06 травня 2026 року
м. Київ
справа 723/1221/25
провадження № 61-5805ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як особи, яка не брала участі у справі, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю «АГРО ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про встановлення земельних сервітутів,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФІНАНС ГРУП» (далі - ТОВ «АГРО ФІНАНС ГРУП») звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про встановлення земельних сервітутів.
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2026 року відмовлено ТОВ «АГРО ФІНАНС ГРУП» у задоволенні позову.
Додатковим рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області
від 16 лютого 2026 року стягнуто з ТОВ «АГРО ФІНАНС ГРУП» на користь
ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62 583,00 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2026 року
та додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області
від 16 лютого 2026 року скасовано та ухвалено нову постанову.
Позов ТОВ «АГРО ФІНАНС ГРУП» задоволено.
Встановлено на користь ТОВ «АГРО ФІНАНС ГРУП» строковий платний земельний сервітут на земельні ділянки площею (площа сервітуту) по 3,1417 га, кадастрові номера 7324589500:04:007:0017, 7324589500:04:007:0018, цільове призначення - ведення товарного сількогосподарського виробництва, що розташована
за межами населених пунктів, на відстані 2,4 км на південний схід від с. Стара Жадова Чернівецького району Чернівецької області, яка належить громадянину ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу, для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення з подальшим видобуванням корисних копалин на ділянці (родовищі) Сірет з правом будівництва та розміщення споруд об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту),
в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту виготовленої
ТОВ «Глобус Ко», на строк дії спеціального дозволу на користування надрами
від 05 грудня 2022 року № 5446 із автоматичним продовженням строку
дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу
на користування надрами та /або отримання ТОВ «АГРО ФІНАНС ГРУП» на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 05 грудня 2022 року № 5446 нового спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин на родовищі Сірет (строк дії сервітуту), з оплатою по 4 872,29 грн за кожну на рік, яка виплачується одним платежем за звітній рік до 31 грудня кожного календарного року в грошовій формі шляхом перерахування коштів
на розрахунковий рахунок власника землі.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
28 квітня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року і залишити
в силі рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області
від 03 лютого 2026 року та додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 лютого 2026 року.
Також 28 квітня 2026 року ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року
у цій справі, у якій заявниця, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року і залишити в силі рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2026 року та додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 лютого 2026 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзивів на касаційні скарги.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року посилається на:
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування статей 401-404 ЦК України, статей 66, 79-1, 91,96, 98, 100, 123, 124-1 ЗК України (в редакції з 28 березня 2023 року)
та статей 6, 14, 18, 19, 24 Кодексу України про надра (щодо встановлення сервітуту) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 01 лютого 2023 року у справі № 918/302/21, від 26 січня 2022 року у справі № 592/4818/17,
від 03 грудня 2024 року у справі № 910/19365/23, постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 лютого 2025 року
у справі № 910/5663/22 (910/7708/17), крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права: положень частини четвертої статті 66, частин третьої та четвертої статті 98, пункту «в-3» статті 99 та статті 124-1 ЗК України у їх нерозривному зв'язку при регулюванні відносин з надання в користування земельної ділянки власником (органом місцевого самоврядування) надрокористувачу шляхом встановлення такого специфічного виду сервітуту, як право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення
з правом будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статті 98 Земельного кодексу України, та пункту в-3 статті 99 ЗК України в контексті її співвідношення із загальною нормою статті 404 ЦК України, якою передбачено загальний (невичерпний) перелік потреб, для яких може встановлюватися сервітут;
пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції, суд не дослідив зібрані у справі докази).
У касаційній скарзі ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі,
на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року посилається на:
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 лютого
2020 року у справі № 905/798/19, від 02 листопада 2022 року у справі
№ 915/442/21, від 01 лютого 2023 року у справі № 918/302/21, від 12 квітня
2022 року у справі № 306/612/20, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку встановлення земельних сервітутів
на об'єкти спільного майна подружжя за умови державної реєстрації цього нерухомого майна на ім'я одного з подружжя, що з позиції презумпції спільності майна подружжя закріплене у нормах сімейного права України, не означає,
що таке майно належить лише цій особі, а навпаки, що майно, набуте за час шлюбу, вважається об'єктом права спільної сумісної власності;
пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі).
Касаційні скарги оформлені відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, до касаційної скарги додали заяви про зупинення виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року до закінчення
її перегляду в касаційному порядку.
Заяви мотивовані тим, що на тепер існує загроза, що на спірних земельних ділянках почнуть видобування корисних копалин, тим самим пошкодять родючий шар ґрунту та зруйнують наявні насадження, посіви.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення
або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вивчивши доводи заяв, касаційний суд дійшов висновку про відмову
у їх задоволенні, оскільки заявниками не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення. Доводи заявників фактично зводяться до припущення ймовірного настання негативних наслідків у випадку скасування постанови Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року, проте відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати з Сторожинецького районного суду Чернівецької області цивільну справу № 723/1221/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про встановлення земельних сервітутів.
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2
у задоволенні заяв про зупинення виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2026 року до закінчення її перегляду
в касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копії касаційних скарг ОСОБА_1
та ОСОБА_2 та доданих до них документів, роз'яснити їм право подати відзиви на касаційні скарги, які за формою і змістом мають відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара