Справа №:755/1775/26
Провадження №: 1-кп/755/799/26
м. Київ "23" квітня 2026 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
потерпілої: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040000334 від 18.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9 із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_7 , з метою забезпечення цивільного позову та недопущення його відчуження.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило значну шкоду потерпілій.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілою заявлено цивільний позов у значному розмірі, що обумовлює необхідність забезпечення можливості його реального виконання у разі ухвалення обвинувального вироку суду.
З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що у власності обвинуваченого перебуває транспортний засіб марки JEEP GRAND CHEROKEE 3604 (2014 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , який може бути відчужений останнім, що у свою чергу може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення в частині задоволення цивільного позову.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження або користування майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення цивільного позову.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, або необхідне для забезпечення цивільного позову.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також гроші, цінності та інше майно, набуте кримінально протиправним шляхом.
Оцінюючи надані матеріали, суд приходить до висновку, що існує реальна сукупність підстав вважати, що незастосування арешту до зазначеного транспортного засобу може призвести до його відчуження, приховування або іншим чином унеможливити виконання судового рішення.
Крім того, суд бере до уваги, що обсяг заявлених позовних вимог є значним, що саме по собі свідчить про необхідність вжиття ефективних заходів забезпечення.
Суд також враховує положення ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до яких кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Разом з тим, втручання держави у право власності допускається за умови, що таке втручання здійснюється відповідно до закону, переслідує легітимну мету та є пропорційним.
Як зазначено у практиці ЄСПЛ (зокрема у справах «Бакланов проти Росії», «Фрізен проти Росії», «Ізмайлов проти Росії»), втручання у право власності повинно забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства та правами особи і не повинно покладати на особу надмірний тягар.
У даному випадку накладення арешту на транспортний засіб є виправданим та пропорційним заходом, оскільки спрямоване на досягнення легітимної мети - забезпечення цивільного позову та належного здійснення кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 98, 131-132, 170-173, 309, 372 КПК України, суд,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «JEEP GRAND CHEROKEE 3604», (2014), № куз. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) - НОМЕР_3 ) із забороною розпорядженням, відчуження та користуванням вказаним транспортним засобом.
Визначити місце зберігання автомобіля марки «JEEP GRAND CHEROKEE 3604, (2014), N? куз. НОМЕР_4 - спеціальний майданчик ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.
Зобов?язати ОСОБА_7 , передати автомобіль марки «JEEP GRAND CHEROKEE 3604, (2014), N? куз. НОМЕР_1 на спеціальний майданчик ГУНІ у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які не були присутні під час її оголошення, - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: