Справа №387/263/26
Провадження №2/399/324/2026
Іменем України
05 травня 2026 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст капітал» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24600 гривень.
Представник позивача позов мотивував тим, що 29.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4018382 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура України» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Відповідно до реквізитів договору № 4018382 від 29.09.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «P738». Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.
Враховуючи зазначене, той факт, що договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може бути спростовано.
Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему iPay.ua, на підставі укладеного договору ФК-П-19/03-01 про організацію переказу коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
За інформацією в листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до зазначеного договору № 4018382 від 29.09.2023 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн.
З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачці перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку, що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
29.10.2023 відповідачка не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту.
Сума заборгованості за договором розрахована первісним кредитором в формі поденного розрахунку заборгованості, у відповідності до умов договору.
Умовами договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», є фінансовою установою, про що було отримано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» має право укладати договори факторингу.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.
У даній справі, відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення договору факторингу про відступлення ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» належне йому право вимоги.
Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 24.05.2024 року № 24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4018382 від 29.09.2023 року загальна сума заборгованості склала 17280 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 3000 грн., заборгованості за процентами - 14280 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, зазначені вище, те, що за договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача, вимоги позивача до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню у сумі 3000 грн.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору, а саме: з 29.09.2023 року по 24.05.2024 року, у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 14280 грн.
Станом на дату укладання договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії договору № 4018382 від 29.09.2023 року не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» у період з 25.05.2024 року по 23.09.2024 року (122 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 7320 грн. На підставі вищевикладеного просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив проводити судовий розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомила. Відзив на позовну заяву не подавала та клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено що 12.03.2019 року між ТОВ «УПР» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір № РК-П-19/03-01, відповідно до якого є надання послуг замовником партнеру з переказу коштів та співробітництво сторін з метою надання клієнтів послуг виплати. Товариство приймає платежі від клієнтів, здійснює обробку інформації про прийнятті платежі та передає її замовнику а порядку визначеному умовами цього договору, здійснює переказ коштів на рахунок замовника по прийнятим платежам на умовах визначених цим договором /а.с. 29-31/.
29.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4018382 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого останньому надались кошти в розмірі 3000 гривень, строком на 360 днів, графіком платежів, стандартною процентною ставкою 2 % в день та застосуванням її в межах строку кредиту, зниженою процентною ставкою 1, 3 % в день та застосуванням її в пільговому періоді, наданням кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 , паспортом споживчого кредиту. Договір укладений в письмовій електронній формі, шляхом підписання його електронним одноразовим ідентифікатором /а.с. 53-66, 48/.
24.05.2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (ТОВ «ФК «Фінтраст капітал») та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до боржників в тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідно до Витягу з реєстру боржників до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4018382 в розмірі 17280 гривень, з яких: заборгованість за кредитним договором - 3000 гривень, заборгованість за відсотками - 14280 гривень /а.с. 19-21, 37-42, 77-78/.
Згідно листа за вих. № 2381-3105 від 31.05.2024 року ТОВ «УПР» повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про те, що відповідно до укладеного між Товариствами договору здійснено успішно переказ коштів на суму 3000 гривень, на картковий рахунок № НОМЕР_1 від 29.09.2023 року /а.с. 47/.
Листом від 27.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» повідомило боржників про відступлення права грошової вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» /а.с. 67/.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 24.05.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 4018382 від 29.09.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 17280 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000 гривень, заборгованість за відсотками - 14280 гривень /а.с. 69-73/.
Згідно розрахунку заборгованості за 122 календарних дня (25.05.2024-23.09.2024) ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за кредитним договором № 4018382 від 29.09.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 7320 гривень, нараховані відсотки в періоді - 7320 гривень /а.с. 74-75/.
На виконання ухвали суду від 27.03.2026 року АТ «Ощадбанк» повідомило про те, що на ім'я ОСОБА_1 , відкрито рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 та 29.03.2024 року на картковий рахунок зараховані кошти в розмірі 3000 гривень, про що свідчить платіжна інструкція № 1390820169412 /а.с. 119-121/.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно дост. 611 ЦК України,у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положеньст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який набрав чинності 30.09.2015), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ( частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.
Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або процентів матеріали справи не містять.
Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Лінеура Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Отже, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У даній справі відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» договору факторингу.
Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу від 24.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором не тільки у розмірі 17280 грн., яке виникло на момент укладення цього договору, а й на майбутні грошові вимоги, які можуть виникнути відповідно до умов кредитного договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» не повернуті, то сума заборгованості по виконанню кредитного договору, а саме 3000 грн. тіло кредиту, 14280 грн. нараховані проценти підлягають стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна».
Із змісту позовної заяви вбачається, що відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту № 4018382 від 29.09.2023 року укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 зі строком кредитування у 360 днів, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в межах цього строку у період із 25.05.2024 року по 23.09.2024 року нарахувало проценти за стандартною процентною ставкою в сумі 7320 грн. за 122 календарні дні.
Відповідно, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» правомірно нараховувало передбачені договором проценти за користування кредитом за період із 25.05.2024 року по 23.09.2024 року в сумі 7320 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача розмірі 2662, 40 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що при малозначності даної справи стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 133, 137, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822 (що зареєстроване за адресою: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) суму заборгованості загальною сумою в розмірі 24600 (двадцять чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок, витрати зі сплати судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шісдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.М. Лях