Справа № 304/1206/25 Провадження № 2/304/165/2026
07 травня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1206/25 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення комунального майна,
керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 14 грудня 2021 року в сумі 109 646 грн 55 коп, яка складається із основної суми боргу за договором оренди у розмірі 94 611 грн 75 коп та пені у розмірі 15 034 грн 80 коп на користь Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району (код 04351280 на p/p UA 208999980334199850000007443, ГУК у Закарпатській області, Тур'є Реметівська ТГ, код платежу 18010000, код ЄДРПОУ 37975895); розірвати договір оренди нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 14 грудня 2021 року, укладений між Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району і ОСОБА_1 ; зобов'язати ОСОБА_1 повернути Тур'є-Реметівській територіальній громаді в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; судовий збір стягнути з відповідача на користь Закарпатської обласної прокуратури. Свої позовні вимоги мотивує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог законодавства у сфері державної та комунальної власності в частині використанні приміщень територіальної громади на території Ужгородського району. За результатами вивчення встановлено наступне. Так, Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району було оголошено проведення аукціону на оренду індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Тур'є-Реметівської територіальної громади, - частини приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами електронного аукціону LLE001-UA-20211101-82313, проведеного 21 листопада 2021 року ТОВ «Українська Універсальна біржа», ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано переможцем по лоту № 009 щодо надання в оренду приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого с Тур'є-Реметівська територіальна громада в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району. На підставі зазначеного протоколу, 14 грудня 2021 року між Тур'є-Реметівською сільської радою Ужгородського району та ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності. Як вбачається із пункту 4.1 змінюваних умов договору, об'єктом оренди є приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м, розтанованого за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 10.1 змінюваних умов договору визначено, що його укладено терміном на 5 років. Згідно пункту 8.1 змінюваних умов договору місячна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 3 068,14 грн (без ПДВ), а згідно пункту 9.1 розмір авансового внеску складає 2 місячні орендні плати становить 6 136,28 грн. Згідно акту прийому-передачі від 14 грудня 2021 року орендодавцем - Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району передано, а орендарем ОСОБА_1 прийнято в оренду вищевказане комунальне майно. Вказаний акт приймання передачі скріплений підписами та печатками сторін, що в свою чергу підтверджує фактичну передачу приміщення у строкове платне користування для використання орендованого майна Орендарем за цільовим призначенням. За таких умов договір оренди являється укладеним та набрав передбаченої законодавством чинності. Водночас, орендарем ОСОБА_1 допущено систематичну несплату орендної плати за вказаним договором оренди. Зокрема, відповідно до наданої Тур'є-Реметівською сільською радою інформації листом від 01 квітня 2025 року № 03-07/764, заборгованість з орендної плати за договором оренди складає 94 611,75 грн. Розрахунок заборгованості свідчить, про те, що орендна плата за користування комунальним майном ОСОБА_1 починаючи з липня 2023 року здійснювалась всупереч умов передбачених договором та систематичним порушенням строків оплати. Зазначає, що оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду. Відповідно до ст. 17, 18 цього Закону, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Розмір орендної плати та строки її внесення орендарем встановлені сторонами в договорі оренди. Орендар систематично не сплачує орендну плату за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01 липня 2023 року по 31 березня 2025 року у сумі 94 611,75 грн. Разом з тим, пунктом 3.7. незмінюваних умов договору визначено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення перерахування орендної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором. Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 9.1. незмінюваних умов договору, за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Враховуючи вказане, як зазначено у листі Тур'є-Реметівської сільської ради від 01 квітня 2025 року за №03-07/764, сума нарахованої нені становить 15 034,80 грн. Зважаючи на ті обставини, що у зазначеного орендаря об'єкту нерухомості за період з 01 липня 2023 року по 31 березня 2025 утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 94 611, 75 гри, в той час як згідно з п. 3.3 незмінюваних умов договору орендар зобов'язаний перераховувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності є всі підстави стверджувати, що ОСОБА_1 систематично порушує істотну умову договору оренди щодо орендної плати за користування майном комунальної форми власності. У зв'язку з систематичною несплатою орендної плати, Тур'є-Реметівська територіальна громада значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди - отримання щомісячних платежів до місцевого бюджету Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району. Систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У п. 10.7.1 незмінюваних умом договору визначено, що договір оренди може бути припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше 3 місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці. Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Враховуючи викладене, а також зважаючи, що ОСОБА_1 порушує умови договору оренди комунального майна, оскільки систематично (два і більше разів) не вносить орендну плату за користування об'єктом нерухомого майна частини приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Тур'є-Реметівська територіальна громада в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, вважає, що вимога про дострокове розірвання у судовому порядку договору оренди є обгрунтованою. Зазначає, що договором оренди нерухомого майна від 14 грудня 2021 року чітко визначено, що власником майна (об'єкта оренди) є Тур'є-Реметівська територіальна громада (в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району), а тому відповідно грошові кошти за цим договором надходять до місцевого бюджету територіальної громади. Відтак саме Тур'є-Реметівська сільська рада Ужгородського району є органом, чиї інтереси порушено та до компетенції якого віднесено відповідні повноваження у спірних правовідносинах. Систематичне невнесення плати за користування комунальним майном суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та порушує державний інтерес, а уповноважений орган не вживає заходів щодо захисту порушеного права держави. Крім того, ОСОБА_1 своїми діями позбавляє Тур'є-Реметівську територіальну громаду гарантованого їй державою права вільно володіти та управляти своїм майном, як безпосередньо, так і через Тур'є-Реметівську сільську раду, що призвело до не надходження до місцевого бюджету грошових коштів від оренди та іншого використання такого майна. Фактом тривалого не отримання коштів від орендної плати за користування комунальним майном місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, Тур'є-Реметівської сільської територіальної громади як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Крім того, повернення у власність територіальної громади майна у разі наявності порушень закону переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів держави та територіальної громади. Отже, на його думку, є обґрунтованим звернення у даному спорі прокурора до суду з позовом на захист інтересів держави. Тур'є-Реметівська сільська рада сільська рада як уповноважений орган, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, належних заходів щодо їх захисту, в тому числі звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди майна, не вжив. Так, Ужгородською окружною прокуратурою 19 березня 2025 року надіслано запит за №07.53-107-2075вих.-25 до Тур'є-Реметівської сільської ради про надання інформації щодо договору оренди нерухомого майна приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого с Тур'є-Реметівська територіальна громада в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району. Окружна прокуратура в цьому листі просила уповноважений орган вжити заходи з метою стягнення заборгованості та розірвання договору оренди комунального майна. З відповіді № 03-07/764 від 01 квітня 2025 року вбачається, що упродовж тривого період часу, яким є достатній для забезпечення захисту інтересів держави у зв'язку із наявними порушеннями, сільською радою заходи щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 по орендній платі за комунальне майно та розірвання договору, в тому числі цивільно-правовим способом, вжито не було. Зазначена поведінка Тур'є-Реметівської сільської ради свідчить про самоусунення органу, уповноваженого захищати інтереси держави, від виконання своїх повноважень. Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів до захисту інтересів громади шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування. Отже, тривале нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову, що узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18. З огляду на вищевикладене просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення комунального майна; постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Тридцятого червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кирильчук І.В. в електронній формі через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому просила поновити пропущений строк на подання даного відзиву, прийняти та врахувати його, а також залишити без задоволення позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення комунального майна, оскільки із заявленими позовними вимогами сторона відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію обгрунтовує тим, що керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся із вказаним позовом в інтересах територіальної громади в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 4, 56 ЦПК України. Як підставу для звернення із даним позовом керівник окружної прокуратури вказує на наявність порушеного державного інтересу через тривалу заборгованість зі сплати оренди за використання комунального майна та таким чином недоотримання територіальною громадою грошових коштів до місцевого бюджету. Поряд із тим, як на підтвердження права представництва інтересів територіальної громад посилається на бездіяльність органу місцевого самоврядування та обґрунтовує таку бездіяльність щодо не звернення до суду із відповідним позовом посилаючись на письмове повідомлення Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 01 квітня 2025 року № 03-07/764, де зокрема, вказано, що в бюджеті сільської ради відсутні кошти на сплату судового збору для звернення до суду та зв'язку із чим, відсутня можливість звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості із орендаря. Із такими доводами неможливо погодитись та сторона відповідача наголошує, що керівником Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області не підтверджено належними та допустимими доказами право на звернення до суду в інтересах територіальної громади, виходячи із наступного. Так, листом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури від 19 березня 2025 року було повідомлено Тур'є-Реметівську сільську раду Ужгородського району про те, що окружною прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді визначається стан додержання вимог закону в частині своєчасного та повного погашення орендної плати за користування комунальним майном. