07 травня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12025260000000641 за ч.4 ст.246 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 квітня 2026 року задоволено клопотання прокурора відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було тимчасово вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_7 , а саме на:
- системний блок чорного кольору «ThinkCentre»;
- системний блок чорного кольору «ThinkCentre»;
- системний блок чорного кольору «ВТ»;
- системний блок світлого кольору «LB»;
- мобільний телефон «iPhone 14 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на таке рішення із проханням скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно та повернути вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.
Вказує, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Звертає увагу, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно із пропуском встановленого процесуальним строку, при цьому клопотання про поновлення такого строку ним не заявлене.
Провадження №11-сс/822/186/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Стверджує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 березня 2026 року було надано дозвіл на обшук у приміщеннях, які належать ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ОСОБА_7 , а фактично обшук був проведений у приміщеннях, що належать на праві власності ОСОБА_10 , тобто відбулось проникнення у володіння особи без ухвали слідчого судді і саме з цих приміщень було вилучено майно без дозволу.
Зазначає, що, із врахуванням вимог абз.3 ч. 2 ст. 168 КПК України, комп'ютерна техніка та мобільний телефон не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки таке майно не може бути знаряддям або предметом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Посилається на те, що прокурор не мотивував вилучення майна необхідністю проведення експертного дослідження або тим, що доступ до майна обмежувався власником, чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, окрім того, відсутні розумні підозри вважати, що вилучене майно є доказом у даному кримінальному провадженні
Вказує, що прокурор в клопотанні просив накласти арешт на системний блок сірого кольору «LB», однак такий системний блок не вилучався, натомість був вилучений системний блок сірого кольору «LG», однак клопотання про його арешт не подано.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цією метою може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 17 вересня 2025 року до ЄРДР внесені відомості за №12025260000000641 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України
Згідно внесених відомостей, на адресу СУ ГУНП в Чернівецькій області надійшли матеріали з УСР в Чернівецькій області відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 , з відома майстра лісу ОСОБА_14 та лісничого ОСОБА_15 , умисно, протиправно, з метою особистого збагачення здійснюють незаконну самовільну рубку лісодеревини в межах Фальківського лісництва Берегометського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», після чого незаконно зрубану лісодеревину ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , за допомогою спецтехніки (фіскасів) перевозять суб'єктам господарської діяльності, а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , та директору ТОВ «Едін Мерт» ОСОБА_26 , які в свою чергу здійснюють її зберігання, перероблення та подальшу реалізацію.Внаслідок незаконних дій вище вказаних осіб, пов'язаних з незаконною рубкою лісодеревини, її перевезенні та зберіганні спричиняються тяжкі наслідки для довкілля.
(а.с.4)
Згідно рапорту від 06.03.2026 року, під час досудового розслідування встановлено,що до вказаної у витягу з ЄРДР діяльності може бути причетний гр. ОСОБА_7 (а.с.19-26)
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.03.2026 року було надано дозвіл на обшук в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_9 , де здійснює свою діяльність ОСОБА_7 , з метою виявлення та вилучення документів щодо реалізації незаконної деревини, бензопил,за допомогою яких здійснювалась незаконна порубка, чорнових записів, мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, електронних носіїв інформації, відеореєстраторів (а.с.5-6).
На підставі ухвали слідчого судді, 24.04.2026 року проведено обшук вказаного в ухвалі офісного приміщення та виявлено і вилучено системний блок чорного кольору «ThinkCentre»; системний блок чорного кольору «ThinkCentre»; системний блок чорного кольору «ВТ»; системний блок світлого кольору «LG»; мобільний телефон «iPhone 14 Pro» IMEІ 1: НОМЕР_1 , IMEІ 2 НОМЕР_3 (протокол обшуку на а.с.7-12).
Отже, було вилучене саме те майно, дозвіл на відшукання і вилучення якого був прямо наданий слідчим суддею в ухвалі.
Постановою слідчого від 24 квітня 2026 року вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с.27-38).
Викладені вище обставини у їх сукупності із достатньою вірогідністю вказують на те, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.246 КК України, а вилучене майно,у тому числі,комп'ютерна техніка,зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Отже, слідчий суддя обґрунтовано наклав на таке майно арешт з метою запобігання ризику його знищення, приховування або відчуження, оскільки мав достатні на даний час підстави вважати, що вилучене майно має вважливе значення для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Доказів, що застосовані способи обтяження можуть істотно позначатися на інтересах власника майна або інших осіб, суду не надано.
При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження та в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку, якщо у його застосуванні відпаде потреба.
За таких обставин слідчий суддя із метою забезпечення збереження речових доказів та унеможливлення ризиків приховування, знищення майна обґрунтовано наклав арешт,що на даний час є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника майна.
Доводи апелянта про те, що прокурор пропустив строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, обшук проведено та майно вилучено 24.04.2026 року, а клопотання про накладення арешту було направлено до районного суд засобами поштового зв'язку 25.04.2026 року, про що свідчить копія конверту на а.с.40, тобто в межах визначеного законом строку звернення з клопотанням про арешт майна.
Клопотання прокурора про арешт майна було зареєстроване у Шевченківському районному суді м. Чернівці 27.04.2026 року, оскільки 25.04.26 та 26.04.26 були вихідними днями (а.с.39)
Слідчий суддя розглянув вказане клопотання 29.04.2026 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.1 ст.172 КПК України.
Посилання апелянта на проведення обшуку у приміщеннях, що фактично належать на праві власності ОСОБА_10 ,дозвіл на обшук яких слідчим суддею не надавався,є необґрунтованим.
Зі змісту ухвали слідчого судді від 26.03.2026 року (а.с.5-6) про надання дозволу на обшук в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 ,вбачається,що слідчий суддя посилався на актуальну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої офісне приміщення за вказаною адресою на праві власності належить ОСОБА_9 .
Долучена захистом копія свідоцтва про право власності ОСОБА_10 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 датована 13.01.2014 року,однак це не свідчить,що він продовжує бути власником майна на даний час,по сплину 12 років.
Інших доказів,які би підтверджували право власності ОСОБА_10 на це майно,районному та апеляційному суду не надано.
За таких обставин, доводи апелянта про проникнення у володіння особи без ухвали слідчого судді не підтверджуються належними доказами.
Зі змісту протоколу обшуку (а.с7) вбачається,що серед іншого майна було вилучено системний блок «LG».
Помилкове зазначення у клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді назви системного блоку світлого кольору «LB», замість вірної назви «LG» є технічною опискою та не впливає на правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Отже, підстав для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.404,405,407,411,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12025260000000641 за ч.4 ст.246 КК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3