Справа №478/311/26 пров. №2/478/281/2026
07 травня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
10 березня 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 19 вересня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір №19400, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 5000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, строком на 730 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% від суми кредиту за кожен день користування Кредитом. ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе обов'язків за договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість, у розмірі 22882 грн, яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 29 жовтня 2024 року по 01 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,0% за кожен день користування кредитом, у сумі 22882 грн.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року у розмірі 22882 грн, яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом - 22882 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, задоволено клопотання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» про витребування доказів. Під час підготовки справи до розгляду, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк»: інформацію чи було емітовано на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 19.09.2024 року по 24.09.2024 року з відображенням часу зарахування коштів; інформацію чи було зарахування 5000 грн 19.09.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 ; інформацію про номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 19.09.2024 року по 24.09.2024 року; інформацію про всі номера телефонів, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
10 квітня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 18 березня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано докази, що вимагав суд (а.с.79-80).
Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву не подала.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 19 вересня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №19400 в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п.6.1. Договору).
Позичальнику ОСОБА_1 було надано електронний підпис одноразовий ідентифікатор 339358, для підписання Кредитного договору №19400 від 19 вересня 2024 року.
Згідно п.1.1. Договору Товариство зобов'язалося надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в строки, визначені цим Договором.
Відповідно до п.1.2. Договору процентна ставка за користування Кредитом становить 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п.1.3. Договору.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.
Згідно до п.4.2 Договору нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.
Пунктом 1.6. Договору передбачено, що Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить Позичальникові.
Відповідно п.2.4.1. Договору Позичальник зобов'язаний у встановлений Договором строк сплачувати нараховані проценти за користування Кредитом, штрафні санкції (у разі наявності) та повернути Кредит.
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року, який містить розрахунок суми кредиту та процентів за користування кредитом із зазначенням термінів платежу, чиста сума кредиту становить 41500 грн, та включає в себе: суму кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 36500 грн, реальна річна процентна ставка становить 2686.54 річних, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 339358 (а.с.21-22).
Такі ж положення щодо істотних умов договору містяться в Паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором330707 (а.с.13-15).
Підписавши 19 вересня 2024 року Кредитний договір №19400, ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання своєчасно повернути кредит та проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому цим договором.
З квитанції №42673-12913-82494 від 19 вересня 2024 року вбачається, що 19 вересня 2024 року о 10:34:51 перераховано кошти за договором 19400 від 19 вересня 2024 року на умовах фінансового кредиту у сумі 5000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.24-25).
Згідно відомостей наданих АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду від 18 березня 2026 року, за вих.№20.1.0.0.0/7-260326/72218-БТ від 31 березня 2026 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 31 березня 2026 року: фінансовий номер телефону НОМЕР_5 . За період 19.09.2024-24.09.2024 року на рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зараховано коштів на суму 5000 грн, що підтверджено наданою АТ КБ «ПриватБанк» випискою руху коштів по картці № НОМЕР_3 , за період з 19.09.2024 року по 24.09.2024 року (а.с.79-80).
Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором - 5000 грн.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року не виконала, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року, станом на 01.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 27882 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, та простроченої заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом - 22882 грн (а.с.26-32).
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначеного вище договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), з урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний електронний правочин вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У даній справі, Кредитний договір №19400 від 19 вересня 2024 року укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису, для укладення якого позичальник подала відповідну заявку на кредит на веб-сайті (https://procent.com.ua) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», в якій вказала свої персональні дані, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, номер телефону, електронну адресу, паспортні дані ідентифікаційний номер, що підтверджується Договором роздрукованим з сайту.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредиту подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір №19400 від 19 вересня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та відповідачем не був би укладений.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що вона не використовувала одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20 (провадження №61-18967св20), від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Отже, відповідач в порушення умов кредитного договору не виконала зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість, так відповідач порушила вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.
За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», заборгованість за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року у розмірі 22882 грн, яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 29 жовтня 2024 року по 01 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,0% за кожен день користування кредитом, у сумі 22882 грн. Вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, у сумі 5000 грн позивачем не заявлялись.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До позовної заяви додано Договір №03/06/2024 про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ФОП Руденко К.В. від 03 червня 2024 року (а.с.53-54). Згідно умов якого, Виконавець, який має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2412 від 23.10.2018 року (копія) (а.с.55), зобов'язується надати Замовнику наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів Замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування, а Замовник зобов'язується прийняти такі Послуги та оплатити їх в порядку, в строки та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.3.4. Договору Замовник оплачує Виконавцю послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного Акта надання послуг, якщо Сторонами в Акті не визначено інше.
З Витягу з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №103 до Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, складеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ФОП Руденко К.В. від 26 січня 2026 року вбачається, що Виконавець підготував позовні заяви про стягнення заборгованості з боржників Замовника: складання та подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року та клопотання про витребування становить 9000 грн; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року становить 1000 грн (а.с.58).
Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №4298 від 30 січня 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» було здійснено оплату за надання ФОП Руденко К.В. правової допомоги на загальну суму 100000 грн (а.с.59).
Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» витрат на правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.
При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №4389 від 23 лютого 2026 року (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 10000 грн та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. №4, ЄДРПОУ 41466388) в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором №19400 від 19 вересня 2024 року у розмірі 22882 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн, яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом - 22882 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 10000 грн та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 07.05.2026 року.
Суддя І.П. Сябренко