465/1723/24
2/465/1150/26
Іменем України
(заочне)
23.03.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.01.2024 року громадянин України ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 60 000 грн. Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується борговою розпискою від 14.01.2024 року, яка була надана відповідачем позивачу. Відповідно до боргової розписки від 14.01.2024 року відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у повному обсязі до 15.02.2024 року. У вказаний строк відповідач борг не повернув. А тому, позивач звернувся до останнього з позовом і просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 борг в розмірі 60000,00 грн.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 06.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про час і місце їх проведення повідомлявся неодноразово належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв або клопотань від нього не надходило.
Позивачем подано позовну заяву до відповідача як такого, що проживає у АДРЕСА_1 . Водночас, як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 612825 від 28.05.2024 року, ОСОБА_2 29.07.2022 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді Управління ДМС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 зареєстрованим чи знятим з реєстраційного обліку на території Хмельницької області не значиться.
Відповідно до ч.10 ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також згідно з положеннями ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися, в тому числі за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Враховуючи, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_2 , виклики відповідача в судові засідання здійснювалися за вказаною адресою. Окрім того, відповідач повідомлялася про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного вище та беручи до уваги положення п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, висловленою в позовній заяві, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 14.01.2024 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 60 000 грн. Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується борговою розпискою від 14.01.2024 року.
Вказану грошову суму надано відповідачу строком на один місяць та згідно розписки відповідач зобов'язався повернути надані йому грошові кошти до 15.02.2024 року.
Встановлено, що взяті на себе зобов'язання за договором позики відповідач у встановлений договором строк не виконав, позику в строк до 15.02.2024 року не повернув.
В силу ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79 цс 14, зазначено, що відповідно до норм ст.ст.1046, 1047 ЦК України договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що в разі, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги факт невиконання боржником своїх боргових зобов'язань за договором позики, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договором про надання позики від 14.01.2024 року в розмірі 60 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в повному розмірі - 1211 грн. 20 коп.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 14.01.2024 року в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Величко О.В.