ЄУН 396/466/26
Номер провадження по справі 1-кп/387/136/26
про продовження строку тримання під вартою
06 травня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника
( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025121080000385 від 16.12.2025, яке надійшло з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, не працює, не маючому освіти, в силу ст.89 КК України такий, що не має судимості,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 17 березня 2026 року надійшов обвинувальний акт з Кропивницького апеляційного суду зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025121080000385 від 16.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки на стадії досудового розслідування він фактично ухилявся від органів досудового розслідування та був відсутній за місцем свого проживання.
Крім того, за словами прокурора, під час затримання у ОСОБА_6 були виявлені проїзні квитки на потяг до іншого населеного пункту, що може свідчити про намір залишити місце проживання.
Також прокурор вказав на наявність ризику незаконного впливу на потерпілу, зокрема, що обвинувачений до початку судового розгляду намагався схилити її до зміни показань, повідомляючи про можливе призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Окрім цього, на думку прокурора, обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків з метою зміни їх показань на свою користь.
Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала. Просила змінити запобіжний захід її підзахисного на цілодобовий домашній арешт. Також у судовому засіданні зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені та є необґрунтовані. Водночас тяжкість інкримінованого правопорушення не є підставою тримати під вартою її підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання про продовження запобіжного заходу заперечив, а також підтримав позицію захисника щодо зміни запобіжного заходу тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки проживає у цивільному шлюбі та може перебувати з місцем проживання його знайомої.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що у разі його перебування на волі вона відчуватиме занепокоєння за свою безпеку.
Суд заслухавши позицію прокурора та учасників кримінального провадження, доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з матеріалів справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 18.03.2026, обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 16 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_6 у цьому кримінальному продовженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до вимог кримінального закону відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Суд також бере до уваги, що на даний час не встановлено наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, оскільки сам по собі факт проживання зі співмешканкою, яка має дітей, не свідчить про наявність таких зв'язків у розумінні кримінального процесуального закону.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обвинувачений був відсутній за місцем свого проживання та був затриманий працівниками поліції лише 20.12.2025.
Також встановлено, що під час затримання у ОСОБА_6 були виявлені проїзні квитки на потяг до іншого населеного пункту, що може свідчити про намір залишити місце проживання.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_2 , громадянин України, не одружений, не працює, не має освіти, в силу ст.89 КК України такий, що не має судимості водночас раніше вчиняв кримінальні правопорушення. При цьому суд вважає інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить можливість ОСОБА_6 впливати на потерпілу та свідків. Отже наявні ризики передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд зазначає, що на даний час інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть усунути зазначені судом ризики, отже на даному етапі судового розгляду зазначені відносно обвинуваченого ризики не зменшилися.
Доводи сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, - спростовуються вищевикладеними обставинами та підставами. Більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства щодо потерпілої похилого віку, а тому відсутні підстави для призначення застави.
З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 331 КПК України суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до о 14 години 35 хвилин 04 липня 2026 року, без визначення застави.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію до 14 години 35 хвилин 04 липня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_6 , захиснику та направити для відома та виконання начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1