06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 381/16/20
провадження № 61-3207ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І.,вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Алпатьєва Наталя Юріївна, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні користування домоволодінням шляхом встановлення порядку користування,
1. 11 березня 2025 року представник ОСОБА_1 (далі - позивачка) - адвокат Алпатьєва Н. Ю. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у цивільній справі № 381/16/20.
2. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2026 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху. Суд встановив скаржнику процесуальний строк для усунення недоліків щодо надання обґрунтування розміру сплаченого судового збору, виходячи з ціни позову, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, - доплатити судовий збір та надати суду докази вартості спірного майна.
3. На виконання вимог зазначеної ухвали 06 квітня 2026 року представник позивачки подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначив, що вимога про встановлення порядку користування майном не є вимогою майнового характеру, оскільки не передбачає зміни права власності, а лише визначає спосіб користування спільним майном, у зв'язку з чим судовий збір підлягає сплаті як за вимогу немайнового характеру за фіксованою ставкою, а не як відсоток від вартості майна; з огляду на викладене, на думку позивачки, судовий збір сплачено у належному розмірі - 2 129,92 грн.
4. Верховний Суд вважає за необхідне продовжити позивачці строк для усунення недоліків касаційної скарги з огляду на таке.
5. Як убачається з матеріалів справи, у січні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування домоволодінням шляхом встановлення порядку користування ним. Зазначена вимога безпосередньо пов'язана з реалізацією прав власника щодо володіння та користування майном, а отже, стосується майнових прав позивачки.
6. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права чи інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. При цьому у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер і має бути відображена у ціні позову.
7. Суд виходить з того, що встановлення порядку користування нерухомим майном, зокрема домоволодінням, впливає на обсяг і зміст майнових прав співвласників, визначає межі та спосіб реалізації прав щодо користування конкретними частинами майна, а відтак безпосередньо пов'язане з вартістю такого майна. Визначення порядку користування фактично змінює умови здійснення права користування об'єктом нерухомості, що має економічне значення та підлягає грошовій оцінці, а тому така вимога не може розглядатися як суто немайнова.
8. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ціна позову у спорах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, а отже, у спорах, пов'язаних із реалізацією прав щодо майна, також має враховуватися його вартісна характеристика.
9. Однак позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, не визначила ціну позову, а з матеріалів, доданих до касаційної скарги, неможливо встановити вартість домоволодіння. За таких обставин заявниці необхідно подати до суду належні та допустимі докази вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення до суду з позовом (звіт про оцінку майна, складений суб'єктом оціночної діяльності, висновок судового експерта, договір купівлі-продажу або інший правочин щодо цього майна, а також відомості з технічної документації чи державних реєстрів, тощо), самостійно визначити ціну позову та обґрунтувати відповідний розмір судового збору.
10. Як уже зазначив Верховний Суд в ухвалі від 26 березня 2026 року, визначення ціни позову має істотне значення не лише для обчислення розміру судового збору, а й для вирішення питання про можливість касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у справах із ціною позову, що не перевищує встановленого законом розміру, не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених законом.
11. Отже, встановлення ціни позову є необхідною передумовою для перевірки допустимості касаційного оскарження, оскільки без визначення вартості спірного майна суд позбавлений можливості з'ясувати, чи підпадає справа під критерії касаційного перегляду. У зв'язку з цим обов'язок позивачки визначити та належним чином обґрунтувати ціну позову має вирішальне значення для подальшого руху касаційної скарги.
12. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
13. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК).
14. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на десять днів із дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
15. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
16. Виконуючи вимоги ухвали, позивач повинен подати до суду заяву про усунення недоліків разом із доказами надсилання копій цієї заяви всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев'ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 261, 390, 393 ЦПК, Верховний Суд
1. Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Алпатьєва Наталя Юріївна, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 381/16/20.
2. Запропонувати ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Алпатьєва Наталя Юріївна в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко