вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
08.05.2026 Справа № 904/2581/26
за позовом Дніпровської міської ради, м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ", м.Київ
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Суддя Кеся Н.Б.
Дніпровська міська рада (залі-Заявник) 07.05.2026 року через систему "Електронний суд" звернулася із заявою до суду про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 40774112), а саме, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1202063112101) (в РПВН 2531529) розташоване за адресою: вулиця Західний шлях, будинок 39 у місті Дніпро та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 40774112), в межах суми стягнення в розмірі 76 436,09 (сімдесят шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 09 коп.) до набрання рішенням по справі законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви Заявник посилається на безпідставне користування Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ" земельною ділянкою, яка розташованою за адресою: вул. Західний шлях, буд. 39 у місті Дніпро. Відповідач безпідставно зберігає у себе кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, тому Дніпровська міська рада вважає, що невжиття заходів забезпечення майбутнього позову може ускладнити виконання рішення суду.
Предметом майбутнього позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: вул. Західний шлях, буд. 39 у місті Дніпро без належних на те правових підстав.
За подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви Заявник сплатив судовий збір на суму 1664,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №610 від 22.04.2026 року.
Тож, розглянувши подану Заявником заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
Згідно зі ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20 від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Тож, існують ґрунтовні, об'єктивні підстави вважати, що Відповідач взагалі може не виконати наявні перед Позивачем грошові зобов'язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов'язань.
У свою чергу вжиття заходів забезпечення позову є необхідним мінімумом задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки це дасть можливість хоча б у якійсь частині виконати рішення суду у разі задоволення позову.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
За таких обставин тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів Позивача.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном, відчужити його) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме Відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Основною метою звернення Позивача із цією заявою про забезпечення позову є захист і відновлення своїх порушених прав та інтересів.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі із заявленими вимогами майнового характеру у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування вищевказаних заходів забезпечення позову безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 917/805/23 у постанові від 06.12.2023.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Боржнику, суд дійшов висновку, що обставини спору дозволяють дійти висновків про необхідність накладення арешту на грошові кошти Боржника, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Отже, щодо вимог про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ", яке розташоване за адресою: вулиця Західний шлях, будинок 39 у місті Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1202063112101) (в РПВН 2531529), суд відмовляє в цій частині заяви, оскільки Заявник не довів необхідність арешту нерухомого майна для забезпечення виконання рішення суду. Майно не є предметом спору, Позивач не навів обставин відсутності іншого майна у Відповідача тощо. Крім того, зміна власників нерухомого майна не може бути перешкодою для розгляду справи, оскільки предметом позову є стягнення коштів. Одночасно суд вважає неспівмірними заходи про арешт нерухомого майна Боржника з огляду на невеликий розмір суми позову.
Керуючись ст.ст. 86, 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України
Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 40774112), в межах суми стягнення в розмірі 76 436,09 (сімдесят шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 09 коп.) до набрання рішенням по справі законної сили.
В решті заяви відмовити.
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, код ЄДРПОУ 26510514)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ" (04077, м.Київ, вул.Дніпроводська, буд. 1 А, офіс 1, код ЄДРПОУ 40774112)
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.05.2026, відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся