Справа № 640/12272/22 Головуючий у 1 інстанції: Буряк І.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
06 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі - ТОВ «Сільпо-Фуд») звернувся до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.06.2022 № 126/32-00-07-01-03-29 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5100,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.06.2022 № 126/32-00-07-01-03-29.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що позивачем порушено п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, проведено розрахункові операції при продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, апелянт зазначає, що факт порушення підтверджується витягом розрахункових операцій з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій Державної податкової служби України.
19 травня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Сільпо-Фуд» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 40720198, вказана адреса місця знаходження: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова,1.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Сільпо-Фуд» (початок 19.04.2022 о 13-19) за результатами якої складено Акт від 28.04.2022.
Вказаним Актом установлено порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункової операції при продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, згідно наданих до органу ДПС електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольних стрічках РРО Ekcelio ЕР-700 ФН 3000270115, який використовувався у магазині, що перевірявся, установлено реалізацію 05.08.2020 о 10:05 однієї пляшки горілки «Первак» 40% за ціною 89,99 грн; 13.08.2020 о 13:05 однієї пляшки горілки «Хортиця Срібна» 0,1 л. за ціною 21,99 грн; 14.08.2020 о 13:17 однієї пляшки горілки «Хлібний Дар» класична 0,37 л. 40 % за ціною 66,24 грн; 26.08.2020 о 12:29 однієї пляшки горілки «Первак» особлива пшенична 0,7л. за ціною 129,24 грн.
Акт ТОВ «Сільпо-Фуд» підписано із зауваженнями.
12 травня 2022 року ТОВ «Сільпо-Фуд» складено заперечення до Акта перевірки, де висловлено незгоду із доводами контролюючого органу та прохання висновки акта перевірки від 28.04.2022 скасувати, оскільки всі РРО у магазині, що перевірявся використовуються у режимі програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД, містять найменування товарів, цін та обліку їх кількості. У електронних копіях розрахункових документів, які містяться на контрольних стрічках РРО наявна інформація щодо кодів УКТ ЗЕД, а тому, порушення п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутнє.
За результатами розгляду наведених вище заперечень, листом від 30.05.2022 ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомлено, що подані ТОВ «Сільпо-Фуд» заперечення щодо акта перевірки від 28.04.2022 висновків такого не спростовують.
02 червня 2022 року Східним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення № 126/32-00-07-01-03-29, яким на підставі акта перевірки від 28.04.2022 № 1208/09/15/РРО/40720198 установлено порушення п. 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 100,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДПС України від 30.06.2022 № 6353/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ТОВ «Сільпо-Фуд» залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Положеннями пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР закріплено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Положення).
Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно п. 1 розділу I Положення, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
У відповідності до п. 1 розділу II Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Пунктом 2 розділу II Положення регламентовано, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10).
В силу вимог пункту 3 розділу І Положення, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Східним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2022 року № 126/32-00-07-01-03-29 став висновок податкового органу про порушення ТОВ «Сільпо-Фуд» пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно висновку Акту перевірки, позивачем проведено розрахункові операції при продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: згідно наданих до органу ДПС електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольних стрічках РРО Ekcelio ЕР-700 ФН 3000270115, який використовувався у магазині, що перевірявся установлено реалізацію 05.08.2020 о 10:05 однієї пляшки горілки «Первак» 40% за ціною 89,99 грн; 13.08.2020 о 13:05 однієї пляшки горілки «Хортиця Срібна» 0,1 л. за ціною 21,99 грн; 14.08.2020 о 13:17 однієї пляшки горілки «Хлібний Дар» класична 0,37 л. 40 % за ціною 66,24 грн; 26.08.2020 о 12:29 однієї пляшки горілки «Первак» особлива пшенична 0,7л. за ціною 129,24 грн без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Водночас, як зазначало ТОВ «Сільпо-Фуд» у Запереченнях від 12 травня 2022 року на Акт перевірки, всі РРО на об'єкті ведення господарської діяльності Товариства (м. Івано-Франківськ, вул. Дністерська, 3) використовують режим програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД, містять найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Колегія суддів зазначає, що на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення, зокрема, факт порушення ТОВ «Сільпо-Фуд» вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Так, апелянт зазначає, що факт порушення підтверджується витягом розрахункових операцій з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій Державної податкової служби України.
Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, з огляду на наступне.
Пунктами 1, 2 Розділу ІІ «Функціонування СОД РРО» Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477, встановлено, що СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 червня 2025 року у справі № 380/10520/24, «…дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ».
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 12 серпня 2025 року у справі № 500/5316/21 та від 29 вересня 2025 року у справі № 380/12025/24.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що належним та безпосереднім доказом, який може підтверджувати факт проведення розрахункової операції з порушенням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, є саме розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек), тоді як відомості з Системи обліку даних РРО самі по собі не є достатнім доказом такого порушення.
Разом з тим, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, ані перевіряючими до акта перевірки, ані представниками податкового органу під час розгляду справи судом не було надано оригіналів/копій фіскальних чеків, які підтверджують вчинення ТОВ «Сільпо-Фуд» даного порушення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.06.2022 № 126/32-00-07-01-03-29 та наявність підстав для його скасування.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.