07.05.2026 Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/2916/25
Провадження № 2/644/637/26
про призначення експертизи
07 травня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,
представника позивачів - адвоката Кучинської І.С.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - адвоката Ястребової Є.Б.,
одноособово, дослідивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 у приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ястребової Є.Б. про призначення судової будівельно-технічної експертизи за первісним позовом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, та клопотання про призначення судової психологічної експертизи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про солідарне стягнення моральної шкоди,
У провадженні Індустріального районного суду м. Харкова розглядається позовна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (надалі за текстом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 /позивачі), в особі представника - адвоката Кучінської Ірини Семенівни, яка діє на підставі ордерів серії АХ № 1250696 від 02.04.2025 та серії АХ № 1250695 від 02.04.2025 відповідно, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 /відповідачі), предметом якої є: солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у сумі 96 900,00 грн на користь ОСОБА_3 та судових витрат у сумі 8 711,20 грн; солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у сумі 6 719,30 грн та моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн на користь ОСОБА_4 та судового збору у сумі 2 711,20 грн.
В обґрунтування позову позивачі зазначили, що 15.01.2025 сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження від 15.01.2025, у висновку якого вказано: заміна з'єднувального гнучкого підводка і ревізія відсічного кулькового крану гарячої води в сан. вузлі квартири АДРЕСА_2 . Власниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 03.04.2025 справа № 644/2916/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 17.04.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 644/2916/25 призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
11.03.2026 через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова представником позивачів - адвокатом Кучінською Іриною Семенівною надано уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в обгрунтування якої зазначено, що позивачі просять суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальної шкоди у сумі 50 000,00 грн, моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн на користь ОСОБА_3 та судові витри у сумі 8 711,20 грн, з яких: 1211,20 грн судовий збір та 7 500,00 грн витрати на проведення експертної оцінки з визначенням розміру збитків, всього 108 711,20 грн; стягнути солідарно з відповідачів матеріальної шкоди у сумі 50 000,00 грн, моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн на користь ОСОБА_4 та судовий збір у сумі 2 711,20 грн, всього 102 711,20 грн, а також долучено CD-R диск з відеозаписом та фотографіями від 15.01.2025 квартири АДРЕСА_1 .
13.06.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1266661 від 12.06.2025 про призначення судової психологічної експертизи, стосовно ОСОБА_1 , та на вирішення психологічної експертизи поставити питання: чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин, а саме: вимагання коштів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за оплату ремонту; образливий характер спілкування зі сторони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; страху у ОСОБА_1 залишитися без коштів та житла? Чи є ситуація, що досліджується по справі, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації (вимагання коштів за ремонт квартири внаслідок затоплення, образливого спілкування та страху залишитися без коштів та житла), що досліджуються у справі? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)? Проведення психологічної експертизи доручити Національному Науковому Центру «Інститут Судових Експертиз Ім. Засл.Проф. М.С. Бокаріуса» та покласти судові витрати по проведенню психологічної експертизи покласти на ОСОБА_1 , з послідуючою компенсацією за рахунок ОСОБА_3 , у порядку стягнення судових витрат, що понесла відповідачка ОСОБА_1 , згідно остаточного розрахунку судових витрат. В обгрунтування клопотання зазначено, що родина ОСОБА_1 розуміє, що розмір збитків, заявлених стороною позивачів (за первісним позовом) є завищеними та непідйомними для сім'ї ОСОБА_1 . Через нервову напругу, страх залишитися без коштів та житла, ОСОБА_1 стала себе жахливо почувати, стан здоров'я погіршився і це стало причиною звернення до лікарів. Оскільки, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.
13.06.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, надійшло клопотання про призначення товарознавчої експертизи задля визначення розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 як власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття його квартири 15.01.2025, та поставити на вирішення експерта таке питання: Який розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 як власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття його квартири 15 січня 2025 року? Проведення товарознавчої експертизи доручити Національному Науковому Центру «Інститут Судових Експертиз Ім. Засл.Проф. М.С. Бокаріуса», та покласти судові витрати по проведенню товарознавчої експертизи покласти на ОСОБА_1 з послідуючою компенсацією за рахунок ОСОБА_3 в порядку стягнення судових витрат, що понесла відповідач ОСОБА_1 згідно остаточного розрахунку судових витрат.
