06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 127/15341/26
провадження № 61-3389св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Вінницька окружна прокуратура, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Івашівська Альона Олександрівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Лука-Мелешківська сільська рада, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Оніщука В. В., Сала Т. Б., від 12 лютого 2026 року,і ухвалив таку постанову.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2025 року заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Лука-Мелешківська сільська рада, ОСОБА_2 , про витребування земельних ділянок.
2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, щоВінницькою окружною прокуратурою під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023020010000711 від 18 травня 2023 року виявлено факт незаконного вибуття у приватну власність земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 0510100000:03:133:0153 та 0510100000:03:133:0152 (утворених внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344), розташованих на території Вінницької міської територіальної громади.
3. На підставі повідомлення Вінницької міської ради від 21 квітня 2023 року про виявлений випадок порушення інтересів територіальної громади у зв'язку з незаконним оформленням права приватної власності на земельну ділянку площею 2,000 га (архівний кадастровий номер 0520682803:02:001:0122) за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок якої незаконно сформовано та передано в користування 14 нових земельних ділянок, розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020010000711 від 18 травня 2023 року за фактом неправомірного заволодіння земельними ділянками комунальної власності.
4. Як зазначав прокурор, у користуванні ТОВ «КАіСА-ФІН-Груп» на підставі договору оренди від 26 червня 2007 року перебувала земельна ділянка площею 2,000 га, кадастровий номер 0520682803:02:001:0122, строк дії договору - 3 роки, цільове призначення: 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для комерційного використання - розміщення ресторанно-розважального комплексу. Ділянка знаходилась на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області в межах населеного пункту АДРЕСА_2 , відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру 28 серпня 2007 року з присвоєнням кадастрового номера 0520682803:02:001:0122.
5. Постановою Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-V-III «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» змінені межі міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області, збільшено територію міста на 4 448,97 гектара земель, у тому числі за рахунок 495,19 гектара земель Лука-Мелешківської сільської ради; встановлені межі міста Вінниця та відповідні межі Вінницького району Вінницької області згідно з додатком. Таким чином, згідно з вказаною постановою земельна ділянка з кадастровим номером 0520682803:02:001:0122 увійшла у межі м. Вінниці.
6. Рішенням Вінницької міської ради від 28 серпня 2015 року № 2261 «Про включення в адресну схему переліку назв вулиць, проспектів, бульварів, провулків, площ м. Вінниці, які затверджені рішенням виконавчого комітету
від 30 липня 2015 року № 1663» затверджено нові назви вулиць та включено до адресної схеми м. Вінниці колишні назви вулиць Лука-Мелешківської сільської ради, зокрема АДРЕСА_3 . Отже, з 13 травня 2015 року спірна земельна ділянка увійшла у межі м. Вінниці, а відповідно з 13 травня
2015 року розпорядження земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 здійснює Вінницька міська рада.
7. Проте, 21 травня 2015 року за заявою ОСОБА_2 відомості щодо право власності останньої на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 внесені на підставі рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницької області б/н від 19 травня 2015 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502921442015
від 19 травня 2015 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
8. Згідно з доводами прокурора, відповідно до відповідей архівного відділу Вінницької райдержадміністрації та Лука-Мелешківської сільської ради відсутнє рішення 48 сесії 6 скликання Луко-Мелешківської сільської ради Вінницької області від 19 травня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Лука-Мелешківської сільської ради в межах населеного пункту»; у протоколі 48 сесії 6 скликання Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області не виявлено прізвище ОСОБА_2 та розгляд питання про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки; відсутнє рішення 45 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25 березня 2015 року «Про надання дозволу громадянам на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства на території Лука-Мелешківської сільської ради, в межах населеного пункту», зокрема щодо ОСОБА_2 .
9. У подальшому ОСОБА_2 здійснила поділ вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, розробленої
у 2019 році ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс», до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені дані про земельні ділянки площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 та площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153.
10. 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 478, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від імені продавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як покупцем. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,0866 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:133:0152, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою
АДРЕСА_4 . Також 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 479, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від імені продавця ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , як покупцем. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,0134 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:133:0153, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою
АДРЕСА_4 . Відповідно до актуальної інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 площею 0,0866 га та земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153 площею 0,0134 га є відповідач ОСОБА_1 .
13. Першопочатково спірна земельна ділянка набута ОСОБА_2 за відсутності рішення Лука-Мелешківської сільської ради про відведення земельної ділянки. Окрім того, рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою не могло бути прийняте Лука-Мелешківською сільською радою, враховуючи фактичне входження спірної земельної ділянки з 13 травня 2015 року до меж м. Вінниці та відсутність відповідних повноважень у сільської ради.
14. Прокурор вважав, що спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідача ОСОБА_1 на користь Вінницької міської ради, оскільки реєстрація права власності на них за ОСОБА_2 та подальше відчуження її на користь ОСОБА_1 здійснені з порушенням вимог земельного та цивільного законодавства України. Спірні земельні ділянки фактично перебували у володінні ОСОБА_2 без правової підстави, оскільки майно вибуло з власності Вінницької міської ради поза її волею, з порушенням статей 116, 117, 118 ЗК України, без відповідного рішення органу місцевого самоврядування і без волевиявлення територіальної громади, що є підставою для витребування земельних ділянок у власність територіальної громади.
15. Отже, Вінницька міська рада як орган місцевого самоврядування, що здійснює повноваження власника від імені громади, має право на витребування спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:133:0153 та 0510100000:03:133:0152 (до поділу - 0520682800:02:001:0344) у відповідача ОСОБА_1 .
16. Крім того, прокурор зазначав, що згідно зі статями 387, 388 ЦК України, недобросовісним є такий набувач, який знав або повинен був знати, що відчужувач не мав права відчужувати майно. Протиріччя у документації свідчать про недобросовісність відповідача, а саме: договір купівлі-продажу 18 березня 2021 року щодо земельної ділянки 0510100000:03:133:0152 укладений між представником продавця ( ОСОБА_3 , діючим від імені ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 , передбачав купівлю ділянки площею 0,0866 га, нібито розташованої у АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності продавця від 22 травня 2015 року на первісну земельну ділянку (0520682800:02:001:0344) визначало розташування:
АДРЕСА_1 , що не відповідає фактичному включенню ділянки до меж міста Вінниці з 13 травня 2015 року. Враховуючи зазначені протиріччя, відповідач мав можливість перевірити законність відчуження земельної ділянки через: загальнодоступні джерела (мережа Інтернет, сайти органів місцевого самоврядування); генеральні плани населених пунктів; звернення до органів Держгеокадастру та Вінницької міської ради.
17. Ціна придбання ділянки 0510100000:03:133:0152 за договором становить 70 000 грн, тоді як ринкова вартість 86,6 % площі первісної ділянки станом на 21 травня 2015 року становила 140 460,52 грн. Така значна різниця свідчить про заниження ціни та недобросовісність обох сторін правочину. Це стосується також і земельної ділянки 0510100000:03:133:0153.
18. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 діяв недобросовісно, мав можливість дізнатися про сумнівність відчуження майна, про що свідчать протиріччя у документах, невідповідність фактичного розташування та занижена ціна договорів купівлі-продажу.
19. З урахуванням зазначеного прокурор просив витребувати у відповідача ОСОБА_1 на користь Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельну ділянку площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішити питання щодо стягнення судового збору.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
20. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня 2025 року позов задоволено.
21. Витребувано у відповідача ОСОБА_1 на користь Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельну ділянку площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153, розташовану за адресою:
АДРЕСА_5 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
23. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 , яка здійснила поділ земельної ділянки (кадастровий номер 052068200:02:001:0344), набула її незаконно та не мала права відчужувати її на користь ОСОБА_1 . Фактичне відчуження земельних ділянок площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 та площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , було вчинене на підставі неіснуючих документів та за відсутності рішення органу місцевого самоврядування.
24. Ураховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога заступника керівника Вінницької окружної прокуратури про витребування спірних земельних ділянок у недобросовісного набувача ОСОБА_1 пов'язана з суспільним, публічним інтересом та підлягає задоволенню у повному обсязі.
25. Суд звернув увагу, що відповідач, як власник земельних ділянок, не довів, що постійно отримує дохід від їх використання або зробив поліпшення, втрата яких буде становити для нього «надмірний тягар», що, в сукупності з іншими обставинами, свідчить на користь обґрунтованості втручання у право власності відповідача. Відповідач не позбавлений можливості пред'явити до попереднього набувача спірної земельної ділянки позов про відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження останньої, здійснених з часу, з якого власникові належить право на її повернення, а у разі здійснення поліпшень земельної ділянки, які не можуть бути відокремлені від неї без завдання їй шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
26. Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Івашківської А. О. задоволено.
27. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня
2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Лука-Мелешківської сільської ради, ОСОБА_2 , про витребування земельних ділянок відмовлено.
28. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
29. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час укладення договорів купівлі-продажу, номер: 478 від 18 березня 2021 року та номер: 479
від 18 березня 2021 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про права інших осіб на спірне нерухоме майно та відсутні обтяження на майно, що було предметом вказаного договору купівлі-продажу. Про існування права Вінницької міської ради на цю земельну ділянку
ОСОБА_1 не знав і не міг знати, оскільки події і встановлені факти, на які посилається прокурор мали місце у 2023 році. Задовольняючи позов про витребування спірного нерухомого майна з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, суд першої інстанції наведеного не врахував, поклавши на відповідача додатковий обов'язок крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння територіальної громади.
30. Апеляційний суд зазначив, що позбавлення права власності
ОСОБА_1 з тих підстав, що вибуття майна позивача відбулося у зв'язку з порушенням третіми особами вимог закону під час відведення земельної ділянки, буде суперечити статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, а змушення відповідача шукати шляхи відновлення свого права покладе на цю особу індивідуальний та надмірний тягар. Водночас, апеляційний суд врахував те, що прокурором попередньо не внесена вартість майна на депозитний рахунок суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
31. 13 березня 2026 року заступник керівника Вінницької обласної прокуратури засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду
від 12 лютого 2026 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
32. Підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції прокурор зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16, від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц, у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року
у справі № 920/739/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 922/719/16,
від 30 листопада 2022 року у справі № 522/14900/19, від 01 березня 2023 року
у справі № 442/3663/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 910/21329/17,
від 22 травня 2024 року у справі № 924/408/21, від 05 березня 2025 року у справі № 760/21038/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес.
33. Прокурор посилається на те, що у позовній заяві викладено вимогу про витребування у відповідача земельної ділянки, як у недобросовісного набувача, на користь Вінницької міської ради, яка вибула з комунальної власності за відсутності волевиявлення власника та на підставі підроблених правоустановчих документів. Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджувалися твердження і доводи прокурора, наведені у позові, які вказували на недобросовісність відповідача ОСОБА_1 . За результатами судового розгляду міський суд задовольнив позовні вимоги, правильно встановив, що відповідач є недобросовісним набувачем, проявивши розумну обачність та за необхідності отримавши правову допомогу, міг зрозуміти сумнівність документів, на підставі яких продавець ОСОБА_2 підтверджувала своє право власності на земельні ділянки, міг прослідкувати історію вибуття земельних ділянок у приватну власність та дізнатися, що вони вибули з комунальної власності поза волею дійсного власника, а також те, що продаж ділянок здійснювався за заниженою ціною.
34. Прокурор вказує, що при укладенні угод купівлі-продажу спірних земельних ділянок в договорах від 18 березня 2021 року (пункт 1.1) вказано, що ділянки перебувають у м. Вінниці. Натомість у пункті 1.2 цих договорів вказано, що право власності на спірні ділянки посвідчуються свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 22 травня 2015 року, водночас згідно з цим свідоцтвом, ним посвідчується право власності на неіснуючу на час укладення цих договорів земельну ділянку, а також зазначено, що вона знаходиться на території с. Лука-Мелешківська. Вказані обставини, з точки зору розсудливого спостерігача, мали б викликати у покупця ОСОБА_1 сумніви у достовірності наданих ОСОБА_2 документів для укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, враховуючи протиріччя у місці знаходження земель, та спонукати до перевірки обставин їх набуття і поділу продавцем. Водночас, ці обставини залишені поза увагою судом апеляційної інстанції. Відповідач мав можливість зробити висновки про незаконність вибуття земельної ділянки з комунальної власності та відсутність у попереднього власника права відчужувати ділянки.
35. Згідно з доводами касаційної скарги, про недобросовісність ОСОБА_1 свідчить також те, що відповідач придбав спірні земельні ділянки за заниженою вартістю. Відповідач у справі не заперечував щодо заниження вартості земельної ділянки, докази на противагу цим доводам прокурора не надав.
36. Касаційна скарга містить посилання на те, що на час укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки (18 березня 2021 року), згідно з відкритими даними порталу «Судова влада», на розгляді судів перебувала цивільна справа № 127/20588/18 про визнання недійсним державного акта про право приватної власності на землю та витребування земельної ділянки, де відповідачами були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Перебування продавця земельної ділянки у судових спорах щодо протиправного оформлення права на землю (інші ділянки) мало б викликати сумніви у дійсності його прав на спірну ділянку, а також спонукати покупця до більшої уважності.
37. Прокурор зазначає, що встановлені у справі обставини свідчать, що відповідач знав або міг знати про вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності поза волею власника, а отже він є недобросовісним набувачем. Відповідно до приписів статті 330 ЦК України добросовісність є умовою набуття права власності. Саме набувач має довести свою добросовісність. Однак жодних доказів на спростування тверджень прокурора про недобросовісність відповідачем не надано.
38. 04 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» прокурором подано додаткові пояснення у справі, у яких він вказує на те, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року у справі № 128/1168/25 кримінальне провадження № 12023020010000711 було розглянуто та колишнього Лука-Мелешківського сільського голову ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
39. Зазначає, що 19 травня 2015 року Лука-Мелешківська рада не могла приймати рішення про розпорядження спірною ділянкою, оскільки не мала на те повноважень, володіла інформацією про зміну меж м. Вінниці та про прийняту
13 травня 2015 року Верховною Радою України постанову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
40. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/15341/25.
41. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
42. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - Івашівська А. О. посилається на те, що кримінальноме провадження № 12023020010000711 розглядається судом. Вироку чи інших судових рішень не ухвалено. Отже, факт того, що спірні ділянки отримані незаконно у власність первісним власником не доведено, адже не доведено вину посадових осіб, не встановлено конкретних обставин незаконного набуття у власність земельних ділянок ОСОБА_2 . Твердження про те, що Лука-Мелешківська сільська рада затвердила проєкт щодо зміни меж у 2013 році, а отже не мала права приймати рішення про її передачу у власність, є недостовірним, оскільки проєкт, який ще не затверджено, не вказує на перехід права власності.
43. Вказує, що ОСОБА_1 отримав у власність вказані земельні ділянки площею 0,0866 га та 0,0134 га законним шляхом, уклавши відповідні договори купівлі-продажу. Законодавством України не встановлено обов'язку покупця перевіряти яким шляхом продавець набув право власності на предмет договору купівлі-продажу. Твердження прокурора про те, що відповідач у справі не заперечував щодо заниження вартості земельної ділянки не є правдивими. Представник відповідача неодноразово наголошувала на тому, що ціна договору купівлі-продажу встановлюється за домовленістю між покупцем і продавцем. Для визначення ціни договору було отримано звіт про оцінку, який міститься в матеріалах нотаріальної справи. Отже, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки, набуваючи у власність спірні земельні ділянки, не знав і не міг знати, що вони незаконно набуті у власність попереднім власником.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
44. Вінницькою окружною прокуратурою під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023020010000711 від 18 травня 2023 року та при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт незаконного вибуття у приватну власність земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 0510100000:03:133:0153 та 0510100000:03:133:0152 (утворених внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344), розташованої на території Вінницької міської територіальної громади.
45. У користуванні ТОВ «КАіСА-ФІН-Груп» на підставі договору оренди
від 26 червня 2007 року перебувала земельна ділянка площею 2,000 га, кадастровий номер 0520682803:02:001:0122, строк дії - 3 роки, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для комерційного використання - розміщення ресторанно-розважального комплексу, яка знаходилась на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області в межах населеного пункту АДРЕСА_2 , та відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру 28 серпня 2007 року з присвоєнням кадастрового номеру 0520682803:02:001:0122.
46. Відповідно до змісту та картографічних матеріалів Проекту землеустрою щодо зміни меж міста Вінниця, розробленого МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури», земельна ділянка з кадастровим номером 0520682803:02:001:0122 увійшла до складу земель Лука-Мелешківської сільської ради, що входять у межі м. Вінниці.
47. Рішенням 27 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради
від 20 вересня 2013 року «Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж м. Вінниці» сільською радою погоджено зазначений проект, поданий Вінницькою міською радою, контроль за виконанням якого покладено на виконавчий комітет сільської ради.
48. Постановою Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-V-III «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» змінені межі міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області, збільшено територію міста на 4 448,97 гектара земель, у тому числі за рахунок 495,19 гектара земель Луко-Мелешківської сільської ради; встановлені межі міста Вінниця та відповідні межі Вінницького району Вінницької області згідно з додатком.
49. Таким чином, згідно з постановою Верховної Ради України від 13 травня 2015 № 401-VIII земельна ділянка з кадастровим номером 0520682803:02:001:0122 увійшла у межі м. Вінниці.
50. Рішенням Вінницької міської ради від 28 серпня 2015 року № 2261 «Про включення в адресну схему переліку назв вулиць, проспектів, бульварів, провулків, площ м. Вінниці, які затверджені рішенням виконавчого комітету
від 30 липня 2015 року № 1663» затверджено нові назви вулиць та включено до адресної схеми м. Вінниці колишні назви вулиць Луко-Мелешківської сільської ради, зокрема АДРЕСА_3 .
51. Отже, з 13 травня 2015 року спірна земельна ділянка увійшла у межі
м. Вінниці, а відповідно - з 13 травня 2015 року розпорядження земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 здійснює Вінницька міська рада.
52. 21 травня 2015 року за заявою ОСОБА_2 відомості щодо право власності останньої на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Лука-Мелешківської сільської ради Вінницької області б/н від 19 травня 2015 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502921442015
від 19 травня 2015 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
53. Згідно з наявними в матеріалах справи архівними відомостями Публічної кадастрової карти України 19 травня 2015 року комунальну ділянку з кадастровим номером 0520682803:02:001:0122 перенесено в архів та за її рахунок сформовано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344.
54. Відомості про державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 внесені
19 травня 2015 року на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам у кількості 12-ти осіб для ведення особистого селянського господарства на території Лука-Мелешківської сільської ради, в межах населеного пункту Вінницького району Вінницької області, розробленого ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс».
55. Відповідно до відповідей архівного відділу Вінницької райдержадміністрації та Лука-Мелешківської сільської ради, долучених до цієї позовної заяви:
- відсутнє рішення 48 сесії 6 скликання Луко-Мелешківської сільської ради Вінницької області від 19 травня 2015 року «Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Лука-Мелешківської сільської ради в межах населеного пункту»;
- у протоколі 48 сесії 6 скликання Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області не виявлено прізвище ОСОБА_2 та розгляд питання про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки;
- відсутнє рішення 45 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25 березня 2015 року «Про надання дозволу громадянам на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в приватну власність для ведення особистого селянського господарства на території Лука-Мелешківської сільської ради, в межах населеного пункту», зокрема щодо ОСОБА_2 .
56. ОСОБА_2 у свою чергу, здійснила поділ вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, розробленої у
2019 році ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс», до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені дані про земельні ділянки площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 та площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153.
57. 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 478, укладений між ОСОБА_3 , іменований «Представник Продавця», який діяв від імені своєї довірительки ОСОБА_2 , іменованої продавцем, та ОСОБА_1 , іменованим покупцем.
58. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,0866 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:133:0152, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою
АДРЕСА_6 . Також 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 479, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від імені своєї довірительки ОСОБА_2 , іменованої продавцем, та ОСОБА_1 , іменованим покупцем.
60. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,0134 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:133:0153, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою
АДРЕСА_4 . Відповідно до актуальної інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 площею 0,0866 га та земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153 площею 0,0134 га є відповідач ОСОБА_1 .
62. Відповідно до інформації з Поземельної книги відділу у м. Вінниця Головного управління Держгеокадастру Вінницької області відкритої 10 липня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 є приватною власністю ОСОБА_2 відповідно до запису про виникнення права від 28 серпня 2019 року № 004.
63. Згідно з інформацією з Поземельної книги відділу у м. Вінниця Головного управління Держгеокадастру Вінницької області відкритої 10 липня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153 є приватною власністю ОСОБА_2 відповідно до запису про виникнення права від 28 серпня 2019 року № 005.
64. Згідно з інформацією з Поземельної книги відділу у м. Вінниця Головного управління Держгеокадастру Вінницької області відкритої 10 липня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 є приватною власністю ОСОБА_1 відповідно до запису про виникнення права
від 19 березня 2021 року № 006.
65. Згідно з інформацією з Поземельної книги відділу у м. Вінниця Головного управління Держгеокадастру Вінницької області відкритої 10 липня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153 є приватною власністю ОСОБА_1 відповідно до запису про виникнення права
від 19 березня 2021 року № 007.
66. Відповідно до інформаційної довідки: 418053175 від 16 березня 2025 року «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна» земельна ділянка, об'єкт в процесі поділу, з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344, площею 0,10 га, зареєстрована на праві власності
21 травня 2015 року за ОСОБА_2 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-0502914242015, виданий 19 травня
2015 року, видавник: Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області.
67. 18 березня 2021 року до Відомостей з державного реєстру речових прав державним реєстратором приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, Вінницької області Терещенко В. В. внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 0510100000:03:133:0153 площею 0,0134 га, за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 479 від 18 березня 2021 року, видавник: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В.
68. 18 березня 2021 року до Відомостей з державного реєстру речових прав державним реєстратором приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, Вінницької області Терещенко В. В. внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 0510100000:03:133:0152 площею 0,0866 га, за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 478 від 18 березня 2021 року, видавник: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В.
69. У розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень зазначено про обтяження внесене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 лютого 2025 року на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року у справі № 127/9900/24.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
70. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
71. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
72. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
73. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
74. Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
75. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
76. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
77. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
78. Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
79. Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
80. Відповідно до положень статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
81. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
82. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
83. З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння.
84. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
85. Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
86. Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19).
87. За змістом частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18).
88. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна. Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього. Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)).
89. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).
90. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) вказано, що: «Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови від 26 червня 2019 року у справі
№ 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (зокрема, постанови від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66))».
91. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04).
92. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
93. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
94. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
95. Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Потрібний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. Одним з елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
96. Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, потрібно застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади чи місцевого самоврядування постанову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2022 року у справі № 472/156/21 (провадження № 61-7658св22)).
97. Частиною п'ятою статті 390 ЦК України передбачено, що суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
98. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
99. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
100. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
101. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
102. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
103. Цивільна справа підлягає вирішенню з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
104. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги прокурора не підлягають до задоволення, оскільки ним не доведено недобросовісності відповідача під час придбання ним спірних земельних ділянок у попереднього власника (продавця).
105. Судами встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344, площею 0,10 га, зареєстровано 21 травня 2015 року за ОСОБА_2
106. ОСОБА_2 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0344 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, розробленої у 2019 році ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс», до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про земельні ділянки площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 та площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153.
