справа №758/9733/24 головуючий у суді І інстанції Будзан Л.Д.
провадження №33/824/1890/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
04 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представниці Енергетичної митниці - Швед Альони Олександрівни на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року, якою адміністративне провадження відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ "Сокар Ел Пі Джи" (код ЄДРПОУ 40620070), зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року було закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, 18 грудня 2025 через суд першої інстанції представниця Енергетичної митниці - Швед А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2025 року в справі №758/9733/24 та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (11 611,90 грн.) - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів шляхом стягнення вартості (ч.2 ст. 541 МК України).
Разом з цим, оскільки станом на день подачі апеляційної скарги представник не отримала копію рішення, остання просила надати можливість доповнити підстави для апеляційного оскарження після отримання оскаржуваної постанови.
10 березня 2026 року представник Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. безпосередньо через прийом громадян Київського апеляційного суду подала доповнення до апеляційної скарги на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року, за підписом представниці Енергетичної митниці - Швед А.О.
Так, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що директором ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ нафтовий скраплений автомобільний» у кількості 0,6 тон, 1,128 тис. л при 15о С, вартістю 297 Євро або 11 611,90 грн. (станом на 14.02.2023 курс становив 1 Євро = 39,0973 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, чим вчинив порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Разом з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що існують підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, з якими Енергетична митниця категорично не погоджується, оскільки вони свідчать про невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, та спростовуються наступним.
ТОВ «Сокар Ел Пі Джи», яке є імпортером газу на митну територію України та пред'являє документи митним органам, повинно додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України.
Виходячи з наявних у справі документально підтверджених доказів керівник ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 відповідно до п. 16.3. статуту ТОВ «Сокар Ел Пі Джи», як керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Відповідно до пункту 16.2. статуту ТОВ «Сокар Ел Пі Джи», виключно до компетенції директора належить ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Крім того, правильність визначення суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення ОСОБА_1 підтверджується і протоколом № 01/02-23 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» від 01.02.2023, оскільки цим протокольним рішенням було вирішено, що, починаючи з 01 лютого 2023 року тимчасово відсторонити ОСОБА_2 від виконання своїх повноважень директора Товариства, обравши тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства заступника директора ОСОБА_1 .
Замовлення (поставку в Україну) газу в литовської компанії UAB «LPG Logistika» (продавця) здійснював саме ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Сокар Ел Пі Джи», на підставі договору купівлі-продажу скрапленого газу від 23.06.2021 № 20210623, в рамках якого ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» здійснювалось переміщення через митний кордон України товару «газ» та до митних органів України подавався сертифікат (паспорт) якості від 10.02.2023 № 162778_4931888 виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була випущена у вільний обіг на території України.
Всі питання організації перевезення, оформлення та подачі документів, виконання зобов'язань за контрактом, тощо, лежить виключно в площині господарських правовідносин між ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» та його іноземними контрагентами. А також на «пасивну поведінку» ТОВ «Сокар Ел Пі Джи», оскільки жодних претензій до підприємства UAB «LPG Logistika», з яким був укладений контракт, не було пред'явлено як то передбачено законодавством, оскільки матеріали справи таких доказів не містять.
Саме директор ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 як імпортер цього товару вчиняв активні дії щодо ввезення, митного оформлення та у подальшому введення в обіг на території України газу, а тому саме останнім вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 600 кг, вартістю 11 611,90 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.
Враховуючи викладене, саме ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Крім того, апелянт вказує, що 01 березня 2023 року Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 № 62 від представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.
12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».
В рамках такої взаємодії з компанією «Orlen Lietuva» - власником одного з найбільших європейських нафтопереробних заводів встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 10.02.2023 № 162778 4931888 був виданий на партію товару «газ» у кількості 18 400 кг, яка була реалізована підприємству UAB «Naftos Dujos».
Однак, фактично ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» з поданням сертифікату якості від 10.02.2023 № 162778_4931888 було ввезено на митну територію України 19 000 кг «газу», що на 600 кг більше ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Naftos Dujos».
Отже, така різниця між кількістю фактично ввезеного товару та кількістю, на яку він був виданий, свідчить про те, що цей товар (неохоплений сертифікатом якості) невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками, оскільки сертифікат якості виробника виданий на кожну окрему партію товару конкретною вагою (в даному випадку 18 400 кг).
Також на думку апелянта, суд першої інстанції здійснив перекручування фактів та доказів наданих Енергетичною митницею, зокрема:
1) твердження суду про те, що «публічна компанія «Orlen Lietuva» надіслала лист від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva» з березня по травень 2023 року зазначену у додатку до листа «Таблиця Orlen в форматі Ехеl.»
Однак, додатку «Таблиця Orlen в форматі Ехеl.» матеріали справи не містять. Натомість міститься документ з таблицею під назвою «Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів» не відповідає дійсності, оскільки представником митниці надавалися пояснення суду щодо того, що зазначений додаток містить великий перелік суб'єктів ЗЕД (їх найменування), які здійснювали переміщення товарів із використанням сертифікатів якості «Orlen Lietuva», продавців (їх найменування) товару, номери сертифікатів якості, інформацію щодо ваги товару, тощо.
Ця інформація стосується комерційної (господарської) діяльності суб'єктів господарювання (резидентів/нерезидентів), становить їх комерційну таємницю, а відтак не підлягає розголошенню (розповсюдженню).
Енергетична митниця долучила до матеріалів справи про порушення митних правил витяг з переліку (таблиці) відносно конкретного певного сертифікату. Такий витяг завірений особистим підписом посадової особи Енергетичної митниці.
2) зазначення судом, що «в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо підробки сертифікату якості від 10.02.2023 № 162778_4931888» свідчить лише про те, що суд самостійно, безпідставно та з невідомих причин змінив об'єктивну сторону вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил (оскільки ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення «...дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості стосовно кількості товару..а не підробка документів).
3) висновки суду, що «в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості» СПРОСТОВУЮТЬСЯ листом Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339 і свідчить лише про поверхневий та формальний підхід до розгляду справи судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, зазначені в постанові обставини є хибними, помилковими, неповними та такими, що не відповідають дійсності.
Окрім цього, апелянт вказує, що ОСОБА_1 був поданий до митних органів сертифікат якості від 10.02.2023 № 162778 4931888, що був виданий виробником «Orlen Lietuva» на меншу кількість товару.
Відтак, на думку апелянта об'єктивною стороною даного правопорушення є вчинення директором ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 600 кг. Вартістю 11 611,90 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.
Енергетична митниця під час судового засідання звертала увагу, що мова йде про приховування фізико-хімічних характеристик та країну виробництва (виробника) на вагу товару - 600 кг.
Враховуючи викладене, Енергетичною митницею надано належні, достатні та переконливі докази, які підтверджують, що сертифікат якості від 10.02.2023 № 162778_4931888 видавався виробником на меншу кількість товару, ніж ввезено на адресу ТОВ «Сокар Ел Пі Джи».
Таким чином, саме факт подання митному органу сертифікату (паспорту) якості ОСОБА_1 , який не охоплює всю партію товару встановлює відповідальність для імпортера та охоплюється правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 483 МК України.
Також, зазначено, що «Orlen Lietuva» є виробником даного газу, місцезнаходженням якого є Литовська Республіка. У рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено країну походження товару - Литва.
У графі 34 (країна походження) МД зазначено країну походження товару - ЄС, однак подаючи до митного оформлення сертифікат якості виробника товару «Orlen Lietuva», що знаходиться в Литві, торгову марку в електронному інвойсі, що є невід'ємною частиною графи 31 МД, зазначено «НЕМАЄ ДАНИХ». Вказане може свідчити, на нашу думку про те, що імпортер газу достеменно не знає (бо не зазначає) якою саме є «країна» виробництва газу.
Враховуючи викладене, а також ст. 36, 41 МК України, підтвердженням країни походження цього газу є 2 документи: сертифікат якості та інвойс (виданий на основі сертифікату якості).
Тобто, пред'явлений при переміщенні через митний кордон України сертифікат якості стосується не всього переміщеного через митний кордон України товару «газ» у кількості 19 000 кг, а лише 18 400 кг (які охоплюються вказаним сертифікатом).
Іншого сертифікату якості на різницю кількості товару «газ» в кількості 600 кг., для підтвердження законності його ввезення на митну територію України директор ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 не надав, що лише підтверджує незаконність ввезення товару.
Таким чином, на думку апелянта, фактично на товар «газ» у кількості 600 кг., відсутні документи на якість цього газу та на його походження.
Апелянт вважає, що зібраними матеріалами справи Енергетичною митницею встановлено факт вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил. Енергетичною митницею доведено, що останній вчинив правопорушення саме з вини у формі умислу (чітко розумів та усвідомлював свої дії (подав митному органу сертифікат (паспорт) якості, який не охоплює всю партію товару), ввів в обіг газ у кількості 600 кг невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускав настання шкідливих наслідків (завдання шкоди населенню, національній економіці України, безпеці та обороноздатності держави, сприяння потрапляння на український ринок пального невизначеного походження та сумнівної якості).