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Тобто вказана норма закону передбачає вичерпний перелік підстав для повноважень прокурора на представництво в суді. Статтею 2 Закону України «Про прокуратуру», згідно якою на прокуратуру України покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Згідно ч. 2 вказаної статті на прокуратуру не може покладатися функції, не передбачені Конституцією України і цим Законом. Тобто, чиним законодавством України не визначено для прокурора такої функції, як визначення стану додержання вимог закону в частині своєчасного та повного погашення орендної плати за користування комунальним майном. Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Відповідно до підпункту 1 пункту а) ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Стаття 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в свою чергу визначає, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України). Як в Конституції України, так і в законах розмежовуються такі учасники відносин як держава та територіальні громади, відповідно, і їх інтереси. Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України (в чинній редакції), з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти саме інтереси держави в суді. Тобто Конституцією України визначено, що прокуратура уповноважена здійснювати представництво інтересів лише держави, а не територіальних громад (органів місцевого самоврядування). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді, в тому числі й територіальних громад, не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Тому, за загальним правилом, не допускається представництво прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування. Як виняток, представництво інтересів органу місцевого самоврядування може мати місце в тому випадку, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Положення абзацу 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування повинні стосуватися тільки тих ситуацій, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Звертає окрему увагу, що письмове повідомлення Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району від 01 квітня 2025 року не містить відомостей про те, що сільська рада надає погодження на звернення в її інтересах саме органом прокуратури, а лише вказує на відсутність коштів для сплати судового збору та надає відомості про реквізити. Поряд із тим, згідно п. 10.7 Договору оренди нерухомого майна від 14 грудня 2021 року, договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача), якщо Орендар, зокрема допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці. За умовами п. 10.8 договору, про наявність однієї із підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця (Балансоутримувача), передбачених пунктом 10.7. цього договору, Орендодавець (Балансоутримувач) повідомляє Орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш, як 15 та не більш, як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем (Балансоутримувачем) контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Якщо протягом встановленого в приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець (Балансоутримувач) надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача). У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушень, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем (Балансоутримувачем) Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець (Балансоутримувач) надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього догвору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцязнаходження Орендаря, а також за адресою Орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача) встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця (балансоутримувача). Тобто, у разі прострочення ОСОБА_1 , як Орендарем сплати орендної плати за користування майном, Тур'є-Реметівська сільська рада Ужгородського району мала виключне право на одностороннє припинення договору оренди у спосіб описаний вище. Одночасно, керівником окружної прокуратури не наведено доказів бездіяльності Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району із зазначених вище обставин. Та більше того, із поданих стороною позивача письмових доказів не вбачається належне повідомлення Орендаря про намір припинити договірні зобов'язання у спосіб погоджений сторонами договором. Сторона відповідача наголошує, що орендоване майно належним чином не передавалось, фактично з початку укладання договору Орендарем та не використовувалось через обставини, які не залежали від його волі, а саме: карантинними обмеженнями та воєнним станом, що підтверджується письмовими заявами Орендаря щодо звільнення його від орендної плати, а також прийнятим рішенням Орендодавця. При цьому, Орендар орієнтовно з кінця лютого 2022 року не мав доступу до орендованого приміщення, оскільки повернув ключі Орендодавцю задля використання останнім цього приміщення для розміщення гуманітарної допомоги Таким чином, Орендар не мав заперечень щодо врегулювання питання припинення договірних зобов'язань у позасудовому порядку, та стороною позивача належних доказів наявності спору не наведено. Відповідно до частини 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Підпунктом 6) частини 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. Сторона відповідача наголошує, що керівник окружної прокуратури лише формально зазначив про те, що заходи досудового врегулювання спору не проводились, хоча з урахуванням викладених вище положень договору такі заходи повинні були проведені, що по суті дало б можливість уникнути судового спору в частині розірвання договору. Крім цього зазначає, що стороною позивача заявлена сума заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 14 грудня 2021 року в сумі 109 646 грн 55 коп, яка складається із основної суми боргу за договором оренди - 94 611 грн 75 коп та пені - 15 034 грн 80 коп. Із зазначеною сумою заборгованості сторона відповідача не погоджується та вважає їх завищеними і необґрунтованими враховуючи наступне. Так, згідно п. 3.1 договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати. Підпункт 8.1. пункту 8 Умов визначає, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону (зі зниженням стартової ціни на 50%) сума, гривень, без податку на додану вартість 3 068,14 грн. Пункт 3.2. Договору визначає, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році на річний індекс інфляції такого року. Таким чином, застосування індексу інфляції до місячної орендної плати підлягало у першому році та у третьому році оренди. Тому індексування інфляційних втрат у 2023 році стороною позивача визначено безпідставно. Перший рік оренди: з 14 грудня 2021 року по 14 грудня 2022 року. У січні 2022 року орендна плата підлягала індексуванню на 110%, таким чином за січень-грудень 2022 місячна орендна плата складала - 3 374,95 грн. Другий рік оренди: з 15 грудня 2022 року по 14 грудня 2023 року. За умовами п. 3.2. місячна орендна плата не підлягала індексуванню, тому її розмір повинен був залишитись в сумі 3 374,95 грн. Третій рік оренди: з 15 грудня 2023 року по 14 грудня 2024 року. У січні 2024 року орендна плата підлягала індексуванню на 105%, таким чином за січень-грудень 2024 місячна орендна повинна була складати - 3 543,70 грн. У свою чергу, четвертий (поточний) рік оренди з 15 грудня 2024 року по 15 березня 2025 року. У січні 2025 року орендна плата підлягала індексуванню на 112%, таким чином за січень-грудень 2024 місячна орендна повинна була складати - 3 968,90 грн. Тому, за липень-грудень 2023 року заборгованість могла б складати 20 249,70 грн, за січень - грудень 2024 року - 42 524,40 грн, за січень - березень 2025 року - 11 906,7 грн, що в загальному могло б складати 74 680,80 грн. Також, сторона відповідача зауважує, що через незалежні від бажання Орендаря обставини, останній був позбавлений можливості використовувати орендоване майно, про що було відомо Орендодавцю. Рішенням Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району від 24 лютого 2022 року № 564 ОСОБА_1 був звільнений від плати за користування орендованим майном на період дії карантину. В кінці лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення, безпосередньо на прохання сільського голови Тур'є-Реметівської сільської ради Девіцької Н.П., ОСОБА_1 було передано орендоване нежитлове приміщення для потреб громади, що пов'язані із цивільним захистом та організацією складу для зберігання гуманітарної допомоги та з того моменту, доступ у останнього до нього був відсутній. Одночасно, про відновлення нарахування орендної плати Орендаря належним чином повідомлено не було. Також, доступ до орендованого приміщення Орендодавцем не відновлювався, що унеможливлює в свою чергу використання цього приміщення Орендарем. Приписами ч. 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Враховуючи зазначене, сторона відповідача не визнає заявлену керівником суму пені в розмірі 15 034 грн 80 коп, оскільки вказана сума заборгованості та розрахунок прострочення здійснення платежів не відповідають дійсним обставинам. Згідно п. 3.3. договору, Орендар сплачує орендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди. Таким чином прострочення сплати орендного платежу, вважається 16 число поточного місяця оренди. Згідно пункту 3.7 договору, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Таким чином, до обрахунку для застосування штрафних санкцій підлягає кожний період прострочення орендного платежу, а не сумування загальної заборгованості за окремо взятий річний період, що передує зверненню із позовною заявою.
Двадцять четвертого жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кирильчук І.В. в електронній формі через систему «Електронний суд» подала клопотання про долучення доказів, у якому просила поновити стороні відповідача строк на подання письмових доказів та долучити до матеріалів справи копії документів, які підтверджують позицію викладену у відзиві, а саме щодо неможливості використання повноцінно предмета оренди через незалежні від відповідача обставини: відповідь на адвокатський запит Тур'є-Реметівської сільської ради від 07 липня 2025 року № 03-07/1902 та відповідь на адвокатський запит Тур'є-Реметівської сільської ради від 29 вересня 2025 року № 03-07/1902 з додатками на 2-х арк.
Двадцять другого грудня 2025 року представник Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Девіцька Н.П. в електронній формі через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, у яких просила задовольнити позовні вимоги у справі про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення комунального майна у повному обсязі. Свою позицію обгрунтовує тим, що між Тур'є-Реметівською сільською радою, як Орендодавцем, та ОСОБА_1 як Орендарем 14 грудня 2021 було укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар приймає в строкове платне користування окремі приміщення сільського будинку культури, загальною площею 160,3 м2, що знаходиться за адресою: с. Порошково, вул. Центральна, 73. Місячна орендна плата визначена за результатами проведення аукціону (зі зниженням стартової ціни на 50%) без податку на додану вартість складає 3 068,14 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (п.3.1 розділу 2 договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар сплачує орендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди. Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов цього договору. Орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ч. 1-4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Частиною 1 статті 773 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина 2 статті 773 Цивільного кодексу України). Нерухоме майно, право користування яким є предметом Договору оренди, належить до комунальної власності Тур'є-Реметівської сільської ради. Частиною 1 статті 762 ЦК України також передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором встановлено що Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Утім, нехтування Орендарем обов'язками вносити орендні платежі протягом строку дії договору спричинило виникнення заборгованості, яка на момент звернення до суду, складає 109, 646 грн 55коп, з них 94 611грн 75 коп - основна сума боргу та 15 034, 80 грн - пеня. Відповідача неодноразово було повідомлено про порушення умов договору в частині сплати орендної плати, проте такі листи були проігноровані ним. Рекомендовані листи, що надсилалися відповідачу Укрпоштою на адресу, вказану у договорі оренди поверталися сільській раді «за закінченням терміну зберігання». Твердження Орендаря про те, що ніби то на прохання сільського голови ним було передано орендоване майно для потреб громади, є безпідставними та не доведеними. Жодних документів про зазначене не містять і матеріали справи.
Ухвалою суду від 23 грудня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення комунального майна закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Тридцятого березня 2026 року прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Маханець В.В. через канцелярію суду подав письмові пояснення по суті позовних вимог (на підставі ст. 43 ЦПК України), у яких просив врахувати такі при розгляді справи та задовольнити у повному обсязі позов прокурора. Покликається на те, що фактом тривалого не отримання коштів від орендної плати за користування комунальним майном місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, Тур'є-Реметівської сільської територіальної громади як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Крім того, повернення у власність територіальної громади майна у разі наявності порушень закону переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів держави та територіальної громади. Отже, є обгрунтованим звернення у даному спорі прокурора до суду з позовом на захист інтересів держави. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 922/623/20. Тур'є-Реметівська сільська рада сільська рада як уповноважений орган, будучи обізнаною про порушення інтересів держави належних заходів щодо їх захисту, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди майна, не вжив. Так, Ужгородською окружною прокуратурою 19 березня 2025 року надіслано запит №07.53-107-2075вих.-25 до Тур'є-Реметівської сільської ради про надання інформації щодо договору оренди нерухомого майна приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м, розташованого за адресою: с. Порошково, вул. Центральна, 73 Ужгородського району, власником якого є Тур'є-Реметівська територіальна громада в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району. Окружна прокуратура в цьому листі просила уповноважений орган - Тур'є-Реметівську сільську раду Ужгородського району вжити заходи з метою стягнення заборгованості та розірвання договору оренди комунального майна. З відповіді від 01 квітня 2025 року за № 03-07/764, яка надійшла на адресу Ужгородської окружної прокуратури, вбачається, що упродовж тривого період часу, яким є достатній для забезпечення захисту інтересів держави у зв'язку із наявними порушеннями, сільською радою заходи щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 по орендній платі за комунальне майно та розірвання договору, в тому числі цивільно-правовим способом, вжито не було. Зазначена поведінка Тур'є-Реметівської сільської ради свідчить про самоусунення органу, уповноваженого захищати інтереси держави, від виконання своїх повноважень. Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів до захисту інтересів громади шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування. Отже, тривале нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову, що узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Ужгородською окружною прокуратурою до звернення до суду позивача повідомлено про пред'явлення цього позову. Також зазначає, що розрахунок орендної плати здійснено відповідно до пунктів 2, 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, пункту 18 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно», Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою від 03 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна та пункту 3.2 Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року. У пункті 3.2 договору передбачено, що «орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Оренда плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році на річний індекс інфляції такого року». З цього пункту випливає, що індексація застосовується до календарного року оренди, а не договірного (умовного року). Стартова орендна плата 3 068,14 гривень за результатами аукціону (договір підписано у 2021 році). Розрахунки орендної плати по роках (відповідно до пункту 3.2 Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року: 3 068,14*110% (індекс інфляції 2021 рік) = 3 374,95 грн (сума орендної плати на місяць у 2022 році); 3 374,95*126,6% (індекс інфляції 2022 рік) = 4 272,69 грн (сума орендної плати на місяць у 2023 році); 4 272,69*105,1% (індекс інфляції 2023 рік) = 4 490,60 грн (сума орендної плати на місяць у 2024 році); 4 490,60*112% (індекс інфляції 2024 рік) = 5 029,47 грн (сума орендної плати на місяць у 2025 році). Таким чином загальна сума заборгованості з орендної плати становить 94 611,75 грн. Перший календарний рік: індексація не проводиться. Другий календарний рік: орендна плата за січень-грудень того року визначається шляхом коригування плати за перший місяць (грудень) на річний індекс інфляції року укладання. Третій і наступні роки: використовується річний індекс інфляції за попередній рік. Пеня нарахована через калькулятор штрафів, пені та інфляційних втрат відповідно до пункту 2 статті 258 Цивільного кодексу України, і становить 15 034,80 грн. Отже, на підставі вищезазначеного аргументи наведені відповідачем у абзацах 5, 6, 7, 8 та 9 на сторінці 8 відзиву є необгрунтованими та безпідставними. Твердження Орендаря про те, що ніби то на прохання сільського голови ним було передано орендоване майно для потреб громади є безпідставними та не доведеними. Тур'є-Реметівська сільська рада не направляла на адресу ОСОБА_1 жодних листів щодо повернення орендовано приміщення для потреб громади. Акт повернення орендованого майна, що передбачений п.10.12 розділу II незмінюваних умов договору від 14 грудня 2021 року також відсутній, оскільки фактичного повернення майна і не відбувалося. Згідно з умовами п.10.12 розділу II незмінюваних умов договору від 14 грудня 2021 року «Майно вважається поверненим Орендодавцю (Балансоутримувачу) 3 моменту підписання Орендодавцем (Балансоутримувачем) та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна». Відповідно жодних документів про зазначене не містять і матеріали справи. На даний час доступ до орендованого ОСОБА_1 нежитлового приміщення у Тур'є-Реметівської сільської ради відсутній.
Крім цього, 30 березня 2026 року Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області через канцелярію суду подано спростування на відзив по справі, у якому зазначено, що розрахунок орендної плати здійснено відповідно до пунктів 2, 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 18 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою КМУ від 28 квітня року № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» та «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», затвердженого постановою від 03 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна та пункту 3.2 договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року. У пункті 3.2 договору передбачено, що «орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Оренда плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році на річний індекс інфляції такого року». З цього пункту випливає, що індексація застосовується до календарного року оренди, а не договірного (умовного року). Стартова орендна плата 3068,14 гривень за результатами аукціону року (договір підписано у 2021 році). Розрахунки орендної плати по роках (відповідно до пункту 3.2 договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року: 3 068,14*110% (індекс інфляції 2021 рік) = 3 374,95 грн (сума орендної плати місяць у 2022 році); 3 374,95*126,6% (індекс інфляції 2022 рік) = 4 272,69 грн (сума орендної плати на місяць у 2023 році); 4 272,69*105,1% (індекс інфляції 2023 рік) = 4 490,60 грн (сума орендної плати на місяць у 2024 році); 4 490,60*112% (індекс інфляції 2024 рік) = 5 029,47 грн (сума орендної плати на місяць у 2025 році). Загальна сума орендної плати становить 94 611,75 грн. Перший календарний рік: індексація не проводиться. Другий календарний рік: орендна плата за січень-грудень цього року визначається шляхом коригування плати за перший місяць (грудень) на річний індекс інфляції року укладання. Третій і наступні роки: використовується річний індекс інфляції за попередній рік. Пеня нарахована через калькулятор штрафів, пені та інфляційних втрат відповідно до пункту 2 статті 258 ЦК України. Отже, на підставі вищезазначеного аргументи наведені відповідачем у абзацах 5, 6, 7, 8 та 9 на сторінці 8 Відзиву є необгрунтованими та безпідставними. Твердження Орендаря про те, що ніби то на прохання сільського ним було передано орендоване майно для потреб громади є безпідставними та не доведеними. Тур'є-Реметівська сільська рада не направляла на адресу ОСОБА_1 жодних листів щодо повернення орендовано приміщення для потреб громади. Акт повернення орендованого майна, що передбачений п.10.12 розділу II незмінюваних умов договору від 14 грудня 2021 року також відсутній, оскільки фактичного повернення майна і не відбувалося. Згідно з умовами п.10.12 розділу II незмінюваних умов договору від 14 грудня 2021 року «Майно вважається поверненим Орендодавцю (Балансоутримувачу) з моменту підписання (Балансоутримувачем) та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.». Відповідно жодних документів про зазначене не містять і матеріали справи. На даний час доступ до орендованого ОСОБА_1 нежитлового приміщення у Тур'є-Реметівської сільської ради відсутній.
Під час судового розгляду прокурор Маханець В.В. позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.
