Справа № 713/415/26
Провадження №2/713/387/26
іменем України
06.05.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд, в складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря Холіван В.П.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник Лебідь К.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на таке.
Між ТОВ «Бізнес позика»та відповідачем 31.03.2025 було укладено кредитний договір №504195-КС-005, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 11 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
Відповідач свої вимоги за договором не виконав та кредит не погасив.
У зв'язку із порушенням зобов'язань за вказаним договором відповідач станом на 07.01.2026 має заборгованість перед позивачем у сумі - 21 460,08 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 056,40 грн., заборгованість по процентах - 7883,68 грн., заборгованісь по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України -3520 грн.
Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача вказаний борг та сплачений при зверненні до суду судовий збір. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою від 06.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано докази.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов чи заяву про відкладення розгляду справи не надав.
У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України суд знаходить можливим провести розгляд справи у відсутності сторін на підставі наданих документів, та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису за відсутності учасників справи - не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між ТОВ «Бізнес позика»та відповідачем 31.03.2025 було укладено кредитний договір №504195-КС-005, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 11 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Вказане підтверджується копією кредитного договору від 31.03.2025.
Згідно листа АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_1 .
З виписки за договором №б/н за період 31.03.2025 по 15.09.2025, вбачається, що 31.03.2025 ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 були зараховані кошти у сумі 11 000 грн.
Відповідач, отримавши кошти, свої зобов'язання за договором не виконував, та кошти не повернув, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості станом на заборгованість відповідача за договором становить 21 460,08 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 056,40 грн., заборгованість по процентах - 7883,68 грн., заборгованісь по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України-3520 грн.. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості.
У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.
У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором у встановлений строк не виконав, то з нього підлягає стягненню на користь позивача заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків, нарахованих виключно в межах строку кредитування, визначеного цим договором.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 17 940,08 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 056,40 грн., заборгованість по процентах - 7883,68 грн..
Щодо вимог про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст 625 ЦК України суд зазначає таке.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).
Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.
Позивачем нараховано заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3520 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 3520 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2225,80 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (83,60 % від заявленого позову).
На підставі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, та ст.ст. 2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265, 280- 282, ЦПК України, суд , -
Позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість в сумі 17 940,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» сплачений при зверненні судовий збір в розмірі 2225,80 грн грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, вул. Л. Українки,26, оф. 411, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Андрій ОСОКІН