Справа № 620/197/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дубіна М.М.
06 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Транзит» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Транзит» до Державної служби України з безпеки на транспорті - про визнання протиправною та скасування постанови,
ТОВ «Полісся Транзит» звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) в Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.11.2024 №138073 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 34 000,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Полісся Транзит» зазначає, що висновки відповідача про порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт є передчасними та необґрунтованими, оскільки позивач не порушував вимоги Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 в розділі V9 «Рівень екологічних норм» зазначено «Євро-5», що є достатнім документом, що засвідчує відповідність цього транспортного засобу вимогам технічних регламентів, у тому числі щодо рівня екологічних норм, а тому прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, є протиправною.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні обґрунтуванням позовної заяви. Крім того, апелянт підтверджує наявність Сертифіката екологічної безпеки КТЗ його копією, отриманою разом з відповіддю Регіонального Сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях від 21.02.2025 року.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав, подав додаткові пояснення, у яких акцентує увагу, що з 01.01.2016 обов'язкова сертифікація ДТЗ в державній системі сертифікації припинена. Відповідно до діючого законодавства та міжнародних угод, визначено перелік документів, які повинні бути на борту транспортного засобу під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень згідно з дозволами ЄКМТ, зокрема сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн територією яких буде здійснюватися перевезення. Під час перевірки такий сертифікат у позивача був відсутні, отже постанова про накладення на перевізника штрафу є правомірною.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Полісся Транзит» зареєстровано як юридична особа із унікальним ідентифікаційним кодом юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 45426953; основний вид економічної діяльності: 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», якому належить транспортний засіб IVECO, спеціальний вантажний силовий тягач для участі в міжнародному русі, державний номер знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2024 серії НОМЕР_1 .
07.10.2024 відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області з безпеки на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті за результатом рейдової перевірки був складений акт проведення перевірки додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 116194, у якому зафіксовано, під час міжнародного перевезення вантажів за маршрутом Туреччина - Україна перевізник не забезпечив водія документами передбаченими статтею 53 Закону № 2344-III, а саме сертифікатом відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення.
Відповідач, розглянувши матеріали цієї рейдової перевірки прийняв оспорювану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2024 №138073, якою за порушення статті 53 та абзацу 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, а саме виконання міжнародних вантажних перевезень без сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких здійснюється перевезення, на позивача накладено штраф у розмірі 34 000, 00 грн.
Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, ТОВ «Полісся Транзит» звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух», частинами першою та другою статті 29 якого визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Закон № 2344-III визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту та визначає відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно із статтею 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Статтею 49 Закону № 2344-III (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Згідно з абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст.53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III за міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень регламентує стаття 53 цього Закону), за правилами якої до міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що здійснення міжнародних вантажних перевезень здійснюється за наявності, зокрема, сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем 07.10.2024 проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки «IVECO», д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом, д.н. НОМЕР_3 , яким виконувалося міжнародне вантажне перевезення.
Водієм до перевірки надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та міжнародна автомобільна накладна (CMR). Сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких здійснюється перевезення надано не було.
У зв'язку з чим державним інспектором було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.10.2024 року №АР 116194 (далі - Акт), що підтверджується відеозаписом проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) від 07.10.2024 року (доданий в електронному вигляді до відзиву на позовну заяву).
Водій ОСОБА_1 жодних пояснень в Акті не зазначив, копію отримав, про що в Акті зроблено власноручний запис.
Відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 06.11.2024 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місце розгляду справи.
01.11.2024 року представник позивача подав заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату. Задовольнивши заяву про перенесення розгляду справи, 05.11.2024 року відповідач на адресу позивача направив повідомлення про розгляд справи на 27.11.2024 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місце розгляду справи.
27.11.2024 року розгляд справи здійснювався за участі представника позивача Круш Сергій Володимирович, який надав усні пояснення з приводу порушень, зазначених в Акті.
За результатами розгляду справи відповідачем винесена постанова про застосування адміністративно господарського штрафу №138073 від 27.11.2024 року відносно позивача на суму 34000 грн. Копія постанови була направлена позивачу із супровідним листом №105749/45/24-24 від 27.11.2024 року, у зв'язку з відмовою представника позивача отримати її наручно.
Отже, при винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача були чітко дотримані вимоги чинного законодавства.
Апелянт фактично не заперечує факту відсутності сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам України та Туреччини, але вказує на внесення такої інформації у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке надавалося до перевірки.
Тобто, на думку апелянта, відмітка в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу рівня екологічних норм V.9 «Євро-5» виключає необхідність оформлення сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення.
З цього приводу колегія суддів враховує наступне.
Європейську Конференцію Міністрів транспорту (далі ЄКМТ) як міжурядову організацію було засновано в Брюсселі 17 жовтня 1953 р. установчим Протоколом ЄКМТ з метою розвитку міжнародних перевезень наземним транспортом, насамперед, загальноєвропейських автомобільних перевезень вантажів та об'єднання пов'язаних із цим ринків. Уряд України приєднався до цієї організації в 1996 році шляхом підписання Установчого протоколу Міністром транспорту України, що діяв на підставі повноважень, наданих постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1996 року № 344, відповідно до якої Міністерство транспорту України (нині - Міністерство розвитку громад та територій України) було уповноважено виконувати зобов'язання щодо участі України в ЄКМТ. У травні 2006 року ЄКМТ було перетворено в Міжнародний транспортний форум, далі- МТФ (International Transport Forum, ITF). Отже, всі прийняті резолюції підлягають обов'язковому виконанню учасниками ЄКМТ. Резолюцією ITF/IRU(2022) «Багатостороння квота ЄКМТ. Настанова користувача» Міжнародного Транспортного Форуму, яка є спільною публікацією Міжнародного транспортного форуму та Міжнародного союзу автомобільного транспорту (IRU) щодо багаторазових дозволів ЄКМТ визначено перелік документів, які повинні бути на борту транспортного засобу під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень згідно з дозволами ЄКМТ, зокрема це сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення.
Отже, на борту транспортного засобу повинен обов'язково перебувати оригінал вищезазначеного сертифікату.
Відповідно до положень ч.1 статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Згідно статті 53 Закону №2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. Частиною 3 статті 53 Закону №2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:
- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
- документи на вантаж.
Доводи апелянта, що наявність належного пакету документів має бути за місцем знаходження резидента суперечить нормам чинного законодавства, адже рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-ваговогоконтролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Отже, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) саме у водія мають бути всі необхідні документи на підставі яких здійснюється перевезення вантажу. Обов'язок забезпечення водія необхідними документами для здійснення вантажних перевезень лежить на автомобільному перевізникові.
Щодо надання апелянтом сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 05.06.2022 року, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 55 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, передбачено, що: «… видача сертифікатів відповідності та Міжнародних сертифікатів технічного огляду транспортних засобів проводиться відповідно до законодавства». Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності внесені зміни, зокрема до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», якими виключено норму щодо обов'язкової сертифікації ДТЗ в державній системі сертифікації. Зазначені зміни набрали чинності 01.01.2016 і обов'язкова сертифікація ДТЗ в державній системі сертифікації згідно з зазначеним Декретом припинена.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» установлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в Державній автомобільній інспекції, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (наказ Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521, зареєстрований в Мінюсті 14.09.2012 за №1586/21898 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання»).
Враховуючи зазначене, державна реєстрація транспортних засобів повинна здійснюватися за наявності одного з таких документів: 1. Сертифікат відповідності, виданий виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката типу транспортного засобу у відповідності до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.12 № 521, зареєстрованим в Мін'юсті 14.09.12 за № 1586/21898. При цьому у графі «Номер сертифіката типу» сертифіката відповідності, виданого виробником або його уповноваженим представником, має бути зазначений номер сертифіката типу, виданий одним із уповноважених органів. В структурі номера сертифіката типу повинні бути відображені відповідні літерні кодові позначення такого органу - A(b) або Е, наприклад UA*A(b)*0001*00, UA*E*0001*00. 2. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, виданий у відповідності до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.12 № 521, зареєстрованим в Мін'юсті 14.09.12 за № 1586/21898.
Ураховуючи викладене, проведення першої реєстрації колісних транспортних засобів сервісними центрами МВС повинно здійснюватися на підставі сертифікатів відповідності, виданих органами сертифікації або виробником чи його уповноваженим представником на підставі сертифікату типу транспортного засобу.
Дійсно, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 в розділі V9 «Рівень екологічних норм» зазначено «Євро-5».
Наразі, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу і сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, абсолютно різні документи.
Колегія суддів звертає увагу, що також апелянтом надано сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення №2061024UA, дата видачі зазначеного документа 09.10.2024 року, а рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводилась 07.10.2024 року. Тому, зазначені вище додаткові докази жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваної постанови.
Зазначені вище доводи апеляційної скарги не спростовують порушення позивачем вимог статті 53 Закону № 2344-III, якою встановлено імперативний обов'язок наявності у водія під час здійснення міжнародних перевезень сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися вантажне перевезення.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до задоволення позову.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Транзит» залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 06.05.2026р.)