Представник Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як позивача ОСОБА_2 у ході судового розгляду також підтримала позовні вимоги та просила такі задовольнити у повному обсязі.
Під час судового розгляду відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кирильчук І.В. позов не визнали та просили у задоволенні такого відмовити з огляду на обставини, наведені ними у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що 14 грудня 2021 року між Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендарем) укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної класності, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно - приміщення сільського будинку культури, загальною площею 160,3 квадратні метри, що знаходиться за адресою: с. Порошково, вул. Центральна, 73, для проведення дискотек.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Орендодавцем одночасно з підписанням цього договору.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону (зі зниженням стартової ціни на 50%) становить 3 068 (три тисячі шістдесят вісім) грн 14 коп без податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендар сплачує орендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
В день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 9 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору.
Якщо цей договір укладено за результатами, проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.
Цей договір укладено на 5 років з дати набрання чинності цим договором. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Ha суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Чотирнадцятого грудня 2021 року сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення.
Рішенням чотирнадцятої сесії VIII скликання Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району від 24 лютого 2022 року № 564 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 - орендаря майна комунальної власності сільської ради (договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної від 14 грудня 2021 року) від сплати орендної плати за користування майном комунальної власності з 11 лютого 2022 року до закінчення терміну дії карантину та обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2».
Рішенням сорок другої сесії VIII скликання Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району від 26 вересня 2024 року № 1334 «Про розгляд заяви» відмовлено у звільненні від сплати орендних платежів згідно договору фізичній особі ОСОБА_1 та вирішено запропонувати фізичній особі ОСОБА_1 погасити заборгованість з нарахованої орендної плати за період з 01 липня 2023 року по теперішній час.
Як зазначено у повідомленні Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 78/03-10 від 24 січня 2025 року станом на 17 березня 2025 року заборгованість за оренду нежитлового приміщення загальною площею 160,3 квадратні метри, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року № б/н) за період з липня 2023 року по січень 2025 року становить 94 611,75 грн.
З повідомлення Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 03-07/764 від 01 квітня 2025 року вбачається, що згідно з договором оренди комунального майна від 14 грудня 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , виникла заборгованість по сплаті орендної плати станом на 01 квітня 2025 року на загальну суму 94 611,75 грн (розрахунок заборгованості додається). Зміни до зазначеного договору оренди не вносилися. Тур'я-Реметівською сільською радою вживалися відповідні заходи задля погашення вказаної заборгованості, а саме на адресу орендаря неодноразово направлялися листи про необхідність погашення заборгованості, що виникла за період з 01 липня 2023 року по 31 березня 2025 року.
Суд враховує, що об'єктом оренди за спірним договором є нерухоме майно комунальної власності, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Частинами першою, другою та четвертою статті 17 цього Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №127/14633/16 зазначено про те, що фактом початку орендних правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна від орендодавця до орендаря.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зробила висновок про те, що закріплена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, орендна плата має сплачуватись відповідачем ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як орендар нерухомого майна, обов'язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за договором оренди не виконує. Так, як вбачається з наданого Тур'є-Реметівською сільською радою розрахунку по сплаті орендної плати відповідно до договору оренди, в період з липня 2023 року по березень 2025 року ОСОБА_1 орендна плата не вносилась взагалі, а відтак розмір заборгованості (з урахуванням індексу інфляції) за вказаний період становить 94 611,75 грн.
Наведений адвокатом Кирильчук І.В. у відзиві на позов контррозрахунок, на думку суду, не свідчить про неправильність складеного позивачем розрахунку та не спростовує його. Суд вважає помилковою думку сторони відповідача про те, що за другий рік оренди орендна плата не підлягала індексуванню з огляду на те, що у відповідності до п. 3.2 незмінюваних умов Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Тобто першим роком оренди буде період з 14 грудня 2021 року (момент укладення договору оренди) до 31 грудня 2021 року, а другим роком - з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а не з 15 грудня 2022 року по 14 грудня 2023 року, як про це зазначає сторона відповідача.
Твердження відповідача Ватраля М.С. про те, що «в кінці лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення, безпосередньо на прохання сільського голови Тур'є- Реметівської сільської ради Девіцької Н.П., ОСОБА_1 було передано орендоване нежитлове приміщення для потреб громади, що пов'язані із цивільним захистом та організацією складу для зберігання гуманітарної допомоги та з того моменту, доступ у останнього до нього був відсутній. Одночасно, про відновлення нарахування орендної плати Орендаря належним чином повідомлено не було. Також, доступ до орендованого приміщення Орендодавцем не відновлювався, що унеможливлює в свою чергу використання цього приміщення Орендарем» суд до уваги не приймає, оскільки такі не підтверджуються будь-якими доказами та не визнаються Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області.