Відтак, директором ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 вчинено умисно вказане порушення митних правил.
Враховуючи всі обставини справи, спосіб вчинення правопорушень, неодноразове вчинення подібного порушення при переміщенні через митний кордон України нафтопродуктів, а також особу порушника (наявність обтяжуючих обставин), Енергетична митниця вважає, що на директора ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також співрозмірним характеру вчиненого правопорушення.
На підставі наведеного Енергетична митниця вважає, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2025 у справі №758/9733/24 є необгрунтованою, не ґрунтується на приписах діючого законодавства України, прийнята із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова від09.12.2025 у справі №758/9733/24 підлягає скасуванню в повному обсязі.
27 квітня 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Вакулік Я.В. були подані письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Так, захисник зазначила, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 162778_4931888 надавалися отримувачу відправником - компанією UAB «LPG Logistika» при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «СОКАР EЛ ПІ ДЖИ» законним шляхом та відповідно до умов контракту №20210623. Отже, процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник Енергетичної митниці в апеляційній скарзі стверджує, що суб'єктом правопорушення є саме ОСОБА_1 , який вчиняв активні дії щодо ввезення, митного оформлення та введення в обіг на митній території України газу. Разом з цим, на думку захисника дані ствердження представника Енергетичної митниці гуртуються лише на одному факті перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ». Проте, з такою позицією не можна погодитися, оскільки вона не корелюється з теоретичним поняттям складу правопорушення та ґрунтується виключно на особистій думці представника, яка суперечить нормам чинного законодавства.
Захисник вказує, що, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України його активна поведінка повинна бути виражена у переміщенні товарів через митний кодон України (безпосередньо) або у вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кодон Україна тобто безпосереднє їх декларування.
Разом з цим, переміщення товару через митний кордон (газ нафтовий скраплені: автомобільний, загальною вагою 19 тон, 35,714 тис. л при 15° С, вартістю 9,405 тис. Євро) здійснювалося перевізником TOB «СОКАР ТРАНС», про що свідчить графа 50 митної декларації. Тобто ОСОБА_1 не здійснював безпосереднє переміщення товару через митний кордон України, а тому і не вчиняв в цьому напрямку жодних активних дій.
Також, декларування товару було здійснено декларантом ФОП ОСОБА_3 , про що свідчить інформація, зазначена в графах 14 та 54 митних декларацій, за якими товари оформлено Енергетичною митницею в режимі імпорту. Тобто ОСОБА_1 не здійснював безпосереднє декларування товару (дій, спрямованих на переміщення товар;- через митний кордон України), а тому і не вчиняв в цьому напрямку жодних активних дій.
Враховуючи вищевикладене, перебування ОСОБА_1 на посаді директора не становить його суб'єктом правопорушення, оскільки даний факт не свідчить про його активну поведінку у вчиненні правопорушення, що в свою чергу виключає наявність об'єктивної сторони, а відтак і складу самого правопорушення.
Крім того, процедура декларування вказаного товару була здійснена виключно на підставі товаросупровідних документів, наданих продавцем/відправником.
При цьому, директором TOB «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» - ОСОБА_1 не створювались товаросупровідні документи, оскільки такі були одержані від продавця, тому останній не несе відповідальність за дані, які в них містяться.
Наведене свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони правопорушення, а відтак й складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.
Відтак, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей, які б підтверджували наявність умислу та мети у ОСОБА_1 вчиняти будь-які незаконні дії, в тому числі спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю, враховуючи, що декларантом здійснено декларування товарів у відповідності до положень Митного кодексу України, у його діях відсутні суб'єктивні ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.
Враховуючи зазначене захисник просила апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року у справі № 758/9733/24 залишити без змін.
У судовому засіданні представниця апелянта Енергетичної митниці - Швед А.О. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_1 - адвокати Вакулік Я.І. та Павленко А.А. заперечили проти доводів апелянта, вважаючи постанову місцевого суду законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з протоколом про порушення митних правил № 0207/90300/24 від 12.06.2024 року, 14.02.2023 через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , підприємство перевізник ТОВ «Сокар Транс» (код ЄДРПОУ 36349004), на митну територію України на адресу ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» (м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 226/1, код ЄДРПОУ 40625535) ввезено товар «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту» у кількості 19 тон, 35,714 тис. л при 15° С, вартістю 9,405 тис. Євро.
