Справа № 686/34235/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/143/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - невнесення відомостей в ЄРДР
07 травня 2026 р. м.Тернопіль
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м.Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалюючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що викладені ОСОБА_7 у заяві від 25.11.2025 р. відомості не містять вагомих та об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення особою, на яку вказує скаржник, кримінальних правопорушень і є недостатніми для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді прийнята з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і має бути скасована на підставі ст.ст.409-412 КПК України.
Вказує, що слідчий суддя допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, розглянувши скаргу без належного повідомлення заявника про дату, час і місце судового засідання у спосіб і строки, визначені законом.
Апелянт зазначає, що у поданій ним до Окружної прокуратури м. Хмельницький заяві про вчинення кримінального правопорушення наведені об'єктивні дані, які, на його думку, свідчать про вчинення кримінального правопорушення та реальність конкретної події. У зв'язку з цим апелянт вважає, що наявні передбачені законом підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вважає, що дії прокурора ОСОБА_8 мають ознаки так званого «інтелектуального пособництва», оскільки чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає повноважень прокурора передавати заяву про кримінальне правопорушення до іншого органу для прийняття рішення.
На думку апелянта, відмова слідчого чи прокурора у внесенні відомостей до ЄРДР фактично свідчить про ухилення від своєчасного здійснення необхідних слідчих та процесуальних дій, що у подальшому унеможливить встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та осіб, винних у його вчиненні.
Апелянт вважає, що такі дії (бездіяльність) порушують засади кримінального провадження в частині публічності, а саме ст.25 КПК України, ст. 214 КПК України, яка встановлює обов'язок, а не право прокурора невідкладно вносити відповідні відомості до ЄРДР.
На переконання апелянта, при внесенні відомостей до ЄРДР вимоги щодо дотримання правил підслідності, визначені кримінальним процесуальним законом, не підлягають застосуванню на цій стадії. З огляду на це апелянт вказує, що кримінальний процесуальний закон не наділяє слідчого, дізнавача чи прокурора повноваженнями передавати отримані заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення до іншого органу досудового розслідування до моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У зв'язку з цим апелянт вважає, що такі дії є незаконними та формально містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 365 КК України.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Окружної прокуратури міста Хмельницького внести відомості в ЄРДР згідно поданої ним заяви про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Одночасно ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження з тих мотивів, що оскаржувану ним ухвалу слідчого судді він отримав лише 07 квітня 2026 року.
В судове засідання апелянт, який належним чином повідомлявся апеляційним судом про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися і не повідомили суд про причину неявки.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; прокурора, який рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим і тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року, постановлена за відсутності ОСОБА_7 , який повідомлявся судом про день, час та місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК строк виконання процесуальних дій може бути поновлений в тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.
Поважними причинами є ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Такими поважними причинами може бути необізнаність заінтересованих осіб про мотиви прийнятого слідчим суддею рішення, що є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Відповідно до матеріалів провадження копію оскаржуваної апелянтом ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року було направлено ОСОБА_7 26.03.2026 р. засобами поштового зв'язку. (т.1 а. п.48)
Матеріали справи відомостей про вручення скаржнику ОСОБА_7 копії оскарженої ухвали не містять.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про отримання ним оскаржуваного судового рішення 07 квітня 2026 р.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року подана ОСОБА_7 до Хмельницького апеляційного суду 08 квітня 2026 року. (т.1 а. п.50)
За таких обставин, колегія судді вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом пропущено з поважних причин і тому слід його поновити.
Згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги.
Як встановлено з матеріалів провадження ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відносно суддів Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В обґрунтування скарги зазначив, що 25.11.2025 р. подав прокурору Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_8 заяву про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Однак, прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_8 відомості про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду кримінального правопорушення до ЄРДР не вніс, пам'ятку про права та обов'язки ОСОБА_7 не вручив.
Просив суд припинити бездіяльність прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_8 та зобов'язати уповноважених осіб Окружної прокуратури міста Хмельницького внести до ЄРДР відомості про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Відмовляючи в задоволенні зазначеної скарги, слідчий суддя виходив з того, що в поданій ОСОБА_7 . Заяві про вчинення злочину відсутній виклад відомостей, які би указували, що суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , всупереч інтересам служби, було вчинено зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи чи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби.
Зокрема, зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення зводиться лише до перерахування норм КК України ознаки складів злочинів яких, на думку скаржника, наявні у діях суддів, без викладу обставин та фактичних даних, які на це указують.
Таким чином, на переконання слідчого судді, викладені ОСОБА_7 у заяві від 25.11.2025 р. відомості не містять вагомих та об'єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що зазначені ОСОБА_7 у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстав для задоволення скарги ОСОБА_7 відсутні.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що підстав для початку досудового розслідування не вбачалось, вагомі обставини, що можуть вказувати на вчинення кримінальних правопорушень, відсутні, а тому немає підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Враховуючи наведене, внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості про кримінальне правопорушення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 глави 2 розділу 1 Положення про порядок ведення ЄРДР до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Згідно висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Проте, зміст ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення про злочин, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
З наведеного слідує, що закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Таким чином, оскільки в заяві ОСОБА_7 відсутні відомості, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст.11 КК України, тому матеріали скарги не дають підстав вважати, що уповноваженою особою Окружної прокуратури м. Хмельницького вчинено бездіяльність, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.11.2025 р.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів провадження, заяву ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення прокурором було скеровано до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому для проведення відповідної перевірки у межах компетенції.
Тому, такі дії також не свідчать про бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, як про це ставить питання апелянт.
З наведених підстав доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо незаконності оскаржуваної ним ухвали слідчого судді колегія суддів вважає необґрунтованими.
Що стосується твердження апелянта про порушення слідчим суддею його права на захист у зв'язку з розглядом справи без його участі, то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними.
Як убачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді від 20.03.2026 року, а також матеріалів справи, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого повістку про виклик було вручено 12.03.2026 р. особисто ОСОБА_7 (т.1 а.с. 42)
Крім того, у поданій до суду першої інстанції скарзі ОСОБА_7 зазначив про можливість розгляду скарги без його участі, у випадку його відсутності в судовому засіданні. (т.1 а.с.1)
За таких обставин, на переконання колегії суддів, підстави вважати, що право апелянта на захист було порушено, відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 , оскільки зі змісту заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 25 листопада 2025 р. не вбачається об'єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов'язкових ознак злочину і підтверджують реальність конкретної події злочину.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді, яку оскаржує апелянт, є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді