1Справа № 335/2700/26 2/335/2017/2026
про закриття провадження у справі
7 травня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І. П., за участі секретаря судового засідання Караулова Б. Д., розглянувши в підготовчому засіданні в м. Запоріжжі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
17.03.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просить визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканість ділової репутації інформацію, розповсюджену суб'єктом у сфері онлайн-медіа «Всеукраїнське інформаційне інтернет видання FORMAT-UA» ОСОБА_2 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та у соціальній мережі Facebook на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті під назвою: «Газові війни. Або як «Його Величність» Запоріжгаз обдирає людей», зобов'язати суб'єкта у сфері онлайн-медіа «Всеукраїнське інформаційне інтернет видання FORMAT-UA» ОСОБА_2 не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішення суду спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування на головній сторінці офіційного веб-сайту Всеукраїнське інформаційне інтернет видання FORMAT-UA (https://format-ua.com) та у соціальній мережі Facebook на сторінці FORMAT-UA ( ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту резолютивної частини рішення, зобов'язати суб'єкта у сфері онлайн-медіа «Всеукраїнське інформаційне інтернет видання FORMAT-UA» ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) припинити публічне розповсюдження фотографії ОСОБА_1 не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати в порядку загального позовного провадження. Водночас, цією ухвалою відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення ухвали.
Відзив відповідача на позовну заяву до суду станом на 07.05.2026 не надходив.
25.03.2026 від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій зазначено, що з веб сайту Всеукраїнського інформаційного інтернет видання FORMAT-UA вищевказаний матеріал, який мотивований в позові, був видалений. Такий факт позивачкою був перевірений і станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно, з сайту «Всеукраїнське інформаційне інтернет видання FORMAT-UA» на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та з соціальної мережі Facebook на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 . Або як «Його Величність» Запоріжгаз обдирає людей» була видалена.
Тому ОСОБА_1 , з огляду на те, що відповідачем ОСОБА_2 , після отримання позовної заяви, було видалено публікації, які порушують її немайнові права, просила суд залишити позов про захист честі, гідності та ділової репутації без розгляду.
В той же день, 25.03.2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі, мотивована тим, що на даний момент предмет спору між сторонами відсутній, оскільки з веб сайту Всеукраїнського інформаційного інтернет видання FORMAT-UA та з соціальної мережі Facebook на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 публікації, на які в позові посилається позивачка були видалені, про що вона була проінформована. Отже враховуючи, що вищевказаний матеріал видалений, просить суд закрити провадження по даній цивільній справі за відсутністю предмету спору.
У судове засідання учасники справи не прибули, в своїй заяві просили розгляд провести у їхній відсутності, крім того, позивачка ОСОБА_1 в своїй заяві зазначила, що не заперечує задовольнити клопотання відповідача про закриття провадження у справі і закрити дане цивільне провадження, ані залишити позов без розгляду.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання позивачки, її заяву від 07.05.2026, заяву відповідача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Тобто, в контексті наведеної правової норми є підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Проте, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви про закриття провадження у справі, виконання зобов'язань відповідачем відбулося вже в процесі розгляду справи, тобто після того, як позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.
Надаючи оцінку заяві позивачці про залишення позову без розгляду, а також тому факту, що позивачка ОСОБА_1 не заперечувала й проти закриття провадження у справі з підстав, зазначених відповідачем, суд вважає, що заява позивачці фактично є заявою про відмову позивача від позову в зв'язку з виконанням відповідачем вимог позову.
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Отже суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 були видалені публікації, що вказує позивачка, які порушують її немайнові права вже в процесі розгляду справи, після прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, тому це унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заява представника позивача від 25.03.2026 року фактично є заявою про відмову від позову у зв'язку виконанням відповідачем вимог позовної заяви, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч.2 ст.255 ЦПК України постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Втім, як встановлено в ході розгляду справи, судові витрати відсутні, тому питання про їх розподіл судом не розглядається.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.13, 182, 255, 256, 260 ЦПК України, суд
Клопотання про закриття провадження у справі задовольнити частково.
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. П. Соболєва