справа № 179/2072/25
провадження № 2/179/205/26
07 травня 2026 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, треті особи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ», Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Сіверськодонецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, треті особи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ», Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Сіверськодонецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.
Після відкриття провадження у справі, на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України, ухвалою суду від 29.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та позивачу наданий 5-денний строк на усунення недоліків з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху суд вказав, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, ст. 177 ЦПК України, а саме: не зазначено ціну позову та не сплачено судовий збір.
07.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, згідно якої представник позивача просить для встановлення ціни позову призначити по справі судову оціночно - земельну експертизу земельної частки (паю), після проведення якої позивачем буде сплачено судовий збір по справі.
Оскільки представником позивача хоча і подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, проте недоліки, зазначені в ухвалі суду від 29.04.2026 не усунуто.
Таким чином, суддя приходить до переконання, що позивачем недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху усунуті не були.
Суддя звертає увагу, що обов'язок щодо дотримання змісту та форми позовної заяви лежить саме на позивачу і цей обов'язок не може бути перекладений на суд.
Більше того, суддя звертає увагу представника позивача Шаповалова А.М. на те, що у пред'явленому позові відсутні обставини для призначення експертизи судом. Обов'язок визначення вартості спірного земельного паю і обов'язок щодо визначення ціни позову та, відповідно, сплати судового збору у встановленому законом розмірі, лежить саме на стороні позивача, а не суд повинен призначати експертизу, визначати ціну позову та зобов'язувати сторону позивача сплачувати судовий збір.
Додатково суддя роз'яснює, що намір представника позивача призначити судову експертизу під час розгляду справи для визначення вартості спірного майна не звільняє останнього від обов'язку зазначити ціну позову при подачі позовної заяви у відповідності до вимог статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України та абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити саме позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Суддя зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява та інші документи не містять інформації про вартість спірного нерухомого майна (орієнтовну ціну позову), суддя позбавлений об'єктивної можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно, тому це повинен самостійно зробити саме позивач.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що позивач не усунуто недолік позовної заяви у частині виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175, ст. 177 ЦПК України.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак воно є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, яка як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. (Постанова КГС ВС від 04 вересня 2023 року у справі № 916/1220/23, ухвала КЦС ВС від 29 грудня 2022 року у справі № 522/15127/18).
Згідно ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 14.12.2022, справа № 760/27582/17, де Верховний Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху можливе не виключно на стадії до відкриття провадження у справі, але й після цього. Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Така ухвала постановляється не пізніше наступного дня з часу встановлення недодержання таких вимог. Про залишення без руху позовної заяви після відкриття провадження у справі суд повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Усунення недоліків позовної заяви позивачем у строк, встановлений судом, має наслідком продовження розгляду справи. Про продовження розгляду справи суд постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, що відповідає правилам частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись положенням ч. 13 ст. 187, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач у встановлений ч. 11 ст. 187 ЦПК України строк не усунув недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 187, 257, 260, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, треті особи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУНЗЕ», Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Сіверськодонецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно з яким особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя А.О. Чорна