Справа № 317/1245/26
Провадження № 3/317/519/2026
29 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали адміністративних справ, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,
20.02.2026 року о 14 год. 09 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21140» державний номерний знак НОМЕР_2 по трасі Н-08, 513 км., в Запорізькому районі Запорізької області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога, водій відмовився на місці зупинки транспортного під час безперервної відеофіксації. Від керування транспортним засобом відсторонено, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 21.02.2026 року о 00 год. 34 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21140» державний номерний знак НОМЕР_2 по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», в Запорізькому районі Запорізької області, перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога, водій відповів відмовою. Від керування транспортним засобом відсторонено, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся під підпис під час складення та вручення копії протоколу (а.с.1-т.1, а.с.1-т.2). Крім того, про розгляд судом протоколів складених відносно нього, останнього було повідомлено у встановленому законом порядку, шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчать довідки про доставку повідомлення (а.с.10,26,36-т.1, а.с.12,13,16-т.2).
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про розгляд справи, а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Маньківської О.Б., яка в його інтересах має право подавати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим остання і скористалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
06.04.2026 р. адвокатом Маньківською О.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , після ознайомлення з матеріалами справи, за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 597194 від 21.02.2026, в якому просить закрити провадження у справі №317/1245/26, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Обґрунтовуючи свою позицію адвокатом зазначено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, інспекторами патрульної поліції було допущено ряд порушень прав ОСОБА_1 , зокрема: безпідставна зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 та проведення поліцейським огляду на стан наркотичного сп'яніння. Також послалась на те, що порядок дій працівників поліції з приводу виявлення у водія ознак сп'яніння, не відповідає затвердженому та визначену Інструкцією Порядку, оскільки за результатами огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в Акті огляду на стан сп'яніння, який складається у двох екземплярах, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу, хоча ОСОБА_1 акт надано не було. Окрім того, адвокат послалась не те, що на відеозапису, долученому до справи, вбачається що фіксування поліцейським однієї з ознак сп'яніння - звуження зіниць, не зафіксовано, на відеозаписах відсутній звук, що позбавляє можливості встановити зміст відео файлів з дотриманням вимог КУпАП. Також адвокат зазначила, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, через те що хвилювався, що його подадуть в СЗЧ, та може бути кримінальна відповідальність, адже він діючий військовослужбовець. Адвокат також послалась на те, що ОСОБА_1 було зупинено до цього іншими патрульними та складено 20.02.2026 о 22:51 протокол про адміністративне правопорушення № 597075, при цьому поліцейські повинні були впевнитись в тому, що ОСОБА_1 не сяде за кермо, тобто усунути його від керування, однак цього зроблено не було, що призвело до повторного складання протоколу, вважає дії працівників поліції халатними та такими, що провокують повторний злочин. Тобто, фактично менше ніж три години ОСОБА_1 знову зупинили працівники поліції та виписали протокол про вчинення адміністративного правопорушення, хоча їм було відомо про попередній протокол (а.с.30-34, т.1).
В судове засідання, яке було призначено на 29.04.2026 р., адвокат Маньківська О.Б., якою було заявлено клопотання про проведення судового засідання за її участі в режимі відеоконфекренції, не була присутня, повідомивши в телефонній розмові, що на даний момент вона вже не представляє інтереси ОСОБА_1 , що підтверджується складеною телефонограмою, яка долучена до матеріалів справи (а.с.41, т.1)
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення адвоката, що викладені нею у поданому запереченні (клопотанні), оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях підтверджується дослідженими судом доказами:
- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597194 від 21.02.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1-т.1);
- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596699 від 20.02.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1-т.2);
Данні протоколи відповідають вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складені уповноваженими особами, в яких належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
- направленням водія транспортного засобу на огляд до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР від 21.02.2026, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з виявленням уповноваженою особою патрульної поліції ознак наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, однак ОСОБА_1 такий огляд не проводився у зв'язку з відмовою від проходження медичного огляду. В графі «Огляд проводився за допомогою» зазначено: Alkotest Drager не проводився, у зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння (а.с.3 -т.1);
- направленням водія транспортного засобу на огляд до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР від 20.02.2026, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з виявленням уповноваженою особою патрульної поліції ознак сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, однак ОСОБА_1 такий огляд не проводився у зв'язку з відмовою від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу. В графі «Огляд проводився за допомогою» зазначено: Alkotest Drager не проводився, у зв'язку з відсутністю однак алкогольного сп'яніння та виявленням ознак наркотичного сп'яніння (а.с.4 -т.2);
- довідкою відділу адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП не притягувався. Згідно бази даних «ГСЦ - посвідчення водія» ОСОБА_1 має посвідчення водія: НОМЕР_3 від 16.01.2024 р. (а.с.4-т.1, а.с.5-т.2);
- рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області ДПП, від 21.02.2026, в якому викладені фактичні обставини вчиненого 21.02.2026 р. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема поліцейським зазначено про те, що під час несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху, 21.02.2026 о 00 год. 34 хв. за адресою: Запорізька область, Запорізький район, траса Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», 476 км., згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліції» в ході фільтраційних заходів було зупинено транспортний засіб ВАЗ-21140 державний номерний знак: НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у останнього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився. Також встановлено, що водій керує транспортним засобом, який не має поліса обов'язкового страхування. Відносно водія складено протокол ЕПР1 № 597194 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України та винесена постанова ЕНА № 6698341 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Посвідчення водія НОМЕР_3 вилучено та видано тимчасовий дозвіл № НОМЕР_4 . Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування авто без порушень ПДР України, про повторність попереджено. Подія зафіксована на нагрудний відео реєстратор персональний мобільний Motorola Solutions vb400: 474576, камера стаціонарного блокпосту (а.с.5-т.1);
- рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області ДПП, від 20.02.2026, в якому викладені фактичні обставини вчиненого 20.02.2026 р. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема поліцейським зазначено про те, що під час несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху, 20.02.2026 о 13 год. 09 хв. за адресою: Запорізька область, Запорізький район, траса Н-08, 513 км., згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліції» було зупинено транспортний засіб ВАЗ-21140 державний номерний знак: НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у останнього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Відносно водія складено протокол ЕПР1 № 596699 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України . Посвідчення водія не вилучалось (ДІЯ), тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування відсторонено шляхом паркування авто без порушень ПДР України, про повторність попереджено. Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувались. Велась відеофіксація на нагрудний відео реєстратор Motorola Solutions vb400: 474266, 470382 (а.с.3-т.2);
- архівом вчинених ОСОБА_1 правопорушень (а.с.6-т.1, а.с.6-8,.2);
- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого 21.02.2026 р. ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я у зв'язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані наркотичного сп'яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду (а.с.7-т.1);
- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого 20.02.2026 р. ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я у зв'язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані наркотичного сп'яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду (а.с.9-т.2).
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає їх як належний та допустимий доказ у справі, оскільки вони підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, що свідчить про беззаперечну доведеність вини у скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд вважає необхідним об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/1245/26 (провадження №3/317/519/2026), № 317/1246/26 (провадження № 3/317/520/2026), присвоїти справі №317/1245/26 (провадження №3/317/519/2026),
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно зі ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3, 6, 7 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було повідомлено водія.
Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського щодо обставин, за якими складено адміністративні протоколи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов'язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозаписи, які стосується безпосередньо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, починаючи з моменту керування водієм транспортним засобом до моменту зупинки транспортного засобу, повідомлення про складення протоколів відносно нього.
Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин у вигляді відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, а тому суд не приймає до уваги посилання адвоката не те, що на відеозапису відсутнє фіксування поліцейським встановлених у ОСОБА_1 ознак сп'яніння та на відсутність звуку, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, та є такими, що не заслуговують на увагу.
Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 після проведених йому поліцейським оглядів на стан наркотичного сп'яніння, своїм правом на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не скористався.
Посилання адвоката у клопотанні на неправомірність зупинки транспортного засобу, є безпідставними, оскільки незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки такий обов'язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
Окрім того, відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, такий водій підлягає безумовному обов'язку пройти огляд на визначення наявності стану сп'яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп'яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих. Факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння є підставою для відповідальності за ст. 130 КУпАП незалежно від підстав зупинки транспортного засобу.
Водночас у тому разі, якщо водій незгоден або вважає незаконними дії працівників поліції саме щодо підстав зупинки транспортного засобу, такий водій не позбавлений права оскаржити у визначеному законом порядку дії працівників поліції і вимагати притягнення їх до відповідальності. Однак це питання не входить до кола обставин, що підлягають вирішенню при розгляді адміністративних справ, провадження в яких здійснюється за ст. 130 КУпАП.
Принагідно суд зауважує, що жодних доказів оскарження законності дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу суду не надано.
Крім того суд зауважує, що не будь-які посилання на недотримання працівниками поліції вимог законодавства автоматично тягнуть за собою недопустимість всіх отриманих доказів, на що посилається адвокат. Порушення повинно мати певний ступінь суттєвості, наприклад порушувати базові права людини, свідчити про перевищення працівниками поліції своїх повноваження або про отримання доказів у спосіб, що не передбачений законом. Однак саме незгода водія з підставами зупинки транспортного засобу, особливо здійсненої в період воєнного стану, не є настільки суттєвим втручанням в права особи, яке потенційно могли би потягнути за собою недопустимість всіх зібраних у справі доказів.
Водночас докази у межах даної справи зібрані із дотриманням вимог законодавства, зокрема положень нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водії на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння. Отже, посилання захисника на недопустимість доказів у межах даної справи свого підтвердження не знайшли.
За таких обставин, в суду не викликає сумніву достовірність встановлення поліцейськими факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що суб'єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписами, з яких вбачається, що саме він керував даним транспортним засобом.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд також звертає увагу на те, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість у зв'язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки особою, яка перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння при цьому від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився. Також, судом враховується той факт, що ОСОБА_1 після вчинення ним 20.02.2026 р. адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, наступного дня після вчинення правопорушення, знову вчиняє аналогічне правопорушення, що характеризує ОСОБА_1 , як особу схильну до вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи. За таких обставин, беручи до уваги, що ОСОБА_1 скоєно декілька адміністративних правопорушень, його слід визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень й на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП України стягнення необхідно визначити в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковані правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік. В матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 р. (а.с.4-т.1, а.с.5-т.2).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд,-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/1245/26 (провадження №3/317/519/2026), № 317/1246/26 (провадження № 3/317/520/2026), присвоїти справі №317/1245/26 (провадження №3/317/519/2026).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя: Д.О. Каряка