05 травня 2026 року справа № 580/11005/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 02.06.2025 №476 “Про скасування дії довідки ВПО та визначення суми надміру виплачених коштів», яким визнано недійсними довідки внутрішньо переміщеної особи від 27.04.2022 №№7101-7500636777, №7101-7500636778, №7101-7500636776.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Каліновської А.В. від 06.10.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №175 від 20.11.2025, у зв'язку із перебуванням судді Каліновської А.В. у відпустці без збереження заробітної плати як матері дитини, яка потребує домашнього догляду, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені КАС України, адміністративну справу №580/11005/25 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В.В. від 21.11.2025 справа прийнята до свого провадження. Вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Ухвалою суду від 19.12.2025 провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду 05.05.2026 поновлено провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявами про взяття на облік ВПО вона здійснила внутрішнє переміщення разом з дітьми з місця проживання у м. Маріуполь, Донецької області, яке зареєстроване у визначеному законодавством порядку та підтверджене нею при подані відповідних заяв. У відповідача в 2022 році під час формування довідок ВПО на заявника та її дітей, не виникло сумнівів щодо обставин дійсного внутрішнього переміщення з місця проживання у м. Маріуполь, Донецька область до м. Черкаси після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України у 2022 році. Рішення про відмову у видачі довідок згідно ч. 7 ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII не приймалося. Натомість
Представник позивачів стверджує, що ОСОБА_1 та її діти мали право тимчасово перебувати у м. Черкаси до 27.04.2022 (дата звернення ОСОБА_1 за отриманням довідок), що не спростовує їх місця проживання та офіційної реєстрації у м. Маріуполь, Донецької області, яке є тимчасово окупованим РФ. На момент звернення ОСОБА_1 для отримання довідок, у тому числі відносно малолітніх дітей про взяття на облік ВПО, вони були зареєстровані у м. Маріуполь, Донецької області, тому у спірному рішенні не доведено, що вона подала завідомо недостовірні відомості, які вплинули на отримання довідок ВПО. Дії ОСОБА_1 відповідали вимогам законодавства.
У відзиві на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що при перевірці департаментом соціальної політики Черкаської міської ради особової справи ОСОБА_1 встановлено, що позивач перебувала на обліку в департаменті з 14.02.2019 як отримувач допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_4 , 2019 року народження. Також з'ясовано, що син позивача, ОСОБА_5 навчається в Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 17 з 14.06.2019 по теперішній час. Таким чином виявлено, що ОСОБА_1 при зверненні за довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, надала недостовірну інформацію про останнє фактичне місце проживання/перебування до початку повномасштабного вторгнення, з якого відбулося фактичне переміщення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
27.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначила останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.04.2022 № 7101-7500636777.
Також 27.04.2022 ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначила останнє зареєстроване його місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 . Відповідно витягу з реєстру територіальної громади з 18.08.2021 адресою місця проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_3 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , як законному представнику малолітнього, видана довідка про взяття ОСОБА_2 на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.04.2022 №7101-7500636778.
Також 27.04.2022 ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначила останнє зареєстроване його місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 . Відповідно витягу з реєстру територіальної громади з 18.08.2021 адресою місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_3 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , як законному представнику малолітнього, видана довідка про взяття ОСОБА_3 на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.04.2022 №7101-7500636776.
Пунктом 1 рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 476 від 02.06.2025 «Про скасування дії довідки ВПО та визначення суми надміру виплачених коштів» визнано недійсними довідки внутрішньо переміщеної особи № 7101-7500636777 від 27.04.2022; №7101-7500636778 від 27.04.2022; № 7101-7500636776 від 27.04.2022.
Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради з 27.04.2022. Заяву про взяття на облік ВПО подала 27.04.2022, зазначивши, що прибула з м. Маріуполь, Донецької області разом з дітьми: ОСОБА_6 , 2012 р.н. та ОСОБА_7 , 2019 р.н. Відповідно призначено допомогу на проживання як внутрішньо перемішеній особі в розмірі 8 000,00 грн щомісячно. При перевірці особової справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в департаменті з 14.02.2019 як отримувач допомоги при народжені дитини на сина ОСОБА_8 , 2019 р.н. Також з'ясовано, що син заявниці, ОСОБА_5 , навчається в Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 17 з 14.06.2019 по теперішній час.
