4 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 752/25574/21
Провадження № 61-3575ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Дементьєв Тарас Михайлович (далі - адвокат),
на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про витребування майна і
1. 18 березня 2026 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 8407/0/220-26 від 18 березня 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. 3 квітня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк з дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав розрахувати розмір судового збору на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість семи спірних нежитлових приміщень, за формулою: (вартість спірних нежитлових приміщень х 1,5 %) х 200 % х 0,8, а за відсутності таких документів - сплатити судовий збір у максимальному розмірі: 2 270,00грн х 350 (максимальна ставка за подання юридичною особою позову майнового характеру) х 200 % х 0,8 = 1 271 200,00 грн.
3. 27 квітня 2026 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 13307/0/220-25 від 28 квітня 2026 року), у якій пояснив, що скаржник не має можливості підтвердити вартість спірних нежитлових приміщень, а розмір судового збору представник скаржника розрахував з огляду на зміст оскарженої постанови апеляційного суду. До заяви додав платіжну інструкцію від 26 квітня 2026 року про сплату 13 433,60 грн.
4. Верховний Суд вважає, що слід продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
4.1. В ухвалі від 3 квітня 2026 року Верховний Суд звернув увагу скаржника на необхідність розрахувати розмір судового збору на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість семи спірних нежитлових приміщень або сплатити судовий збір у максимальному розмірі. Верховний Суд також вказав на те, що за змістом судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій і касаційної скарги скаржник відчужив спірні нежитлові приміщення відповідачці. З огляду на це він має можливість визначити розмір судового збору на підставі договорів купівлі-продажу, які уклав із відповідачкою (див. пункт 4.4 ухвали від 3 квітня 2026 року).
4.2. На виконання ухвали скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій вказав, що не має документів, які підтверджують вартість спірних нежитлових приміщень, а розмір судового збору визначив з огляду на зміст оскарженої постанови апеляційного суду. Сплативши 13 433,60 грн судового збору, скаржник не надав жодного документального підтвердження належних підстав для такого розрахунку, а саме документів, що підтверджують вартість семи спірних нежитлових приміщень.
4.3. Верховний Суд вважає таке виконання ухвали неналежним. Відсутнє будь-яке розумне обґрунтування того, чому скаржник, який за змістом оскарженої постанови відчужив спірні нежитлові приміщення відповідачці, не має і не може мати відповідні договори від 22 серпня 2019 року (№ 1909, 1911) та від 3 вересня 2020 року (№ 2000, 2002, 2004, 2006, 2008) і надати їх на вимогу суду. В ухвалі від 3 квітня 2026 року Верховний Суд не дозволяв скаржникові розраховувати розмір судового збору на підставі даних, які є у судових рішеннях. Верховний Суд не пов'язаний розрахунками судів попередніх інстанцій і стягує судовий збір за подання касаційної скарги з огляду на вартість спірного майна.
4.4. Отже, скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, копії документів (договорів), які можуть підтвердити вартість семи спірних нежитлових приміщень, а також докази надсилання всіх цих документів учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев'ята статті 43 ЦПК України (пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
4.5. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
4.6. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
4.7. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на п'ять днів із дня вручення адвокату або скаржнику копії цієї ухвали.
4.8. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
5. Верховний Суд нагадує скаржникові й адвокату про обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України), зокрема, шляхом надання суду недостовірної, непідтвердженої документально інформації.
5.1. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
5.2. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
5.3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
5.4. За змістом пункту 2 частини першої та частини третьої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету зі скаржника або адвоката штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами.
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс» на п'ять днів із дня вручення цієї ухвали строк на усунення недоліківкасаційної скарги на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року у справі № 752/25574/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима