06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 725/9013/25
провадження № 61-3738св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконавчий комітет Чернівецької міської ради,
особа, яка подавала апеляційну скаргу,- ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Романюк Ірина Василівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду
від 05 березня 2026 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Лисака І. Н.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвалами Чернівецького районного суду міста Чернівці від 20 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань виконавчого комітету Чернівецької міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_2 про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці від 20 листопада 2025 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстровано
02 серпня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1221.
Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу залишено проживати разом з батьком ОСОБА_1 на його самостійному вихованні та утриманні.
Не погоджуючись з рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці
від 20 листопада 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особа, яка не приймала участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 лютого 2026 року залучено до участі у справі № 725/9013/25 виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 задоволено.
Рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 20 листопада 2025 року в частині залишення малолітньої дитини ОСОБА_3 проживати з батьком ОСОБА_1 на його самостійному вихованні та утриманні скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішення приватноправового спору між позивачем та відповідачкою у зв'язку з пред'явленням вимоги про залишення малолітньої дитини проживати з батьком на його самостійному вихованні та утриманні, що є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби, перебуває у сфері виконання публічного обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, тобто стосується інтересів держави. ІНФОРМАЦІЯ_5 , як орган військового управління, покликаний захищати інтереси держави у спірних правовідносинах.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позов про визначення місця проживання дитини, поєднаний з вимогою про визначення способів участі батьків у її вихованні, фактично пред'явлений з метою штучного створення умов та обставин, які можуть бути підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зауважено, що домовленість про покладення обов'язку щодо виховання та утримання дитини лише на одного з батьків, як і визнання відповідачкою позову у частині самостійного виховання та утримання батьком дитини, за відсутності для цього об'єктивних підстав, суперечить закону та моральним засадам суспільства, а також порушує права та інтереси дитини, а тому не може бути прийнята судом.
Також зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема щодо обов'язкової участі органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини. Звернуто увагу, що суд першої інстанції в порушення вимог пункт 1 частини четвертої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України розглянув спір про визначення місця проживання дитини та визначення способу участі батьків у її вихованні у порядку спрощеного позовного провадження, що відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Постановою Верховного Суду 06 травня 2026 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2026 року залишено без змін.
У справі, що переглядалася в касаційному порядку, було встановлено, що
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Орган опіки та піклування судом першої інстанції до участі у справі не залучався, висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини, поділ батьківської опіки й відповідальності не надавав.
Служба у справах дітей Чернівецької міської ради надала суду касаційної інстанції пояснення від 06 травня 2026 року, в яких повідомила, що з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає матір дитини ОСОБА_2 , яка повідомила, що перебуває в цьому помешканні з часу мобілізації батька дитини ОСОБА_1 , а до того часу вона проживала та працювала за кордоном. Дитина зазначила, що постійно підтримувала контакт з матір'ю під час її перебування за кордоном, спілкувалися кожного дня засобами телефонного зв'язку. Ураховуючи відсутність предмету спору між сторонами, вважала, що підстав для визначення місця проживання дитини немає.
Слід також звернути увагу, що у порушення пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України справу судом першої інстанції вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомлено інформацію щодо здійснення Державним бюро розслідувань відповідного досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332, частиною другою статті 376-1 Кримінального кодексу України.
Водночас, Вища рада правосуддя ухвалами від 04 лютого 2026 року № 157/2дп/15-26 та від 15 квітня 2026 року № 672/3дп/15-26 відкрила дисциплінарні справи щодо суддів Чернівецького районного суду міста Чернівців.
Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
У частині першій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд вищої інстанції може постановити ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина десята статті 262 ЦПК України).
При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком (постанова Верховного Суду від 12 квітня
2018 року в справі № 761/32388/13-ц).
Переглядаючи в касаційному порядку судове рішення апеляційного суду, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо ухвалення судом першої інстанції рішення суду рішення щодо позовних вимог про визначення місця проживання дитини із залишенням на самостійному утриманні одного з батьків з порушенням норм матеріального та процесуального права, які, з урахуванням наведеного вище, слід вважати суттєвими.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлення під час розгляду справи порушень норм матеріального або процесуального права, встановлення і необхідність усунення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
З урахуванням наведеного вище, а також повноважень Вищої ради правосуддя, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про Вищу раду правосуддя», колегія суддів вважає, що наявні підстави для постановлення у справі, що переглядається у касаційному порядку, окремої ухвали і повідомлення Вищої ради правосуддя про виявлені порушення норм матеріального та процесуального права, допущені під час розгляду справи
№ 725/9013/25 судом першої інстанції.
Керуючись статтею 260, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Постановити окрему ухвалу, якою повідомити Вищу раду правосуддя про виявлені порушення норм матеріального та процесуального права, допущені при розгляді цієї справи судом першої інстанції.
Про прийняте рішення повідомити Чернівецький районний суд міста Чернівців.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк
В. В. Шипович