Справа № 752/11451/26
Провадження № 1-кс/752/3786/26
Іменем України
05 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, не судимого, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12026100010000858 від 02.05.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100010000858 від 02.05.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100010000858 від 02.05.2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України, процесуальне керівництво здійснюється Голосіївською окружною прокуратурою м. Києва.
Посилається на те, що 02.05.2026 приблизно о 16:00 год., ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , перебували на території літньої тераси ресторану «Галушка Полтавська», розташованого в ТРЦ «Республіка» за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-Б, де вживали алкогольні напої.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вони почали поводити себе зухвало, висловлювалися нецензурною лайкою в бік працівників закладу та відвідувачів, на неодноразові зауваження не реагували, чим порушували громадський порядок.
У зв'язку з цим адміністратором закладу було викликано наряд Департаменту поліції охорони.
Близько 16:45 год. на місце події прибув екіпаж Департаменту поліції охорони «Мангуст 370» у складі молодшого інспектора Департаменту поліції охорони старшого сержанта поліції ОСОБА_8 та поліцейського-водія Департаменту поліції охорони сержанта поліції ОСОБА_9 , які перебували у форменому одязі, були службово уповноваженими особами правоохоронного органу та виконували свої службові обов'язки.
Після проведення профілактичної бесіди з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , екіпаж залишив місце події, однак зазначені особи продовжили протиправну поведінку, у зв'язку з чим адміністратором повторно було викликано поліцію.
Близько 17:20 год. на місце події повторно прибув той самий екіпаж поліції охорони.
Після прибуття працівники поліції, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, висловили законну вимогу припинити протиправну поведінку.
У цей момент у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на вчинення опору вказаним працівникам правоохоронних органів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на опір працівникам правоохоронних органів у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи та розуміючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу при виконанні службових обов'язків, діючи умисно, висловлюючи в бік працівників правоохоронного органу нецензурну лексику, здійснив поштовх в ділянку грудної клітини ОСОБА_8 . В свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , посягаючи на авторитет органів державної влади, тобто правоохоронних органів, які покликані забезпечувати передбачені Конституцією права і свободи людини, виконання будь-якими суб'єктами положень законів та інших нормативних актів, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, умисно вчинили активну фізичну протидію, у тому числі із застосуванням сили, погрозами фізичною розправою, що супроводжувались різкими рухами рук та спробами завдати тілесні ушкодження працівникам правоохоронних органів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шарпанням їх за одяг, чим перешкодили виконанню останніми своїх функцій та службових обов'язків.
Обгрунтованість підроздри, на думку слідчого, підтвреджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Заслухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання, думку захисника та підозрюваного, які просили відмовити в задоволенні клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити частково дане клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідчий суддя встановив, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12026100010000858 від 02.05.2026р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України.
03.05.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.05.2026 року ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені в судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цому ж кримінальному провадження.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду не є доведеним належними та допустимими доказами.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якої суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є домашній арешт у нічну пору доби.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 липня 2026 року включно.
3. Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
4. Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
5. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого та прокурора за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Києва, без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
6. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло до цієї особи АДРЕСА_2 , вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
7. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
8. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби передати для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
9. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
10. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
11. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_10