06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 554/8410/23
провадження № 61-6035ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ігнатенко Ольга Олександрівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Полтавської міської ради, КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 155 610,24 грн, з яких: 100 036,64 грн майнової шкоди, 50 000,00 грн моральної шкоди.
Октябрський районний суд м. Полтави рішенням від 30 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 155 610,24 грн, що складається з матеріальних збитків у розмірі 100 036,64 грн, судових витрат
у розмірі 4 500,00 грн, моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
Стягнув з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір
у розмірі 5 573,60 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради про відшкодування шкоди відмовив.
Полтавський апеляційний суд постановою від 20 червня 2025 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 грудня 2024 року змінив, зменшив розмір моральної шкоди з 50 000,00 грн до 10 000,00 грн.
Здійснив перерозподіл судових витрат. Стягнув з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5 573,60 грн.
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 грудня 2024 року залишив без змін.
Повернув Полтавській міській раді надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6 750,00 грн.
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Шевченківський районний суд м. Полтави ухвалою від 26 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення задовольнив.
Змінив порядок виконання рішення Шевченківського районного суду м. Полтави у справі № 554/8410/23 та визначив його таким чином: «Стягнути з Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 24388285) через та з рахунків Виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 05384689) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21 квітня 2005 року Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області; ІНП НОМЕР_2 ) матеріальних збитків у розмірі 100 036,64 грн, судових витрат у розмірі 5 573,60 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн».
Полтавський апеляційний суд постановою від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнив.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2025 року скасував. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовив.
04 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко О. О., через підсистему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2026 року в указаній справі.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено у статті 353 ЦПК України.
Зокрема, пунктом 26 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Шевченківського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2025 року, та за наслідками її перегляду постанова Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2026 року щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ігнатенко Ольга Олександрівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного
кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко