Справа №: 398/1469/26
провадження №: 1-кс/398/570/26
Іменем України
"06" травня 2026 р. м. Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрія клопотання заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000415 від 14.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рудний Кустанайської області, Казахстан, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку 2010 року народження, осіб похилого віку на утриманні немаючого, депутатом будь-яких рад не являється, раніше не судимого
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Заступник начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Олександрійської окружної прокуратури в Кіровоградській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.06.2026 включно.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначила, що ОСОБА_5 , в порушення п. п. 1,2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, вчинив умисні протиправні дії з незаконного придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого дозволу.
У виконання злочинного задуму, влітку 2025 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на березі річки м. Олександрія Кіровоградської області, віднайшов предмет, зовні схожий на пістолет.
У цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на привласнення знайденої вогнепальної зброї. Реалізовуючи свої злочинні умисні дії ОСОБА_5 узяв предмет, схожий на пістолет до рук, таким чином незаконно придбав знайдену вогнепальну зброю та без передбаченого законом дозволу, залишив їх при собі, після чого, без передбаченого законом дозволу, почав умисно зберігати вищевказаний предмет.
Продовжуючи свої умисні злочинні дії, влітку 2025 року, ОСОБА_5 , переніс незаконно придбану вогнепальну зброю за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу, зберігав.
В період часу з 18:07 годин по 18:46 годин 13.03.2026, під час затримання ОСОБА_5 , в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: вулиця Шевченка, 66 а, міста Олександрія Кіровоградської області було виявлено та вилучено пістолет, який відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/3497-БЛ від 25.03.2026 являється вогнепальною зброєю: гладкоствольним самозарядним пістолетом, який співпадає з моделлю газового пістолета «MAUSER Mod.90» калібру 9 мм P.A. Knall, серійний номер НОМЕР_1 , призначеного для стрільби газовими та шумовими патронами калібру 9 мм P.A. Knall, але в наданому на дослідження вигляді не має технічного забезпечення для стрільби виключно шумовими та газовими патронами калібру 9 мм Р.А.К. та придатний для здійснення пострілів снарядами (свинцевими картечними діаметром 7 мм), що заряджаються з боку дульного зрізу ствола, окремо від шумового патрона, при цьому вистріляні снаряди володіють достатньою вражаючою здатністю (від 2,39 до 2,86 Дж/мм2); сім предметів, схожих на патрони, які, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-26/3494-БЛ від 25.03.2026 являються пістолетними патронами "несмертельної дії" (травматичної), з гумовими кулями, калібру 9 мм Р.А., промислового виготовлення, які використовуються для стрільби з пістолетів калібру 9 мм Р.А., які призначені для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами "несмертельної дії" , гумовими кулями, чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, та відноситься до категорії боєприпасів у зв?язку з тим, що вистріляний снаряд володіє достатньою вражаючою здатністю та шість предметів, схожих на патрони, які, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-26/3475-БЛ від 19.03.2026 являються пістолетними патронами "несмертельної дії" (травматичної), з гумовими кулями, калібру 9 мм Р.А., промислового виготовлення, які використовуються для стрільби з пістолетів калібру 9 мм Р.А., які призначені для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами "несмертельної дії", гумовими кулями, чи аналогічними за своїми властивостями ментальними снарядами та відноситься до категорії боєприпасів, які ОСОБА_5 носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину проти громадської безпеки, а саме: у незаконному придбанні, носінні та зберіганні зброї та боєприпасів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
17.04.2026 слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за погодженням прокурора Олександрійської окружної прокуратури, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч.ч.1,2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 14.03.2026 були внесені відомості до ЄРДР за №12026121060000415 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
17.04.2026 слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за погодженням прокурора Олександрійської окружної прокуратури, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 , до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин.
При вирішенні клопотання суд виходить з того, що при обранні запобіжного заходу сторона обвинувачення повинна довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.
Висновки слідчого щодо наявності таких обставин, виходячи з положень ст. 178 КПК України, мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану).
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, тобто така заборона не передбачає примусової ізоляції підозрюваного від суспільства.
В обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий послався лише на стандартне посилання про можливість ухилення підозрюваного від слідства, та суду, та незаконно впливати на свідків, що є явно недостатнім і не вказує на доведеність обставин, передбачених ст.178 КПК України. При цьому з посилань сторін вбачається, що підозрюваний від участі у слідчих діях не ухилявся, відомості про неналежне виконання ним процесуальних обов'язків також відсутні.
Крім того, за вказаною в клопотанні адресою обраною для цілодобового домашнього арешту по АДРЕСА_2 , підозрюваний не зареєстрований, даних на підтвердження його права власності на будинок чи його родичів, або згоди власників на його проживання в цьому будинку не надано.
У зв'язку із викладеним на підставі ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний винести ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати,що існує, хоча бодин ізризиків,але недоведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність слідчим і прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, вважаю можливим відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати щодо підозрюваного інший більш м'який запобіжний захід.
З огляду на викладене, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків буде достатнім застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000415 від 14.03.2026, за про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 17.06.2026 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою;
- не спілкуватися зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Кіровоградській області.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених обов'язків - до 17.06.2026 року включно.
Контроль, за виконанням підозрюваним обов'язків, зазначених в ухвалі суду, покласти на заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_6 , яка здійснює досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень за №12026121060000415 від 14.03.2026року та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали оголошено о 08:00 год 07.05.2026 р.
Слідчий суддя ОСОБА_7