Разом з цим, з метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.
12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva». З метою уточнення наданих Public Company «Orlen Lietuva» відомостей, Енергетичною митницею на адресу зазначеної компанії був направлений лист від 23.04.2024 № 7.6-3/20-03/13/2087 стосовно сертифіката (паспорта) якості від 10.02.2023 № 162778 4931888.
За результатами опрацювання відповідей, наданих Public Company «Orlen Lietuva» встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 10.02.2023 № 162778 4931888 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту» у кількості 18,400 тон яка була реалізована підприємству UAB «Naftos Dujos», литовському підприємству UAB «LPG Logistika» компанія «Orlen Lietuva» товар «газ вуглеводневий скраплений для автомобільного транспорту» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 10.02.2023 № 162778 4931888 не реалізовувала.
Попередньо Public Company «Orlen Lietuva» повідомляла (лист від 16.10.2023 .Vo D2( 12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об'єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов'язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.
За результатами аналізу бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що на митну територію України з використанням сертифікату (паспорту) якості від 10.02.2023 .N'2 162778 4931888 ввезено товар «газ вуглеводний скраплений» у кількості 92,290 тон 173,478 тис. л. при 15° С), зокрема, підприємством ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» з використанням сертифіката (паспорта) якості 10.02.2023 № 162778 4931888 на митну територію України фактично ввезено зазначений товар у кількості 19 тон, що на 0,6 тон більше ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Naftos Dujos» згідно з сертифікатом (паспортом) якості від 10.02.2023 № 162778 _4931888.
Тобто директором ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» гр. ОСОБА_1 до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 10.02.2023 № 162778 4931888 виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (18,400 тон).
Таким чином, на думку митниці, директором ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ нафтовий скраплений автомобільний» у кількості 0,6 тон, 1,128 тис. л при 15° С, вартістю 297 Євро або 11611,90 грн. (станом на 14.02.2023 курс становив 1 Євро = 39,0973 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» є громадянин ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.
24.09.2024 ОСОБА_1 подав письмові заперечення, в яких просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
При цьому вказав, що відповідно до п. 1.1. контракту № 20210623, укладеного між ТОВ -СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» та литовським підприємством UAB «LPG LOGISTIKA» передбачено, що продавець продає, а покупець купує - скраплений вуглеводний газ (пропан- бутан, пропан технічний, бутан технічний, ізобутан та дизпаливо, бензин тощо), далі - Товар. Базис поставки тлумачиться та застосовується сторонами контракту згідно «Інкотермс-2010», якщо інше не передбачено контрактом. Пунктом 2.3. контракту № 20210623 визначено, що зобов'язання продавця по поставці Товару вважається виконаним і право власності на Товар та ризик його випадкової втрати переходить від продавця до покупця після видачі документів, зазначених в пунктах 5.1. та 5.2 цього контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту. Наголошує, що відповідно до умов п. 5.1. контракту № 20210623 якість Товару повинна відповідати державним стандартам (ДСТ), технічним умовам (ТУ), іншій нормативно-технічній документації на даний вид Товар, а також у випадку поставки Товару, який має відповідати нормам Європейського Союзу - відповідною нормою ЄС (EN). Якість Товару підтверджується паспортом якості, виданим заводом-виробником при відвантаженні або незалежною інспекцією, або специфікацією продавця. Кількість поставленого продавцем Товару визначається згідно накладних (CMR) (п. 5.2 контракту № 20210623). Відповідно до п. 6.1. контракту № 20210623 разом з Товаром продавець надає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс); декларація на товар ДТ); міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR); паспорт якості, виданий заводом-виробником при відвантаженні або незалежною лабораторією, або специфікацією продавця. Таким чином, ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» як покупець (нафтопродуктів) придбаває товар, де за вищезазначеним контрактом, саме на особу продавця UAB «LPG LOGISTIKA» покладається обов'язок забезпечити передачу товару належної якості та з урахуванням належних доказів якості товару (зокрема, сертифікатів якості, виданих виробником, продавцем або акредитованою лабораторією). Враховуючи те, що уповноважена особа здійснювала декларування товару на підставі документів, які надавались їй саме Продавцем Товару, тобто ці комерційні документи надавались Перевізнику саме Продавцем (без участі ані керівника ТОВ «Сокар Ел Пі Джи», ані інших працівників підприємства), перетнули кордон разом із Товаром та були передані уповноваженій особі Покупця для здійснення декларування та виконання інших митних формальностей у відповідності до положень митного законодавства, а тому вважав, що в його діях, як директора підприємства, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Відтак, суд першої інстанції праналізуввши докази та доводи сторін зазначив, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались компанією UAB «LPG LOGISTIKA» як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ», як покупець приймало товар, в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.
