Дата документу 25.03.2026 Справа № 334/10737/25
Єдиний унікальний № 334/10737/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/135/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
25 березня 2026 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 5 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11 грудня 2025 року, -
24 грудня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11 грудня 2025 року.
В обґрунтування скарги вказував, що 12 грудня 2025 року він звернувся до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення злочину. На час подання скарги відповіді він не отримав.
Просив зобов'язати виконати вимоги законодавства, внести його заяву до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 5 січня 2026 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , з тих мотивів, що посилань останнього на викладені у заяві обставини недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування згідно його заяви від 15 грудня 2025 року, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та зобов'язати внести його заяву до ЄРДР.
В обґрунтування скарги вказує, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку діям адвоката ОСОБА_7 , які як він вважає є злочинними, зокрема, адвокат приймав символічну участь у судових засіданнях, відмовлявся оскаржувати порушення суду, не виконував свої обов'язки як його захисник, призначений за дорученням, сприяв фальсифікації речових доказів у судовому засіданні.
Вважає, що вказані дії адвоката ОСОБА_7 позбавили його права на отримання якісної правової допомоги та сприяли хибному обвинуваченню.
Для участі у судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_6 був сповіщений про час та місце розгляду його апеляційної скарги через адміністрацію ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», однак клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від ОСОБА_6 на адресу апеляційного суду не надходило.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, з клопотанням про відкладення справи не звертався.
З огляду на наведене, відповідно до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності належним чином повідомлених ОСОБА_6 та прокурора.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Так, як встановлено із матеріалів скарги, 15 грудня 2025 року до Запорізької обласної прокуратури надійшла заява ОСОБА_6 про злочин (а.с. 9).
Листом Запорізької обласної прокуратури від 16 грудня 2025 року за №09/1-2012-01 заява ОСОБА_6 про неправомірні дії адвоката ОСОБА_7 , направлена до ГУНП в Запорізькій області (а.с. 8).
Крім того, із листа ГУНП в Запорізькій області слідує, що заява ОСОБА_6 від 11 грудня 2025 року щодо вчинення адвокатом Запорізької обласної колегії адвокатів ОСОБА_7 кримінального правопорушення, перенаправлена до начальника відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (а.с. 14).
Так, надаючи оцінку вказаним доводам в контексті висновків оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зміст заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину, не визначає наявності елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень.
Колегія суддів зазначає, що дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину, оскільки забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Водночас, як вже зазначалось вище, до ЄРДР вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які очевидно не містять таких ознак.
Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Об'єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно - небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
Так, у своїй заяві про злочин, ОСОБА_6 зазначає про те, що адвокатом ОСОБА_7 у судових засіданнях 9 грудня 2025 року та 10 грудня 2025 року під час розгляду кримінального провадження №336/8800/24 було вчинено правопорушення, зокрема, на його думку адвокат ОСОБА_7 не виконує свої обов'язки, проявляє халатність та сприяє фальсифікації речових доказів за змовою з судом та прокурором (а.с. 9-10).
Натомість, на переконання колегії суддів, в своїй заяві ОСОБА_6 не зазначає жодних конкретних обставин, які б свідчили про невиконання адвокатом ОСОБА_7 своїх обов'язків.
Крім того, ОСОБА_6 не обґрунтовує свої доводи і щодо фальсифікації адвокатом ОСОБА_7 речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може і не володіти докладно інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Колегія суддів вважає, що за відсутності доказів або зазначення конкретних відомостей, вказані у заяві ОСОБА_6 обставини, є лише необґрунтованим припущенням заявника не заснованих на фактичних даних та взагалі носять абстрактний характер.
Відтак, колегія суддів вважає, що зазначені в заяві ОСОБА_6 про злочин від 11 грудня 2025 року (яка отримана Запорізькою обласною прокуратурою 15 грудня 2025 року) обставини є недостатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР діяння, саме як кримінального правопорушення.
На переконання апеляційного суду, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві/повідомленні, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, зазначені в заяві ОСОБА_6 обставини не свідчать про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, а відтак і відсутня бездіяльність уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
З-поміж іншого, слід зазначити, що заява ОСОБА_6 від 11 грудня 2025 року щодо вчинення адвокатом Запорізької обласної колегії адвокатів ОСОБА_7 кримінального правопорушення, була перенаправлена до начальника відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, для її розгляду в межах компетенції.
На переконання колегії суддів, скерування за належністю повідомлення про вчинення злочину для його розгляду в межах компетенції відповідного органу, в розумінні ст. 303 КПК України, не є бездіяльністю уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги не вбачається, не виявлено таких і колегією суддів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 5 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11 грудня 2025 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4