Справа № 640/10202/20 Суддя (судді) першої інстанції: Валюх Віктор Миколайович
06 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2019 позивач ОСОБА_1 отримав від ГУ ДПС у м. Києві ППР №0006087-3314-2655 від 15.10.2019, №0006088-3314-2655, №0006089-3314-2655, №0006090-3314-2655, №0006091-3314-2655, згідно з якими нараховано грошові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2018 рік у загальному розмірі 207 436,26 грн, та які сплачені позивачем 26.12.2019.
23.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо об'єктів нерухомості, відносно яких здійснено нарахування податку за вказаними ППР та розрахунок суми податкового зобов'язання.
Листом від 14.01.2020 №26-15-33-14-23 ГУ ДПС у м. Києві повідомило, що податкові зобов'язання за ППР були нараховані на наступні об'єкти:
- від 15.10.2019 №0006087-3314-2655 на суму 58 637,25 грн за нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3150,00 кв.м.;
- від 15.10.2019 №0006088-3314-2655 на суму 22 859,22 грн за нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1228,00 кв.м.;
- від 15.10.2019 №0006089-3314-2655 на суму 15 087,46 грн за нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 810,05 кв.м.;
- від 15.10.2019 №0006090-3314-2655 на суму 83 860,58 грн за нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4505,00 кв.м.;
- від 15.10.2019 №0006091-3314-2655 на суму 26 991,75 грн за нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1450,00 кв.м.
Позивач не погоджується із прийнятими ППР та зазначає, що за адресами, вказаними у листі ГУ ДПС у м. Києві, знаходяться відкриті автостоянки та пункти охорони, власником яких він є, що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відкриті автостоянки не входять до переліку об'єктів житлової та нежитлової нерухомості та не мають з такими об'єктами жодних схожих рис, а отже не можуть бути об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15 жовтня 2019 року №0006087-3314-2655, №0006088-3314-2655, №0006089-3314-2655, №0006090-3314-2655, №0006091-3314-2655.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Волинського адміністративного суду м. Києва від 20.01.2026 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та від 2 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до інформаційних довідок від 24.06.2019 - Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником таких об'єктів:
1) реєстраційний номер 699497132224: відкрита автостоянка площею 810,5 кв.м. та пункт охорони площею 1,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) реєстраційний номер 699511132224: відкрита автостоянка площею 1228,00 кв.м. та пункт охорони площею 1,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;
3) реєстраційний номер 698631432224: відкрита автостоянка площею 3150,00 кв.м. та пункт охорони площею 1,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
4) реєстраційний номер 698635832224: відкрита автостоянка площею 1450,00 кв.м. та пункт охорони площею 1,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
5) реєстраційний номер 698383432224: відкрита автостоянка площею 4505,0 кв.м. та пункт охорони площею 1,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2019 року:
- №0006087-3314-2655 (форми Ф), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300» за 2018 рік у розмірі 58 637,25 грн;
- №0006088-3314-2655 (форми Ф), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300» за 2018 рік у розмірі 22 859,22 грн;
- №0006089-3314-2655 (форми Ф), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300» за 2018 рік у розмірі 15 087,46 грн;
- №0006090-3314-2655 (форми Ф), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300» за 2018 рік у розмірі 83 860,58 грн;
- №0006091-3314-2655 (форми Ф), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300» за 2018 рік у розмірі 26 991,75 грн.
26.12.2019 позивач сплатив податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у м. Києві від 15.10.2019 №0006087-3314-2655, №0006088-3314-2655, №0006089-3314-2655, №0006090-3314-2655, №0006091-3314-2655 на загальну суму 207 436,26 грн, що підтверджується квитанціями від 26.12.2019 №46925397, №46925268, №46925267, №46925159, №46925158, №46924965, №46924964, №46925479.
23.12.2019 позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації щодо нарахованих сум з податку на нерухоме майно.
Листом від 08.01.2020 №201/Ш/26-15-33-14-23 ГУ ДПС у м. Києві повідомило позивача, що на виконання вимог підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України було проведено обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік гр. ОСОБА_1 , а саме сформовано ППР від 15.10.2019 №0006087-3314-2655 на суму 58637,25 грн, №0006088-3314-2655 на суму 22859,22 грн, №0006089-3314-2655 на суму 15087,46 грн, №0006090-3314-2655 на суму 83860,58 грн, №0006091-3314-2655 на суму 26991,75 грн.
У листі зазначено, що за наявними базами даних ДПС та реєстру речових прав гр. ОСОБА_1 є власником в 2018 році п'яти об'єктів нежитлової нерухомості.
Позивач не погодився з такими рішеннями відповідача та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із підпунктом 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За правилами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За приписами підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Відповідно до абзацу третього додатку «Б» до ДБН В.2.3-15:2007 автостоянка - це спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.
Отже, відкриті автостоянки площею 810,5 кв.м, 1228,0 кв.м, 3150,0 кв.м, 1450,0 кв.м та 4505,0 кв.м. не є в розумінні ПК України об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку із чим у відповідача були відсутні підстави для визначення сум податкових зобов'язань.
25.06.2020 року ГУ ДПС у м. Києві винесло ППР про визначення ОСОБА_1 грошових зобов'язань, а саме: № 0231753-3314-2655 про сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки; податковий період - 2019 рік; сума податкового зобов'язання - 93 996,83 грн; № 0231754-3314-2655 про сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки; податковий період - 2019 рік; сума податкового зобов'язання - 65 724,75 грн; № 0231755-3314-2655 про сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки; податковий період - 2019 рік; сума податкового зобов'язання - 16 911,08 грн; № 0231756-3314-2655 про сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки; податковий період - 2019 рік; сума податкового зобов'язання - 30 254,25 грн; № 0231757-3314-2655 про сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки; податковий період - 2019 рік; сума податкового зобов'язання - 25 622,22 грн.
Податок на нерухоме майно був розрахований на 5 відкритих автостоянок площею 810,5 кв.м, 1228,0 кв.м, 3150,0 кв.м, 1450,0 кв.м та 4505,0 кв.м. відповідно.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №640/19385/20 зазначені ППР були визнані протиправними та скасовані.
Ухвалюючи вказані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відкриті автостоянки площею 810,5 кв.м, 1228,0 кв.м, 3150,0 кв.м, 1450,0 кв.м та 4505,0 кв.м. не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку із чим у відповідача ГУ ДПС у м. Києва були відсутні підстави для визначення сум податкових зобов'язань, ППР №0231753-3314-2655, №0231754-3314-2655, №0231755-3314-2655, №0231756-3314-2655, №0231757-3314-2655 від 15.06.2020 є необґрунтованими, а тому протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №640/19385/20 зазначено, що листом від 03.12.2021 №11313/Г/26-15-24-08-23 відповідачем в ході проведеного аналізу інтегрованої картки платника по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, повідомлено позивача, що об'єкти нежитлової нерухомості (відкриті автостоянки), що належать на праві власності останнього, не є об'єктами оподаткування на 2019 рік, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.06.2020 № 0231753-3314-2655, № 0231754-3314-2655, № 0231755-3314-2655, № 0231756-3314-2655, № 0231757-3314-2655 вважаються відкликаними (скасованими).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 640/10202/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко