Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/326/26
Провадження № 3/391/101/26
07.05.2026р. селище Компаніївка
Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Капиш В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , курсанта 2 навчального взводу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за ч.1 ст.172-10 КУпАП, -
До Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-10 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 в порушення вимог ст.ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 12 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2025 № 2602 «Про складання Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією, курсантами НОМЕР_3 навчального батальону школи індивідуальної підготовки», приблизно з 08.00 год 09.09.2025, перебуваючи в сісці тимчасової дислокації 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , відмовився від виконання законних вимог командира військової частини НОМЕР_1 , визначених наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2602 від 09.09.2025 -скласти Військову присягу на вірність Українському народові, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 чт. 172-10 КУпАП.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в якій просив слухати справу за його відсутності, вину не визнав, зазначив, що є християнином ОЦХВЕ не може служити, давати присягу, виконувати накази які суперечать віросповіданню та має право на заміну військової служби на невійськоу альтернативну.
Згідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України).
Відповідно до ч.4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, по всій території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб запроваджено воєнний стан, який триває на даний час.
У відповідності до ч.3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Ч.3 ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці не мають права відмовлятися або ухилятися від виконання обов'язків військової служби з мотивів релігійних переконань та використовувати службові повноваження для релігійної чи атеїстичної пропаганди.
Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 15.04.2025 р., (справа №573\406\24, провадження №51-317км25), перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов'язку усіма громадянами України, незалежно від релігійних переконань. Військовий напад на державу та, відповідно, самооборона проти такої агресії є тим винятковим випадком, який дозволяє державі впроваджувати певні пропорційні обмеження для можливості відмови від військової служби з релігійних мотивів, за яким не можна вести мову про порушення ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже і сама Україна є підписантом вказаної Конвенції, а відтак, якщо її існування поставлено під загрозу внаслідок військового нападу, то очевидним є те, що держава повинна вжити всіх можливих заходів для самозбереження (у тому числі мобілізації військовозобов'язаних).
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-10 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення ОДМ №183 від 20.03.2026 року, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 172-10 КУпАП;
-витягом із наказу командира військової частини №260 від 04.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 є таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_1 ;
-наказом №3870 від 09.09.2025 командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого з 09.09.2025 р. ОСОБА_1 зараховано на навчання в 3 навчальний батальйон школи індивідуальної підготовки;
- наказом №2602 від 09.09.2025 командира військової частини НОМЕР_1 , про складення військової присяги військовослужбовцями військової служби призваними за мобілізацією, курсантами НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, серед переліку яких значиться ОСОБА_1 , який відмовився від складення присяги;
-рапортом відповідно до якого курсант ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2025 р. №2602 «Про складення Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією, курсантами 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки», свою відмову мотивував релігійними переконаннями.
- наказом № 3931 від 11.09.2025 командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування за фактом відмови приймати військову присягу курсантом 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ОСОБА_1
-копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 ;
- актом службового розслідування за фактом непокори відкритої відмови виконати наказ курсантом 2 навчального взводу 2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки солдатом ОСОБА_1
-письмовими поясненнями головного сержанта ОСОБА_2 , який підтвердив, що солдат ОСОБА_1 відмовився приймати присягу, мотивуючи свою відмову релігійними переконаннями
-аналогічними письмовими поясненнями капітана ОСОБА_3 .
Згідно Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.10.2025 р. №3373, за порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.6.11.16.17,130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, за відмову від виконання наказу командира ВЧ в умовах воєнного стану, відмову від несення обов'язків військової служби курсанта - солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
Дослідивши надані суду докази, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП, тобто відмова від виконання законних вимог командира (начальника).
При призначенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому необхідним і достатнім є стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень, оскільки дане правопорушення - є порушенням (невиконанням) військових обов'язків.
Керуючись ст.ст.33, 172-10, 279, 280, 283 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) (Отримувач коштів: ГУК у Кіровоградській обл./тг Компан/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача Казначейство України ЕАП (ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA 658999980313070106000011485, Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп) (ГУК у м. Києві 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).).
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання
У разі несплати правопорушником у зазначений термін штрафу у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові.
Постанову може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області в десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.М. Капиш