Дослідивши обставини по справі та відповідно п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» (подання завідомо недостовірних відомостей) вирішено визнати недійсними вищезазначені довідки ВПО. Вважаючи вказане рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради протиправним, таким, що позбавляє ОСОБА_1 та її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 статусу внутрішньо переміщеної особи та пов'язаних з цим статусом соціальних прав, а також порушує свободу на вільний вибір місця проживання, за захистом порушених прав і свобод вона звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що питання обліку та забезпечення соціальних гарантій внутрішньо переміщеним особам гарантується чинним законодавства України, а саме Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Статтею 2 Закону № 1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону N 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку № 509.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до п. 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Згідно п. 3 Порядку № 509, заява про взяття на облік повинна містити, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання.
Підстави для відмови у видачі довідки наведені в п. 8 Порядку № 509, серед яких:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);
4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.
Тотожні за змістом приписи щодо підстав для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи наведені у ч. 10 ст. 4 Закону 1706-VII.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що умовою надання особі статусу внутрішньо переміщеної особи є документальне підтвердження факту її проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, на момент їх виникнення.
Аналогічний правий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 310/8280/16-а та від 14.11.2019 у справі № 366/3753/17.
В силу положень ч. 1 ст. 12 Закону 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Як встановлено судом, за відомостями витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання з 20.05.2008 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Також з 18.08.2021 адресою місця проживання її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є: АДРЕСА_3 .
01.12.2021 набрав чинності Закон України від 05.11.2021 № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі Закон № 1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, а також встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 2 Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: створення умов для реалізації прав особи, зокрема, виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (пункти 1, 2 частини першої статті 3 вказаного Закону).
Документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади, який видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника.
Отже, витяг з реєстру територіальної громади є належним та офіційним документом, який відповідно до положень Закону № 1871-IX підтверджує відомості про зареєстроване місце проживання особи на дату та час його формування.
Відповідно, надані позивачем витяги є належними та допустимими доказами реєстрації її місця проживання з дітьми у м. Маріуполь Донецької області та підтверджують факт проживання на відповідній території у розумінні законодавства, що регулює питання взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, місто Маріуполь з 21.05.2022 вважається тимчасово окупованою територією.
Доводи відповідача про те, що станом на 24.02.2022 (дата введення воєнного стану) позивач не проживала на території м. Маріуполь, а тому відсутні підстави для видачі довідки ВПО, не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на таке.
Стаття 1 Закону 1706-VII пов'язує виникнення статусу внутрішньо переміщеної особи не з датою введення воєнного стану як такою, а з наявністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (збройний конфлікт, бойові дії, тимчасова окупація тощо), та фактом припинення проживання особи на відповідній території на момент виникнення таких обставин.
У відповідності до п. 7 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (які були чинними до 14.03.2022) реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Нормами п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого позастановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, яка набрала чинності 14.03.2022, визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Отже, місцем проживання особи є місце проживання зареєстроване у встановленому порядку. Особа може проживати у двох і більше місцях, однак реєстрацію місця проживання здійснює за однією з таких адрес за власним вибором.
Суд звертає увагу, що норми Порядку № 509 та Закону № 1706 не містять вимоги щодо обов'язкового проживання особи на відповідній території саме станом на 24.02.2022. Визначальним є те, що місце проживання особи знаходиться на території, де виникли обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, а не конкретна календарна дата початку воєнного стану.
На переконання суду, законодавче регулювання спірних правовідносин спрямоване на захист соціальних прав особи, яка внаслідок збройної агресії не може повернутись на територію де проживала та має зареєстроване місце проживання.
За таких обставин, вказівка позивачем фактичного місця проживання в місті Маріуполь, яке співпадає із зареєстрованим місцем проживання, не свідчить про повідомлення відповідачу недостовірної інформації, оскільки позивач має право одночасно проживати в декількох місцях.
Своєю чергою, сам по собі факт не проживання позивача у м. Маріуполь станом на 24.02.2022 не є передбаченою законом підставою для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та, відповідно, позбавлення такого статусу.
З огляду на те, що позивач зареєстрована в м. Маріуполь з 20.05.2008, а її діти з 18.08.2021, факт їх проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, у зв'язку з обставинами, визначеними статтею 1 Закону № 1706, є підтвердженим.
Отже, за відсутності доказів подання позивачем завідомо неправдивих відомостей або інших передбачених підстав для відмови, відповідач не мав правових підстав для скасування довідок внутрішньо переміщеним особам.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 02.06.2025 №476 “Про скасування дії довідки ВПО та визначення суми надміру виплачених коштів», яким визнано недійсними довідки внутрішньо переміщеної особи від 27.04.2022 №№7101-7500636777, №7101-7500636778, №7101-7500636776.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307, код ЄДРПОУ 37853109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яку може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО