньої оплати, в т.ч. часткової, від покупця, останній зобов'язаний сплатити на користь постачальника 26 (двадцять шість) процентів річних від простроченої суми коштів (попередньої оплати), за кожен день прострочення протягом всього періоду прострочення без обмеження тривалості такого періоду, починаючи з наступного дня після поставки товару і до дня оплати простроченого платежу.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 88 617,59 грн 26% річних, які нараховані за періоди (а.с.48):
- по специфікації від 22.04.2025 на суму 332 477,29 грн за період з 07.06.2025 по 14.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 66 495,46 грн (20% від 332 477, 29 грн) - 10515,39грн; та за період з 18.11.2025 по 14.01.2026 на суму боргу у розмірі 265 981,83 грн (80% від суми 332 477,29грн) - 10989,06грн;
- по специфікації від 22.04.2025 на суму 836 830,57 грн за період з 07.06.2025 по 14.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 167 366,11 грн (20% від 836 830,57 грн) - 26466,77грн; та за період з 18.11.2025 по 14.01.2026 на суму боргу у розмірі 669 464,46 грн (80% від суми 836 830,57грн) - 27658,97грн;
- по специфікації від 16.06.2025 на суму 314 350,10 грн за період з 18.11.2025 по 14.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 314 350,10 грн - 12987,40 грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 26% річних, господарський суд встановив, що позивач вірно здійснив розрахунки, тому вимога про стягнення 88 617,59 грн 26% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом
Щодо вимог в частині стягнення 65 284,71грн різниці у ціні товару.
Частинами 1 та 2 ст.533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно зі статтею 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 ст.627 ЦК України).
Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України. Наведена правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17 та від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17.
Пунктом 4.3.2. договору передбачено, що у разі, якщо з дати специфікації або рахунка на оплату товару, дата та номер якого зазначені у видатковій накладній на відповідний товар, до дня фактичної оплати товару (враховуючи відстрочення платежу згідно умов оплати, передбачених відповідною специфікацією або договором) курс у робочий день, що передує даті оплати товару, змінюється більше, ніж на 2% у бік збільшення або зменшення, порівняно до курсу, який було встановлено у робочий день, що передує даті рахунка на оплату товару, та який визначений у відповідній видатковій накладній, то різниця у ціні розраховується у доларовому еквіваленті (з ПДВ) (надалі у формулі "дельта S од") у такому порядку:
На першому етапі визначається різниця у вартості товару за відповідною видатковою накладною у дол. США з ПДВ з урахуванням надбавок та знижок, наданих у рахунку (далі у формулах - "дельта Sзаг"): дельта Sзаг = V$ - Vч.о.$ - Vн.грн / Аk, де:
V$ - еквівалент вартості товару з ПДВ за видатковою накладною з урахуванням знижок та надбавок. Такий еквівалент вартості товару визначається, виходячи з курсу долара США, зазначеного у відповідній видатковій накладній;
Vч.о.$ - сума еквівалентів часткових оплат з ПДВ, здійснених у рахунок оплати товару, поставленого згідно відповідної видаткової накладної та розрахованих за курсом на дату, що передує кожній такій оплаті. При цьому, якщо курс на дату часткової оплати товару не змінився більше, ніж на 2% порівняно до курсу на дату, що передує даті специфікації/рахунка на оплату товару, то для визначення доларового еквіваленту часткової оплати застосовується курс на дату, що передує даті відповідного рахунка на оплату товару:
Vн.грн - частина неоплаченої вартості товару з ПДВ згідно відповідної видаткової накладної, грн.;
Аk - курс Міжбанку, що передує даті фінального коригування до відповідної видаткової накладної.
На другому етапі розраховується різниця у ціні для одиниці товару (у розрізі номенклатурних найменувань) за відповідною видатковою накладною у дол. США з ПДВ (далі у формулах - "дельта Sод"): дельта Sод = дельта Sзаг * V% / Qр, де,
V% - відсоток вартості номенклатурної позиції товару у загальній вартості товару за відповідною видатковою накладною;
Qp - кількість одиниць відповідної номенклатурної позиції товару у відповідній видатковій накладній.
У разі порушення покупцем строків оплати товару, зазначених в специфікації та неоплати товару до моменту пред'явлення постачальником позову про стягнення заборгованості з покупця, то для визначення різниці в ціні товару у доларовому еквіваленті та гривневого еквіваленту відповідної різниці у ціні використовується курс на дату, що передує даті фінального коригування до видаткових накладних, згідно яких наявний неоплачений товар (п. 4.3.2.1. договору).
Позивачем до позовної заяви надано детальний розрахунок курсової різниці по кожній видатковій накладній за погодженою сторонами формулою (а.с. 49-52), дослідивши який суд дійшов висновку, що загальний розмір курсової різниці в ціні товару складає 65 284,71грн є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю" наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Адама Україна" до Фермерського господарства "Агро-Союз" про стягнення 1 483 657,97 грн основного боргу, 105 659,43 грн пені, 88 617,59 грн процентів річних, 296 731,59 грн штрафу, 65 284,71 грн різниці в ціні товару підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Агро-Союз" (13642, Житомирська область, Бердичівський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, будинок 19А; код ЄДРПОУ 36928650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, будинок 13, офіс №4А/41; код ЄДРПОУ 36138418):
-1 483 657,97 грн основного боргу;
-105 659,43 грн пені;
- 88 617,59 грн процентів річних;
- 296 731,59 грн штрафу;
- 65 284,71 грн різниці в ціні товару;
- 24 479,42 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 08.05.26
Суддя Давидюк В.К.
Сторонам - через електронний суд.