04 травня 2026 рокуСправа №160/3683/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/3683/26 за позовом ОСОБА_1 до Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить визнати протиправними дії Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати протокол комісії від 04.02.2026 року № 5 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 п. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов'язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк дії Указу Президента України про продовження строку проведення загальної мобілізації, чинного на момент набрання законної сили рішення суду.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем через ЦНАП подано заяву про надання відстрочки від мобілізації відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте протоколом №5 відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вказує, що надані медичні документи його дружини підтверджують наявність у неї ІІІ групи інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, однак йому протиправно було відмовлено у наданні відстрочки. Також вказує, що раніше за цим пунктом та такими ж підставами йому надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3683/26. Залучено до участі у справі № 160/3683/26, як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 . Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачами отримано копію ухвали суду, проте не надано відзиву на позовну заяву.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.08.2002 року між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.08.2002 року.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 116227 від 09.03.2021 року, виданого Комунальним закладом «Обласний кліничний центр медико-соціальної експертизи «ДОР» ОСОБА_3 має ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, яка встановлена безстроково.
Відповідно до виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 19.04.2024 року та від 15.12.2025 року ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи по загальному захворюванню (онкозахворювання).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.02.2025 року позивачу була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 09.05.2025 року.
З довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.05.2025 року вбачається, що позивачу була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.08.2025 року.
Відповідно до сформованого 01.01.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу позивачу було надано відстрочка від призову, тип відстрочки: «п.12 ч.1 ст.23» до завершення мобілізації.
Відомості сформованого 07.02.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу не містять даних про наявність у позивача відстрочки від призову.
02.02.2026 року позивачем до Центру надання адміністративних послуг було подано заяву №20260202-395421 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, до якої було додано свідоцтво про шлюб, довідку до акта огляду МСЕК, облікову картку платника податків (РНОКПП) або паспорт чоловіка чи дружини з інвалідністю; форму індивідуальної програми реабілітації інваліда; пенсійне посвідчення.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №1353/561 від 05.02.2026 року Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 04 лютого 2026 pоку № 5 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: у зв'язку з невідповідністю поданих підстав вимогам зазначеного пункту та ненаданням належних документів, які підтверджують право на відстрочку (доброякісна пухлина не являється онкологічним захворюванням).
Не погодившись із відмовою відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частини 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, а саме: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 Порядку №560 цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Відповідно пункту 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Так, відповідно до Додатку 5 вищезазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 12 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є: свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.
Судом встановлено, що 02.02.2026 року позивачем до Центру надання адміністративних послуг було подано заяву №20260202-395421 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, до якої було додано свідоцтво про шлюб, довідку до акта огляду МСЕК, облікову картку платника податків (РНОКПП) або паспорт чоловіка чи дружини з інвалідністю; форму індивідуальної програми реабілітації інваліда; пенсійне посвідчення.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №1353/561 від 05.02.2026 року Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 04 лютого 2026 pоку № 5 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: у зв'язку з невідповідністю поданих підстав вимогам зазначеного пункту та ненаданням належних документів, які підтверджують право на відстрочку (доброякісна пухлина не являється онкологічним захворюванням).
Як вбачається з матеріалів справи, дружна позивача ОСОБА_3 має ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, яка встановлена безстроково.
Відповідно до виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 19.04.2024 року та від 15.12.2025 року ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи по загальному захворюванню (онкозахворювання).
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 (за місцем його військового обліку) надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 та абзацу 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 09.05.2025 року та до 07.08.2025 року, що підтверджується довідками від 05.02.2025 року та від 08.05.2025 року
Також відповідно до сформованого 01.01.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу позивачу під час перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано відстрочка від призову, тип відстрочки: «п.12 ч.1 ст.23» до завершення мобілізації.
Водночас відомості сформованого 07.02.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу не містять даних про наявність у позивача відстрочки від призову.
Відтак, надані раніше позивачем документи визнавались відповідачами як належні, достовірні та достатні для отримання позивачем відстрочки який має дружину з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
Також суд приймає до уваги те, що відповідачами не надано жодних доказів зміни сімейного стану позивача, покращення стану здоров'я його дружини, або інших фактичних даних, які б свідчили про втрату законних підстав для відстрочки, що існували станом на момент звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
При цьому ані в оскаржуваній відмові, ані під час розгляду справи відповідачами не наведено обґрунтованих пояснень щодо неможливості врахування вищевказаних документів, а також, які саме подані позивачем документи є невідповідними.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом комісії від 04.02.2026 року №5, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що надання відстрочки належить до повноважень відповідача, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача та зобов'язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанціями про сплату від 25.12.2025 року та від 15.02.2026 року.
Отже, судовий збір у розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 04 лютого 2026 pоку № 5.
Зобов'язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська