Справа № 199/5721/26
(1-кп/199/812/26)
07.05.2026 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026052230000106 від 09.02.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти відносно обвинуваченого, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які були раніше встановлені при обранні та продовженні вказаного запобіжного заходу та не зменшилися. Враховуючи вищевказані ризики, а також обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, жоден інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе їм запобігти.
Обвинувачений проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на те, що наміру перешкоджати кримінальному провадженню він не має, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Він бажає продовжити військову службу, тому його перебування під вартою є недоцільним.
Захисник, враховуючи позицію обвинуваченого, проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на недоведеність зазначених ним ризиків.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, враховується обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченомузапобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує обсяг та обставини обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні солдат.
Також, суд враховує наявність встановлених ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, ризики чого були доведені прокурором та не зменшилися.
Так, тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення згідно з обвинувальним актом свідчить про те, що обвинувачений, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, судом встановлено ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні шляхом вмовляння, залякування, підкупу з метою надання завідомо неправдивих показань або відмови від їх дачі.
В той же час, суд вважає, що передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України ризик, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, прокурором не доведений.
Оцінюючи вказані ризики, суд приходить до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру, обставин та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, забезпечує запобігання спробам ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків та перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
Відомостей про те, що за станом здоров'я до обвинуваченого не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, матеріали справи не містять.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах гауптвахти без визначення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05.07.2026 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення застави.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1