107. Згідно з інформацією з Поземельної книги відділу у м. Вінниця Головного управління Держгеокадастру Вінницької області, відкритої 10 липня 2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 є приватною власністю ОСОБА_2 відповідно до запису про виникнення права від 28 серпня 2019 року № 004, земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153 є приватною власністю ОСОБА_2 відповідно до запису про виникнення права від 28 серпня 2019 року № 005.
108. Вказані земельні ділянки були придбані ОСОБА_1 18 березня
2021 року на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, внесені уповноваженою особою відповідні відомості записи про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем
ОСОБА_1 . Фактично ОСОБА_2 відкрито володіла спірними земельними ділянками з травня 2015 року, а відповідач ОСОБА_1 придбав їх у 2021 році.
110. Згідно із Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення Вінницької міської ради про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, від 21 квітня 2023 року № 01/00/011/23115 за фактом вибуття спірних земельних ділянок з комунальної власності поза волею власника зареєстровано 18 травня 2023 року за № 12023020010000711.
111. Обтяження щодо спірних земельних ділянок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені 10 лютого 2025 року на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року у справі № 127/9900/24.
112. Прокурор не довів, що про існування права Вінницької міської ради на спірні земельні ділянки та про незаконне набуття ОСОБА_2 права власності на них ОСОБА_1 знав чи міг знати, отже не довів заявленої підстави позову - недобросовісності набувача.
113. Безпідставним слід визнати посилання прокурора у касаційній скарзі на справу № 127/20588/18, де предметом та підставами позову були зовсім інші обставини. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості щодо персональних даних учасників справи знеособлені, а отже, ознайомитись з повними текстами судових рішень, не маючи повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 не міг.
114. Доказів того, що відповідач знав або міг знати у 2021 році про порушення, допущені при формуванні земельної ділянки у 2015 році та набутті її у власність ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, та таких беззаперечних доказів не надав прокурор, на що звернув увагу апеляційний суд.
115. Спірні земельні ділянки ОСОБА_1 придбав за відплатними договорами у ОСОБА_2 .
116. Відповідно до експертно-грошової оцінки земельних ділянок вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152 склала - 69 519 грн (відчужено за домовленістю сторін за 70 000 грн), вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153 склала - 10 757 грн (відчужено за домовленістю сторін за 10 757 грн), що зазначено у пунктах 1.3, 1.4 договорів купівлі-продажу (т. 1, а. с. 136, 137).
117. Доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 є недобросовісним набувачем зводяться до припущення та не ґрунтується на обставинах справи.
118. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження, відомості про яке внесені 18 травня 2023 року в ЄРДР за № 12023020010000711 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 366, частиною другою статті 364 КК України, - закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
119. В ухвалі йдеться про обвинувачення Лука-Мелешківського сільського голови у зловживанні своїм службовим становищем внаслідок чого з власності Вінницької територіальної громади у приватну власність вибули земельні ділянки, чим Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради Вінницької області заподіяно матеріальної шкоди.
120. У рішенні від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, пункт 70) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
121. 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон № 4292-ІХ), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
122. Як вже зазначалося вище, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина п'ята статті 390 ЦК України в редакції Закону № 4292-IX).
123. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України в редакції Закону № 4292-IX).
124. Враховуючи те, що прокурором не було доведено недобросовісності відповідача при набутті спірної земельної ділянки, прокурором не було попередньо внесена вартість спірного майна на депозитний рахунок суду, апеляційний суд, встановивши, що набувач є добросовісним, дійшов загалом правильних висновків про відмову у задоволені позову прокурора з урахуванням заявлених ним підстав позову.
125. Аналізуючи питання обсягу дослідження заявлених у позові доводів прокурора по суті спору та їх відображення в оскарженій постанові апеляційного суду, питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
126. Слід зауважити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
127. Висновки апеляційного суду, з урахуванням обставин цієї справи, не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які прокурор послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
128. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк
В. В. Шипович