Справа №754/17149/25
Провадження №2/752/6481/26
про закриття провадження у справі
06 травня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Шененка В.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляхар Олена Михайлівна про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно,-
Адвокат Гайдай О.М. подала до суду відомості про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надала копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач та її представник до суду не прибули. Представник позивача ОСОБА_3 просила відкласти розгляд справи, посилаючись на необхідність отримання свідоцтва про смерть відповідача та вирішення питання про залучення правонаступників.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
05.02.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст. 42 ЦПК України).
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ст. 46 ЦПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд відзначає, що позивач звернулася до суду з позовом, провадження за яким було відкрито, де відповідачем є особа, яка померла до відкриття провадження у справі.
У постанові від 16.05.2018 у справі №183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №127/328/17 зазначено, що норма ст.205 ЦПК 2004 року (ст. 255 чинного ЦПК) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п.п.1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК (п.п.1-7 ст. 205 ЦПК 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК, чинного на час пред'явлення позову та розгляду справи судом, суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись принципом процесуальної економії (ефективності, розумності та раціональності судового процесу), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки в розпорядженні суду наявна копія документа, що підтверджує смерть відповідача до відкриття провадження у справі, що виключає залучення правонаступників померлого, та закриває провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 158, 255-256, 258, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляхар Олена Михайлівна про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Ухвала складена 06.05.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова