Справа №: 398/696/26
провадження №: 2/398/1954/26
Іменем України
"06" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Боровський Валерій Антонович, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача
ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» 10 лютого 2026 року звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33 440,00 грн та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2025 року між первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 38068-05/2025 на суму 8 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу № 25092025/1 від 25.09.2025 року. Згідно з розрахунком позивача, сума заборгованості становить 33 440,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 8 640,00 грн - заборгованість за відсотками; 800,00 грн - сума комісії за видачу кредиту; 16 000,00 грн - сума заборгованості за штрафом.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Боровський В.А. відзиву на позовну заяву до суду не подали, свою позицію чи заперечення щодо заявлених позовних вимог і розрахунку заборгованості не висловили.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 13 березня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач Спільник А.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 06 травня 2026 року від представника відповідача - адвоката Боровського В.А. до суду надійшло клопотання, у якому він просив проводити розгляд справи без його участі та без участі відповідача за наявними в справі доказами. Відзиву на позовну заяву відповідач та його представник не подали. Жодних заперечень щодо позовних вимог від них не надійшло.
Оскільки у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 16.05.2025 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало обов'язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій. Паспорт підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W351.
16 травня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання фінансового кредиту № 38068-05/2025. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором ?889, надісланим на повідомлений ним номер телефону, про що зазначено в реквізитах договору.
Договором встановлені такі умови кредитування:
сума кредиту - 8 000,00 грн;
строк кредитування - 120 днів (кінцева дата погашення - 12.09.2025);
процентна ставка - фіксована у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості;
комісія за видачу кредиту - 800,00 грн, що складає 10,00% від суми кредиту та нараховується одноразово при його видачі;
штраф (неустойка) - відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку прострочення сплати платежів передбачено нарахування неустойки у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу. Згідно з п. 5.3.1 Договору встановлено обмеження: у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача, реквізити якої позичальник самостійно вказав у договорі. Ця обставина підтверджується наданим позивачем листом сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ») Вих. №3426_251202115203 від 02.12.2025 року. Згідно з цим документом, транзакцію на суму 8 000,00 грн було успішно проведено 16.05.2025 року об 11:00:04 на вказану платіжну картку відповідача (маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції 742925988).
Порушення зобов'язання та розмір заборгованості
Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості за період з 16.05.2025 по 18.06.2025 року та підсумковим розрахунком ТОВ «ФК «ЄАПБ» за період з 25.09.2025 по 31.12.2025 року, відповідач ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював.
Відповідно до зазначених розрахунків, станом на дату переходу права вимоги та на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму 33 440,00 грн. Ця сума складається з:
заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 8 000,00 грн;
заборгованості за нарахованими відсотками - 8 640,00 грн;
комісії за видачу кредиту - 800,00 грн;
заборгованості за штрафом - 16 000,00 грн.
Як відображено у розрахунках, нарахування відсотків здійснювалося первісним кредитором у межах 120-денного строку кредитування з 16.05.2025 по 12.09.2025 року. Після переходу права вимоги (25.09.2025 року) новий кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» додаткових нарахувань процентів чи штрафних санкцій не здійснював.
Перехід права вимоги
25 вересня 2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу № 25092025/1, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 38068-05/2025 від 16.05.2025 року. Це підтверджується наданими позивачем копіями зазначеного договору факторингу, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 25.09.2025 року та Витягом з Реєстру боржників (Додаток №1 до Договору факторингу), у якому під порядковим номером 4734 зафіксовано суму заборгованості відповідача на дату відступлення в розмірі 33 440,00 грн. Оплатність відступлення прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 117 від 29.09.2025 року про перерахування позивачем коштів у сумі 4 255 200,78 грн (через АТ «ПУМБ»).
Норми права, які застосував суд
На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.
Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною третьою статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ №164 від 29.07.2022р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до частини 3 статті 21 ЗУ «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотивована оцінка і висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 38068-05/2025 від 16.05.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням процентів, комісії та неустойки (штрафу), і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін правові наслідки. Належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів підтверджується листом платіжної системи iPay.ua, тоді як відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.
Враховуючи, що кредит згідно з умовами договору видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, правовідносини щодо здійснення платіжної операції регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року.
Розрахунки між первісним кредитором та відповідачем проводилися за посередництвом платіжної системи сервісу iPay.ua (ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»). Належне виконання кредитором своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів підтверджується листом вказаної платіжної установи. Відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 року, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Отже, наданий позивачем лист платіжної системи є належним, допустимим та достатнім доказом фактичного перерахування кредитних коштів. Відповідач жодних доказів (зокрема виписок з власного рахунку) на спростування цього факту суду не надав.
Оцінюючи розмір заборгованості, суд виходить з такого. Основна сума боргу (тіло кредиту) у розмірі 8 000,00 грн є доведеною та підлягає стягненню.
Вимога про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 8 640,00 грн підлягає задоволенню, оскільки таке нарахування здійснено кредитодавцем правомірно за встановленою кредитним договором процентною ставкою та виключно в межах узгодженого сторонами 120-денного строку кредитування, що узгоджується зі ст. 1048, 1054 ЦК України та правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Застосована процентна ставка не перевищує передбачених ч.5 ст.8 ЗУ “Про споживче кредитування» обмежень денної процентної ставки, тобто не перевищує 1%.
Вимога про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 800,00 грн також є обґрунтованою. Ця сума є одноразовою виплатою, що визначена умовами договору, включена до загальних витрат за споживчим кредитом та відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Така комісія пов'язана саме з наданням кредиту і не включає плату за послуги, які згідно із законом повинні надаватися споживачу безоплатно, зокрема за інформування про кредитеу зхаборгованість.
Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення штрафу (неустойки) у розмірі 16 000,00 грн, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання. Водночас, згідно з частиною 3 статті 1054 ЦК України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Спеціальним нормативно-правовим актом у цій сфері є Закон України «Про споживче кредитування».
Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року було внесено зміни до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими пільги щодо звільнення від сплати неустойки застосовуються лише до договорів про споживчий кредит, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності цими змінами. Враховуючи те, що положення Цивільного кодексу України прямо відсилають до спеціального закону у сфері споживчого кредитування, суд вирішує вказану колізію на користь норм спеціального закону. Оскільки спірний кредитний договір укладено 16.05.2025 року, тобто після закінчення встановленого законодавцем перехідного періоду, пільги щодо заборони нарахування неустойки у період воєнного стану на відповідача не поширюються. Відтак, позивач мав законне право нараховувати неустойку.
Згідно з частиною 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором. Одержана відповідачем сума кредиту становить 8 000,00 грн, відповідно, граничний розмір неустойки становить 16 000,00 грн. Заявлена до стягнення сума штрафу не перевищує встановлену спеціальним законом максимальну межу.
Оцінюючи можливість застосування частини 3 статті 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, суд виходить з того, що таке зменшення можливе, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Оскільки розмір нарахованого штрафу відповідає встановленому спеціальним Законом України «Про споживче кредитування» ліміту, суд не може вважати його таким, що значно перевищує розмір збитків. Крім того, відповідно до принципу диспозитивності та змагальності (ст. 13, 81 ЦПК України), суд розглядає справу на підставі доказів сторін. Відповідач та його представник відзиву на позовну заяву не подали, жодних доводів та доказів щодо наявності передбачений ч.3 ст.551 ЦК України “інших обставин, які мають істотне значення» для зменшення штрафу не навели. За таких умов зменшення судом з власної ініціативи розміру нарахованої неустойки суперечило б зазначеним нормам закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 33 440,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 38068-05/2025 від 16.05.2025 року у загальному розмірі 33 440 (тридцять три тисячі чотириста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 06 травня 2026 року.
Суддя В.В. Орловський