Тобто, за умовами зазначеного контракту, всі товаросупровідні документи надавались компанію UAB «LPG LOGISTIKA» як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликав в працівників Державної митної служби сумніви його дійсності, тоді як ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» в особі директора ОСОБА_1 було кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Отже, громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості №162778_4931888 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов'язку його отримувати.
При переміщенні товару через митний кордон, ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» використовувало відомості сертифікату якості №162778_4931888, який містить посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях директора ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.
Відтак, оскільки, не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на приховування товарів від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості та ваги товару, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому закрив провадження, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Пунктом 3 частини 1 статті 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Відповідно до частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України.
Нормами ст. 335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
За правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з частиною 8 статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частиною 1 статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого цією статтею, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) зокрема щодо переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався та прийняв законне й обґрунтоване рішення про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що 14.02.2023 через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , підприємство перевізник ТОВ «Сокар Транс» (код ЄДРПОУ 36349004), на митну територію України на адресу ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» (м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 226/1, код ЄДРПОУ 40625535) ввезено товар «газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту» у кількості 19 тон, 35,714 тис. л при 15° С, вартістю 9,405 тис. Євро.
Оформлення товару та випуск у вільний обіг відбулись без будь-яких зауважень.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:
-митної декларації типу «ІМ40ЕА» поданої до митного оформлення 11.02.2023 № 23UA903050006917U3;
-товаротранспортної накладної CMR від 11.02.2023 № RVA0063735;
-рахунку (invoice) від 11.02.2023 № LPG 24062;
-сертифікату якості від 10.02.2023 № 162778 4931888;
-зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2021 № 20210623.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем товару є UAB «LPG Logistika» (Morkunu g. 2-2, Sangailu k., LT-58122, Kedainiu r.), одержувачем та покупцем є ТОВ «Сокар Ел Пі Джи». Відправку товару здійснило литовське підприємство UAB «Naftos Dujos» (Algirdo g.42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania).
Як встановлено вище, між ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» (покупець) та UAB «LPGLOGISTIKA» (продавець) укладено контракт № 20210623, відповідно до п.1.1 якого передбачено, що продавець продає, а покупець купує - скраплений вуглеводний газ (пропан- бутан, пропан технічний, бутан технічний, ізобутан та дизпаливо, бензин тощо), далі - товар. Базис поставки тлумачиться та застосовується сторонами контракту згідно «Інкотермс-2010», якщо інше не передбачено контрактом.
Пунктом 2.3. Контракту визначено, що зобов'язання продавця по поставці Товару вважається виконаним і право власності на Товар та ризик його випадкової втрати переходить від продавця до покупця після видачі документів, зазначених в пунктах 5.1. та 5.2 цього контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до умов п. 5.1. Контракту якість Товару повинна відповідати державним стандартам (ДСТ), технічним умовам (ТУ), іншій нормативно-технічній документації на даний вид Товар, а також у випадку поставки Товару, який має відповідати нормам Європейського Союзу - відповідною нормою ЄС (EN). Якість Товару підтверджується паспортом якості, виданим заводом-виробником при відвантаженні або незалежною інспекцією, або специфікацією продавця. Кількість поставленого продавцем Товару визначається згідно накладних (CMR) (п. 5.2 контракту № 20210623).
Відповідно до п. 6.1. контракту № 20210623 разом з Товаром продавець надає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс); декларація на товар ДТ); міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR); паспорт якості, виданий заводом-виробником при відвантаженні або незалежною лабораторією, або специфікацією продавця.
Таким чином, вбачається, що умовами укладеного контракту, всі документи надавались компанією UAB «LPG LOGISTIKA» як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ», як покупець приймало товар, в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.
Також, поставка товару «газ нафтовий скраплений автомобільний» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 11.02.2023 № RVA0063735.
Відтак, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заумовами зазначеного контракту, всі документи надавались компанію UAB «LPG LOGISTIKA» як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, який викликав в працівників Державної митної служби сумніви його дійсності, тоді як ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» в особі директора ОСОБА_1 було кінцевим отримувачем товару, якому такі документи було надано, що виключає те, що його особисті дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Отже, громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості №162778_4931888 в компетентних органах/організаціях не отримував, особисто не створював, та не мав права/обов'язку його отримуватичи перевіряти. Також матеріали справи не містять доказів, що на момент перемішення вказаного товару ОСОБА_1 було достеменно відомо, що будь які дані вказані у сертифікаті якості №162778_4931888, який було надано компанією UAB «LPG LOGISTIKA» як продавцем не відповідають відомостям вказаним у сертифікаті наданому Public Company «Orlen Lietuva» компанії UAB «LPG LOGISTIKA».
Так, сторона апелянта наголошує на тому, що за отриманих відомостей від Компанії «Orlen Lietuva», є підстави вважати, що товар, ввезений ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» на підставі сертифікату якості №162778_4931888 у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті).
Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками першої інстанції, щодо того, що доводи Енергетичної митниці є необґрунтованими, оскільки товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, а тому покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до Контракту надавалися продавцем.
Відтак, суд, апеляційної інстанції не погоджується з обставинами на, які посилається апелянт, оскільки усі товаросупровідні документи, включаючи спірний сертифікат якості, надходили до підприємства від контрагента-нерезидента в рамках договірних відносин.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
У даній справі, твердження митниці про подання саме ОСОБА_1 документів, у яких є різниця між кількістю фактично ввезеного товару та кількістю, на яку він був виданий, свідчить про те, що цей товар (неохоплений сертифікатом якості) невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками, оскільки сертифікат якості виробника виданий на кожну окрему партію товару конкретною вагою, є необґрунтованими, оскільки оспорюваний сертифікат якості не містить відомостей про вагу/об'єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей. Кількість товару підтверджується інвойсами (рахунком), а також міжнародними автотранспортними накладними, а не сертифікатом якості, як стверджує Енергетична митниця. Отже, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення.
Відтак, розбіжність у сертифікаті якості, який за своєю природою не призначений для підтвердження ваги чи кількості, не може бути достатнім доказом подання неправдивих відомостей щодо ваги та кількості товару, що є обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України.
Натомість, достовірні відомості щодо фактичної ваги та кількості імпортованого товару містилися в інших товаросупровідних документах, які були подані до митного органу.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що матеріали справи містять декілька завірених належним чином представниками апелянта копій сертифіката якості №162778_4931888 (а.с. 24, 35), які містять всю ідентичну інформацію щодо якості товару, проте, містять різну інформацію щодо ваги товару, а саме «нето 19 000 кг/0532,(15*С) =35714(1)» та «нето 19 010 кг/0532,(15*С) =35733(1)», а у інформації про використання у березні-травні 2023 року сертифікатаякості №162778_4931888 вага вказана 19530кг.
Відтак, апеляційний суд констатує відсутність об'єктивної сторони та умислу в діях ОСОБА_1 , адже, сертифікат якості не є документом, який посвідчує кількість або вагу товару, а лише його фізико-хімічні показники. Інформація про вагу та кількість товару міститься в інших товаросупровідних документах (інвойсах, митних деклараціях), які були подані з достовірними даними та прийняті митними органами без зауважень.
Окрім того матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_1 , з неправдивістю відомостей у документах чи про його прямий умисел на вчинення правопорушення.
Апеляційний суд наголошує, що протокол про порушення митних правил не може бути беззаперечним доказом вини особи. Його не можна вважати імперативним фактом доведеності вини, оскільки він не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, п. 161). Цей стандарт вимагає, щоб докази випливали зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Якість складання протоколу є надзвичайно важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, оскільки він фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного та об'єктивного ставлення.
При цьому, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (пункт 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»). Зміст положень частини другої статті 495 МК України у взаємозв'язку із положеннями статті 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.
Апелянтом не було надано суду належних та достовірних доказів, що подані до митного органу документи містили неправдиві відомості щодо ваги товару, і що ОСОБА_1 було про це відомо.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними, щодо того, що матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 , як директором ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» були вчинені умисні дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару, з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, оскільки у відповідності до укладеного контракту, всі документи для здійснення поставки надавались компанією «UAB «LPG LOGISTIKA» як продавцем.
Відтак, висновки протоколу про адміністративне правопорушення та доводи наведені представником Енергетичної митниці, є необґрунтованими.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Також, апеляційний суд бере до уваги, що матеріалами справи не встановлено, що директор ТОВ «СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ» ОСОБА_1 , який не є декларантом, вчиняв активні дії зокрема щодо переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави документи, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
В справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, що передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року, якою було закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу представниці Енергетичної митниці - Швед Альони Олександрівни на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 07 травня 2026 року.
Суддя: Р.В. Березовенко