Як вбачається з повідомлення Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 07 липня 2025 року № 03-07/1902, що надане адвокатом Кирильчук І.В., приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 м.кв., з цільовим призначенням «для проведення дискотек» було передане ОСОБА_1 (далі - Орендар) відповідно до Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року згідно Акта приймання-передачі приміщення від 14 грудня 2021 року. З 14 грудня 2021 року доступ до вищевказаного приміщення мав Орендар, тобто ОСОБА_1 . Будь-які інші документи, які б свідчили про повернення Об'єкта Орендодавцю у сільській раді відсутні.
До того ж, як вже зазначалося вище, у відповідності до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Відтак неспроможними є і посилання відповідача ОСОБА_1 як на підставу несплати орендної плати обмеження проведення масово-розважальних заходів у закладах ресторанного господарства та сфери послуг у нічний час на території Тур'є-Реметівської ТГ на час дії воєнного стану згідно відповідного рішення виконавчого комітету Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 08 червня 2023 року № 137.
Крім цього, згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 610, 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.1. незмінюваних умов Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Як вбачається з наданого Тур'є-Реметівською сільською радою розрахунку заборгованості за пенею за вказаним договором оренди, за період з 01 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року така становить 15 034,80 грн.
Відповідач ОСОБА_1 , зазначаючи про неправильність розрахунку заборгованості за пенею, не надав власного розрахунку заборгованості з обґрунтуванням його правильності та повноти на спростування розрахунку, наданого банком.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 2 ст. 24 та ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У відповідності до п. 10.7.1 незмінюваних умом Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року, договір оренди може бути припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше 3 місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов'язань, в тому числі несплата інших обов'язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (див. постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 925/421/21 та від 01 грудня 2021 року у справі № 916/1668/20).
Також у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 924/120/21 зазначено, що право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду із вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. У розумінні наведених положень істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна як своєчасне внесення орендної плати є достатньою підставою для дострокового розірвання договору найму та повернення наймодавцеві речі із найму.
Крім того, у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 904/983/18 Верховний Суд виснував, що підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтями 782, 783 ЦК України, або договором оренди.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюсться або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 782 та ч. 1 ст. 785 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 4.1.-4.4. незмінюваних умов вищевказаного договору оренди, повернення об'єкта Орендодавцеві оформляється відповідним Актом приймання-передачі, який підписується представниками балансоутримувача, Орендаря, Орендодавця, об'єкт повинен бути переданий у стані не гіршому, ніж при передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу.
Отже вимога про повернення орендованого майна є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож за наявності правових підстав для розірвання договору оренди неодмінним є обов'язок орендаря повернути нерухоме майно, що було у його користуванні.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи вищенаведене та те, що відповідач ОСОБА_1 , систематично не сплачуючи орендну плату за Договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 14 грудня 2021 року, допустив порушення істотних умов такого договору, відтак суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для стягнення заборгованості за таким договором, припинення вказаного договору оренди шляхом його розірвання, а також для повернення нерухомого майна, тобто приміщення сільського будинку культури, сільській раді.
Окремо слід звернути увагу на те, що покликання сторони відповідача на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 525, 526, 546, 548, 549, 629, 611, 651, 653, 785 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 141, 206, 258-259, 265 ЦПК України, суд,
позов керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення комунального майна - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором оренди нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 14 грудня 2021 року в сумі 109 646 (сто дев'ять тисяч шістсот сорок шість) грн 55 коп, яка складається із основної суми боргу за договором оренди у розмірі 94 611 грн 75 коп та пені у розмірі 15 034 грн 80 коп на користь Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району (код 04351280 на p/p UA 208999980334199850000007443, ГУК у Закарпатській області, Тур'є Реметівська ТГ, код платежу 18010000, код ЄДРПОУ 37975895).
Розірвати Договір оренди нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 14 грудня 2021 року, укладений між Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району і ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Тур'є-Реметівській територіальній громаді в особі Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району приміщення сільського будинку культури загальною площею 160,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури судовий збір у сумі 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: керівник Ужгородської окружної прокуратури, ЄДРПОУ 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6.
Позивач: Тур'є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351280; місцезнаходження: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Тканка, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: адвокат Кирильчук Ірина Віталіївна, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий:Ганько І. І.