09.02.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 як власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття його квартири 15.01.2025, та поставити такі питання на вирішення експерта, зокрема: Які пошкодження квартири АДРЕСА_1 , виникли внаслідок її залиття 15.01.2025; Який розмір завданої матеріальної шкоди (квартири АДРЕСА_1 ) внаслідок залиття 15.01.2025. Проведення експертизи судової доручити будівельно-технічної Національному Науковому Центру «Інститут Судових Експертиз Ім. Засл.Проф. М.С. Бокаріуса», та покласти судові витрати по проведенню судової будівельно-технічної експертизи покласти на ОСОБА_1 . В обгрунтування клопотання зазначено, що наданий стороною позивачів звіт, складений ФОП ОСОБА_5 , не містить переліку пошкоджених елементів, їх площі, ступеня пошкодження та фотофіксації. Таких самих даних немає й у акті від 15.01.2025, на який посилається оцінювач. Формулювання у висновку про те, що «розмір матеріальних збитків (прямих збитків) заподіяних внаслідок залиття водою приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 96 900,00 грн» є оціночним припущенням. З метою встановлення дійсної вартості матеріальних збитків, враховуючи індивідуальні характеристики ремонту, необхідно призначити будівельно-технічну експертизу.
Представник позивачів - адвокат Кучінська І.С. у судовому засіданні не заперечувала проти призначення судової будівельно-технічної експертизи на підставі наявних у справі доказів, а також не заперечувала проти призначення судової психологічної експертизи, стосовно ОСОБА_1 , клопотання представника відповідача підтримала та просила їх задовільнити. Окрім зазначеного, просила судь долучити до матеріалів справи уточнену позовну заяву за первісним позовом та додаткові докази на CD-R диску з відеозаписом та фотографіями від 15.01.2025 квартири АДРЕСА_1 щодо якої 15.01.2025 сталося залиття.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ястребова Є.Б. повідомила, що сторона відповідача ознайомлена з уточненою позовною заявою, не визнає викладені у ній аргументи та твердження, заразом не заперечували проти залучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви за первісним позовом та додаткових доказів. Окрім цього, адвокат Ястребова Є.Б. просила суд залишити без розгляду клопотання про призначення товарознавчої експертизи задля визначення розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 як власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття його квартири 15.01.2025, що подане до суду через систему «Електронний суд» 13.06.2026, як таке, що не стосується предмета справи, є неналежним, оскільки товарознавча експертиза не передбачає дослідження будівельних конструкцій, оздоблювальних робіт та інженерних систем, заразом просила задовольнити надане до суду 09.02.2026 клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, як такої, яка відповідає вимогам предмета позову, та спрямована на дослідження ремонтно-відновлювальних робіт, а також підтримала попередньо надане клопотання про призначення судової психологічної експертизи стосовно ОСОБА_1 , у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала думку свого представника - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни.
Суд дослідивши клопотання представника відповідачів за первісним позовом та за зустрічним позовом, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи № 644/2916/, дійшов такого висновку.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі з'явлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами; призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України).
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Суд зазначає, що висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена відповідними судово-експертними установами на підставі ухвали суду, постановленої в рамках конкретної справи. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як доказ, на який вона посилається у позові і відзиві, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника без постановлення судом відповідної ухвали або у іншій справі, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні по даній справі та відповідній оцінці.
У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.
За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до ч. 2 ст. 111 цього Кодексу.
Щодо судової будівельно-технічної експертизи
Дослідивши матеріали справи та правові позиції сторін, суд дійшов висновку, що для всебічного та об'єктивного з'ясування спірних правовідносин у справі, а також юридичної оцінки достеменності посилань позивачів та відповідачки, за необхідним є призначення у справі судової будівельно-технічну, оскільки позовні вимоги містять вимогу про відшкодування матеріальної шкоди та для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою з'ясування обставин, що мають значення для повного розгляду справи.
З урахуванням поставлених стороною відповідачки (за первісним позовом) питань, суд вбачає, що вони стосуються наслідків залиття та спричинення матеріальної шкоди, тому суд вважає за доцільне поставити такі питання на вирішення експертизи: 1) Які пошкодження квартири АДРЕСА_1 , виникли внаслідок її залиття 15 січня 2025 року? 2) Який розмір матеріальної шкоди завдано власнику(ам) квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття 15 січня 2025 року?
Враховуючи відсутність заперечень з боку сторони позивачів, проведення судової експертизи слід доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Як убачається з роз'яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» №8 від 30.05.1997 року, призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього. У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначити експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.
Отже, враховуючи, що по цій справі, для обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення неможливо, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідачки задовольнити та призначити у справі судову будівельно-технічну на вирішення якої поставити викладені вище питання.
Щодо судової психологічної експертизи
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір з приводу визначення розміру моральної шкоди ОСОБА_1 , за зустрічним позовом, у результаті якого психологічний стан ОСОБА_1 значно погіршився, вона знаходиться у постійній нервовій напрузі. Однак, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей ОСОБА_1 або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи (осіб), які завдали моральної шкоди.
Як роз'яснено у п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», слід звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до статті 23 ЦК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 6.6. розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) до орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, віднесено серед іншого питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? якщо так, чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)? чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
Із врахуванням предмету позову, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері психологічної експертизи, та не надання сторонами відповідних висновків експертів із цих самих питань, наявні підстави для призначення психологічної експертизи в порядку ст.103 ЦПК України, при цьому оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2007 року «STANKOV v. BULGARIA», § 62).
Щодо оплати за проведення експертиз
Враховуючи положення ст.133, 135, 141 ЦПК України оплату за проведення експертизи, суд вважає за необхідне покласти на замовника експертизи, а саме відповідачку ОСОБА_1 по справі.
За приписами ч.4 ст.139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Згідно з абз. 2 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
Отже, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
Беручи до уваги, що клопотання про проведення експертизи заявлено представником відповідачки, враховуючи, що в силу ст.ст.12, 81 ЦПК України обов'язок подання до суду доказів несуть сторони, суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо попередньої оплати вартості експертизи на позивача.
Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі положення ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи викладене, слід попередити учасників справи про вказані вище наслідки ухилення від участі в експертизі.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, у відповідності до вимог ст. 252 ЦПК України на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
При цьому, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України визначено, що суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Крім того, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 252, п.9 ч.1 ст. 253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи на час її проведення, а тому на час провадження експертизи провадження у справі підлягає зупиненню.
Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ст. 103, 109, 112, 197, 252 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про призначення товарознавчої експертизи задля визначення розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 як власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття його квартири 15.01.2025, залишити без розгляду.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про призначення судової будівельно-технічної експертизи за первісним позовом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 644/2916/25 за первісним позовом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», попередивши експерта, який буде проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
На розгляд експерта поставити питання:
1) Які пошкодження квартири АДРЕСА_1 , виникли внаслідок її залиття 15 січня 2025 року?
2) Який розмір матеріальної шкоди завдано власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок її залиття 15 січня 2025 року?
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про призначення судової психологічної експертизи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про солідарне стягнення моральної шкоди, задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 644/2916/25 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про солідарне стягнення моральної шкоди, судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», попередивши експерта, який буде проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
На розгляд експерта поставити питання:
1) Чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин, а саме: вимагання коштів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за оплату ремонту; образливий характер спілкування зі сторони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; страху у ОСОБА_1 залишитися без коштів та житла?
2) Чи є ситуація, що досліджується по справі № 644/2916/25 психотравмувальною для ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) і ким саме чи якими обставинами?
3) Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації (вимагання коштів за ремонт квартири внаслідок затоплення, образливого спілкування та страху залишитися без коштів та житла), що досліджуються у справі № 644/2916/25? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
У розпорядження експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» направити матеріали цивільної справи № 644/2916/25 для проведення судової будівельно-технічної експертизи та судово-психологічної експертизи.
Зобов'язати сторони надати доступ експерту для обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1 .
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1
Роз'яснити сторонам, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документі або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизи неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі № 644/2916/25 на час проведення експертизи зупинити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко