Справа № 353/324/26
Провадження № 2/353/394/26
07 травня 2026 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТзОВ «Бізнес Позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 084560-КС-007 про надання кредиту від 05.08.2025 року, що становить 103131,28 грн., та складається з: 44734,28 грн. прострочених платежів по тілу кредиту, 25051,04 грн. прострочених платежів по процентах, 33345,96 грн. заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у зв'язку з чим станом на 12.03.2026 року допустила виникнення заборгованості по кредитному договору в загальній сумі 103131,28 грн., яку слід стягнути на користь кредитодавця. Також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати по сплаті судового збору та справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без участі представника позивача. Крім цього у позовній заяві просив витребувати докази, а саме витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, в т.ч. інформацію про видачу ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та інформацію про рух коштів по вказаній банківській картці за період з 05.08.2025 року по 20.01.2026 року включно.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2026 року вирішено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд якої провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання нею заперечення, а позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Також вказаною ухвалою було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду належним чином посвідчені документи, які містять інформацію видачу та належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 та руху коштів по ній за період з 05.08.2025 року по 20.01.2026 року включно з відображенням часу зарахування коштів на суму 75000,0 грн.
16.04.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду направив на адресу суду витребувану інформацію.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача ТзОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, відзиву на позовну заяву суду не надала, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідачка про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву суду не надала, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи - http://my.bizpozyka.com/ від 10.03.2026 року ОСОБА_1 (відповідачка) 05.08.2025 року звернулась до ТзОВ «Бізнес Позика» (позивач) з анкетою клієнта, в якій зазначила про необхідність отримання бажаного кредиту в сумі 75000,0 грн. (а.с. 30 зворот).
У зв'язку з цим 05.08.2025 року ТзОВ «Бізнес Позика» (позивач) було направлено ОСОБА_1 (відповідачка) пропозицію укласти Договір (оферта) № 084560-КС-007 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 19 зворот - 24 зворот).
Відповідно до умов вищезазначеної Оферти, ТзОВ «Бізнес Позика» (позивач) пропонує ОСОБА_1 (відповідачка) укласти Договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Умови кредитування: тип кредиту - «кредит»; строк кредиту - 24 тижні; процентна ставка - 1 % в день фіксована; комісія за видачу кредиту - 15000,0 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 75000,0 грн.; строк дії договору - до 20.01.2026 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 185554,75 грн.; загальні витрати за кредитом - 110554,75 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6914,67 %; денна процентна ставка - 0,87 %.
05.08.2025 року ОСОБА_1 (відповідачка) прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) ТзОВ «Бізнес Позика» (позивач) щодо укладення Договору № 084560-КС-007 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) на вищевказаних умовах, підписавши даний акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3717. Також підтвердила своє ознайомлення з умовами, викладеними в Паспорті споживчого кредиту шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-5518, у відповідності до п. 3.2.10 кредитного договору (а.с. 13-14, 25-29 зворот).
У зв'язку з цим 05.08.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Договір № 084560-КС-007 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 75000,0 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика» (а.с. 14 зворот - 19).
Підписанням цього договору позичальник підтвердила, що ознайомлена з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно достримуватись їх та відповідно, уклала договір з вільним волевиявленням (п. 11.4.4 Договору) (Правила надання споживчих кредитів а.с. 31 зворот - 37 зворот).
Згідно підписаного сторонами Паспорту споживчого кредиту, який визначає умови кредитування, сторони погодили, що строк кредитування складає 24 тижні (169 днів), сума кредиту становить 75000,0 грн., тип процентної ставки - фіксована, комісія - 15000,0 грн., загальні витрати за кредитом - 110554,75 грн.; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 185554,75 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6914,67 % (а.с. 13-14).
Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення 05.08.2025 року Договору № 084560-КС-007 про надання кредиту, ОСОБА_1 (відповідачка) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі ознайомилась з умовами споживчого кредиту, підписала паспорт споживчого кредиту та Договір про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними одноразовими ідентифікаторами (UA-5518 та UA-3717) у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 30).
05.08.2025 року кредитні кошти в розмірі 75000,0 грн. були перераховані відповідачці на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений у Договорі № 084560-КС-007 про надання кредиту, про що свідчать підтвердження ТзОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів (а.с. 31) та виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому у АТ КБ «ПриватБанк» за період з 05.08.2025 року по 20.01.2026 року (а.с. 83-83 зворот).
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Так відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19.
Оскільки у копії Договору № 084560-КС-007 про надання кредиту від 05.08.2025 року та паспорті споживчого кредиту наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема: сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, комісія, графік платежів, а ці документи підписані власноручним електронним підписом відповідачки (одноразовими ідентифікаторами UA-5518 та UA-3717), суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідачка не підписувала кредитний договір та не була проінформований про всі істотні умови кредитного договору.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому за змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачка не виконала своїх договірних зобов'язань за Договором № 084560-КС-007 про надання кредиту від 05.08.2025 року та станом на 11.03.2026 року допустила перед позивачем заборгованість, яка нарахована за період з 05.08.2025 року по 20.01.2026 року (в межах строку кредитування 169 днів) і становить 103131,28 грн., та яка складається з: 44734,28 грн. заборгованості за тілом кредиту; 25051,04 грн. заборгованості за відсотками, 33345,96 грн. заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 11 зворот - 12).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачкою по справі суду не представлено.
Щодо нарахованої позивачем заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 33345,96 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до розрахунку позивача нараховання заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України розраховано за період з 03.09.2025 року по 20.01.2026 року.
Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, з нього не може бути стягнуто нараховану заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і є безпідставними, а тому в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 33345,96 грн. слід відмовити.
Крім цього з розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачкою було частково погашено заборгованість за кредитом, в т.ч. на суму 4154,04 грн., яка була зарахована позивачем на погашення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, які підлягали б списанню.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про правомірність нарахувань за процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором у період дії воєнного стану, сплачені відповідачкою кошти на погашення заборгованості за вказаним договором в загальній сумі 4154,04 грн., які були зараховані на погашення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, слід зарахувати на погашення наявної заборгованості, а саме за процентами.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Беручи до уваги розрахунок заборгованості, складений позивачем, враховуючи сплачені позичальником суми на погашення заборгованості, залишок заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить: 44734,28 грн. заборгованості за тілом кредиту; 20897,0 грн. (25051,04 грн. - 4154,04 грн. = 20897,0 грн.) заборгованості за нарахованими процентами за період з 05.08.2025 року по 20.01.2026 року.
Згідно ст. 16 ЦК України однією з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Договором № 5084560-КС-007 про надання кредиту від 05.08.2025 року в загальному розмірі 65631,28 грн., яка складається з: 44734,28 грн. заборгованості за тілом кредиту, 20897,0 грн. заборгованості за процентами. В решті вимог позову слід відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При такому вирішенні позову з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1694,35 грн. (платіжна інструкція № 7855 від 23.03.2026 року, а.с. 48).
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-282 354-355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 16, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626, 629, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Договором № 5084560-КС-007про надання кредиту від 05.08.2025 року, яка станом на 12.03.2026 року становить 65631,28 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот тридцять одна гривня 28 копійок) та складається з: 44734,28 грн. (сорок чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні 28 копійок) заборгованості за тілом кредиту, 20897,0 грн. (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 00 копійок) заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, - 1694,35 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто чотири гривні 35 копійок) понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА