07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 947/24761/25
провадження № 61-6058ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левицької Наталії Юріївни, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛИЙ БУДИНОК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком,
У липні 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛИЙ БУДИНОК» (далі - ОСББ «БІЛИЙ БУДИНОК») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 122 299,73 грн, інфляційні втрати - 27 042,64 грн, три проценти річних - 7 572,16 грн, а всього 156 914,53 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «БІЛИЙ БУДИНОК» заборгованість у розмірі 156 914,53 грн, яка складається з: 122 299,73 грн - заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 27 042,64 грн інфляційних втрат, 7 572,16 грн - трьох процентів річних.
В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Мотивувальну та резолютивну частини рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року змінено в частині визначення суми заборгованості ОСОБА_1 зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, інфляційних втрат та трьох процентів річних, виклавши їх у редакції цієї постанови.
Абзац другий резолютивної частини рішення місцевого суду викладено у такій редакції:
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «БІЛИЙ БУДИНОК» заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком за період з 01 травня 2019 року до 31 травня 2025 року у розмірі 122 299,73 грн, інфляційні втрати та три проценти річних за період з 01 травня 2019 року до 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року до 31 травня 2025 року у розмірі 61 859,54 грн, а всього - 184 159,29 грн.
В іншій частині судове рішення першої інстанції залишено без змін.
У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Левицької Н. Ю., на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року.
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі становить 156 914,53 грн, яка станом на 01 січня 2026 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328*250= 832 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року та постанова Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Левицької Наталії Юріївни, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛИЙ БУДИНОК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк