Номер провадження 2-р/754/11/26
Справа № 754/5568/15-ц
Іменем України
07 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі судді Саламон О.Б., з участю секретаря судового засідання Михайленко Н.О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 057 вересня 2015 року по цивільній справі № 754/5568/15, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала справа за за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - недієздатною. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 . .
Від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення рішення суду, яка мотивована тим, що на підставі вказаного рішення звернувся до ТЦК із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, однак 24 березня 2026 року комісією прийнято рішення про відмову, оскільки дія судового рішення 2 роки. Оскільки в рішенні не зазначено строку, на який особу визнано недієздатною, просить суд роз'яснити судове рішення в частині строку дії та роз'яснити чи є рішення безстроковим чи має обмежений термін дії ( 2 роки).
Суд розглядає заяву в порядку ч. 3 ст. 271 ЦПК України.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Зазначена стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Також, виходячи із системного тлумачення положень ст. 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Великою Палатою Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) та 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) зазначено, що:
..."роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, ...суд відмовляє в роз'ясненні рішення"...
"необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення".
Верховним Судом також 14 лютого 2022 року у справі № 755/1600/16 вказано, що "як свідчить тлумачення ч.ч.1-2 ст. 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії".
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.
Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Враховуючи наведене і те, що рішення суду від 07 вересня 2015 року викладено в чіткій формі, останнє є повністю зрозумілим, в т.ч. містить чітку резолютивну частину із зазначенням конкретних дій, а доводи заявника не можуть вирішуватись в порядку ст.271 ЦПК України, оскільки потребують зміни змісту судового рішення, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Водночас, суд зазначає про те, що згідно з ч. 6 ст. 300 ЦПК України термін дії рішення не може перевищувати 2 - х років.
Однак зазначені зміни щодо терміну дії рішення (стосовно 2 - х років) були внесені згідно із Законом України № 2234-VIII від 07.12.2017.
Тобто, після 07 грудня 2017 року у судовому рішенні про визнання особи недієздатною суд зобов'язаний встановити строк його дії, при цьому, максимальним строком, на який суд може встановити (визнати) фізичну особу недієздатною, є два роки.
До 2017 року дана норма стосовно терміну дії рішення не діяла і строк дії рішення не зазначався.
Відповідно до законодавства України, що діяло на той час, рішення суду про визнання особи недієздатною приймалося безстроково.
До 2017 року суди визначали особу недієздатною «безстроково»
Рішення було прийнято у 2015 році, вважається безстроковим до моменту перегляду справи чи скасування недієздатності.
З огляду на викладене, наразі (відповідно до ст. 300 ЦПК України) діє правило, згідно з яким суд встановлює строк дії рішення про недієздатність, який не може перевищувати двох років.
Твердження заявника про те, що орган державної влади (ТЦК та СП) трактує дане рішення як таке, що втратило силу через 2 роки, застосовуючи норми права, що були введені в дію пізніше, що створює перешкоди у реалізації прав як опікуна та прав підопічної, є підставою для оскарження дії рішення комісії, а не підставою щодо роз'яснення рішення.
На момент розгляду справи у 2015 році норми права сформульовані чітко, не двузначно, не є суперечливими і не можуть призводити до правової невизначеності.
Відповідно до принципу верховенства права та норм Конституції України судове рішенняє обов'язковим для всіх органів влади. ТЦК та СП не мають права самостійно "не визнавати" рішення суду про недієздатність. Таке рішення є обов'язковим до виконання, поки його не скасовано в установленому порядку.
Ігнорування рішення тягне за собою відповідальність (адміністративну, дисциплінарну, кримінальну).
Керуючись ст.ст.260, 271, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 057 вересня 2015 року по цивільній справі № 754/5568/15- відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено 07.05.2026.
Суддя О.Б. Саламон